Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/4827/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4827/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 р. «про відмову у клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів»

у адміністративній справі №160/4827/26 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у адміністративній справі № 160/4827/26 відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізької міської ради стосовно: визнання протиправною бездіяльності Криворізької міської ради з засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжця і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 04 квітня 2025 року та встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року, що призвело до тяжких наслідків та про зобов`язання Криворізької міської ради розглянути на пленарному засіданні сесії заяву позивача (повторно) про засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжців і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 04 квітня 2025 року вих. № 39 та від 29.10.2025 року і надати відповідь; а також зобов`язання Криворізької міської ради розглянути запит позивача на інформацію вих № 40а від 22.04.2025 року та надати відповідь.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку позивачем з підстав його незаконності та необгрунтованості. Одночасно, позивачем оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 р. «про відмову у клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів» з підстав порушення норм процесуального, які позивач просить скасувати, та задовольнити його клопотання про витребування доказів у повному обсязі, а також задовольнити у повному обсязі його адміністративний позов щодо бездіяльності Криворізької міської ради і голови ради оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 з засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжця і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 р. та встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м.Кривому Розі після 24.02.2022 р., що призвело до тяжких наслідків.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги посилається як на порушення норм процесуального права внаслідок неправильного закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до голови тимчасового колегіального дорадчого органу Рада оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 і неналежного направлення на його адресу відповідних ухвал суду, а також не врахування судом жодного із наведених ним доказів, не витребування на його вимогу доказів щодо бездіяльності відповідачів, не надання йому можливості надати будь які докази, відмови у забезпеченні доказів та не задоволення клопотання про витребування доказів, але врахування натомість припущень і недостовірної інформації, які надавалися відповідачами, тим самим судом першої інстанції також порушені і його конституційні права, а рішення суду по суті прийнято незаконно та з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що у 2014 р. Криворізька міська рада могла приймати звернення про засудження дій майданівців, а у 2025 р. на одинадцятий рік війни расійських фашистів проти України, Криворізька міська рада не може приймати рішення про засудження вбивства криворіжців, а підтримання такої позиції судом першої інстанції є порушенням його конституційних прав, що підтверджується здійсненим ним за допомогою штучного інтелекту аналізом нормативно-правових актів щодо повноважень Криворізької міської ради із засудження вбивства криворіжців, але судом першої інстанції ці нормативно-правові акти не були прийняті до уваги, натомість суд маніпулюючи поняттями «засудження» і «вшанування», не зважаючи на фактичні обставини фактично підтримав своїм рішенням у цій справі позицію відповідачів, відмовляючи в позові вказуючи, що вбивства не слід засуджувати так як Криворізька міська рада не має таких повноважень.

Окрім того, описуючи протиправність бездіяльності відповідачів внаслідок не встановлення на дитячому майданчику Криворізької міської територіальної громади мобільного укриття, які б могли захистити людей, позивач звертає увагу апеляційного суду на наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі та для ухвалення рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних позивачем ухвали та рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної позивачем у цій справі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року, за результатом розгляду клопотання позивача про витребування додаткових доказів у адміністративній справі, а саме: з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області доказів щодо реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Дніпропетровській області 01.01.2022 року по 31.12.2025 року; з Дніпропетровської обласної військової адміністрації (ДОБА), щодо результатів розслідування відносно голови тимчасового колегіального дорадчого органу Рада оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 по причинам не встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року, що призвело до тяжких наслідків: загибелі 21 криворіжця і серед них 9 дітей у результаті обстрілу расійськими фашистами м. Кривого Рогу балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 р. і щодо перевірки голови тимчасового колегіального дорадчого органу Рада оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 по встановленню радою оборони мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року для унеможливості загибелі дітей і дорослих; а також від Генерального штабу Збройних Сил України стосовно надання згоди ГШ ЗСУ на створювання у м. Кривого Рогу Ради оборони м. Кривого Рогу 24.02.2022 року, проведених Радою оборони м. Кривого Рогу заходів задля сприяння Збройних Сил України, а також наказів ГШ Збройних Сил України голові тимчасового колегіального дорадчого органу Рада оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 в сфері сприяння відсічі ворога, і допомоги Збройним Силам України, та організації відсічі расійських фашистів 24.02.2022 року, про бої на вулицях м. Кривого Рогу з 24.02.2022 р., про військових, керівників РТЦК і СП, які діяли по наказам ОСОБА_2 , про отримання ОСОБА_2 зброї, боєприпасів, військової амуніції, і про причини звільнення від мобілізації ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , і результатів розслідування ГШ ЗСУ відносно голови тимчасового колегіального дорадчого органу Рада оборони м. Кривого Рогу ОСОБА_2 по причинам не встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року, що призвело до тяжких наслідків: загибелі 21 криворіжця і серед них 9 дітей у результаті обстрілу російськими фашистами м. Кривого Рогу балістичною ракетою з касетною боєголовкою 04 квітня 2025 року - судом відмовлено у задоволення вказаного клопотання позивача у звязку з відсутністю підстав для його задоволення виходячи з положень ч.1 і ч.4 ст.9, ст.71, ч.3 ст.80 КАС України та з огляду на предмет спору у цій справі, а також з підстав не доведення позивачем необхідності витребування вказаних у клопотанні доказів для вирішення цієї справи, зокрема, не обґрунтування яким чином необхідність витребування вказаних у клопотанні доказів підтвердить або спростує факт протиправності дій чи бездіяльності відповідачів.

За наведених у попередньому абзаці обставин та того, що більшість доказів, які позивач просить витребувати не стосуються предмету спору у цій справі, а мають відношення виключно до персональних даних та прав відповідача ОСОБА_2 , і частина запропонованих до витребування позивачем доказів стосуються статусу Ради оборони м.Кривого Рогу, що вже було предметом дослідження у судовій справі №160/11829/24, на переконання колегії суддів у цій справі суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування вищеперелічених додаткових доказів, і у апеляційного суду відсутні підстави для врахування наведених в апеляційній скарзі заперечень позивача проти ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року «про відмову у клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів».

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем у цій справі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року, колегією суддів встановлено, що зверненню позивача до суду з позовом у цій справі передували звернення ПГО «РУХ «ІНФОРМАЦІЯ_3» в особі позивача до Криворізької міської ради і до заступниці голови постійної комісії Криворізької міської ради з питань планування бюджету, економіки та регуляторної політики Малихіної Т.І. з заявами і інформаційними запитами, та отримані позивачем відповіді, а саме:

- за заявою від 22.04.2025 р. щодо бездіяльності Криворізької міської ради із засудження вбивства російськими фашистами 20 криворіжців і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 р. вих.№ 39а від 22.04.2025 р. - позивачем 29.04.2025 р. на електронну скриньку: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано лист № 20-70151/14/486 від 29.04.2025;

- за інформаційним запитом від 02.05.2025 року щодо одержання належним чином завірених документів від Криворізької міської ради про розгляд заяви голови ПГО «РУХ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_1 щодо бездіяльності Криворізької міської ради із засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжців і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 р. вих. № 39а від 22.04.2025 року - позивачем отримано 08.05.2025 року лист № 20/4/2944 від 07.05.2025 року за підписом в.о. керуючої справами виконкому Криворізької міської ради Подоплелової Н., і 23.05.2025 року лист № 20/31/3277 від 23.05.2025 року;

- за інформаційним запитом до заступниці голови постійної комісії Криворізької міської ради з питань планування бюджету, економіки та регуляторної політики Малихіної Т.І. з інформаційним запитом від 18.10.2025 року на інформацію щодо отримання інформації про використання коштів, бюджету криворізької міської територіальної громади і міжнародних фінансових установ по підвищення оборонних заходів у м. Кривому Розі у 2024 р., 2025 р., 2026 р. і щодо рішень постійної комісії криворізької міської ради з питань планування бюджету, економіки та регуляторної політики по виконанню бюджету у 2025 року і планування доходів і видатків на 2026 року вих №118а від 18.10.2025 року - позивачем отримано 22.10.2025 року лист від 22.10.2025 року та 23.10.2025 року лист № 36/20-13/29-22 від 23.10.2025 року;

- за заявою від 29.10.2025 року щодо бездіяльності Криворізької міської ради з засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжців і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 року вих. №39а від 29.10.2025 року, де просив протягом 10 робочих днів провести позачергову сесію Криворізької міської ради з порядком денним - позивачем отримано 20.11.2025 року лист № 20/26/7399 від 20.11.2025 р. на e-mail: sokrat-ezop1955@ukr.net з роз`ясненням з ряду питань, зазначених у заяві позивача, які вже були надані юридичним управлінням виконкому міської ради листом від 29.04.2025 за вих. № 20-70151/14/486 та виконавчим комітетом Криворізької міської ради листом від 23.05.2025 за вих. № 20/31/3277.

Оскільки позивач звертаючись до суду з позовом у цій справі визначив, що саме протиправна бездіяльність Криворізької міської ради з засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжця і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 4 квітня 2025 року та встановлення мобільних укритів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року призвели до тяжких наслідків - суд першої інстанції цілком обґрунтовано спираючись на положення: ч.2 ст.19 і ст.140 Конституції України; ст.7 КАС України; ч.3 ст.10, ст.21, п.44 ч.1 і ч.2 ст.26, ст.46, ч.1 і ч.2 ст.59, ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), а також на підставі аналізу сформульованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), «Москаль проти Польщі» (заява № 10373/05, від 15 вересня 2009 року), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (заява № 36548/97, ECHR 2002-VIII), «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08, від 20 травня 2010 року), «Трґо проти Хорватії» (заява № 35298/04; від 11 червня 2009 року), «East/West Alliance Limited» проти України (заява № 19336/04, від 23 січня 2014 року), Краєва проти України від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) принципу «належного урядування» та змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ст.ст.1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, ст.2 КАС України і висновків Конституційного Суду України сформульованих у рішеннях від 23.05.2001 № 6-рп/2001, від 30.05.2001 № 7-рп/2001, від 16.11.2022 № 9-р (II)/2022, та висновків Верховного Суду у постанові від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 - правильно акцентував увагу на тому, що до переліку повноважень ради не віднесено «засудження вбивств російськими фашистами» чи розгляду відповідних заяв громадськості.

Колегія суддів не знаходить правових підстав для спростування наведених висновків суду першої інстанції, оскільки міська рада дійсно не має прямого законодавчого обов`язку приймати окремі декларативні рішення чи політичні заяви щодо засудження російської агресії виходячи навіть з того, що це питання віднесено до зовнішньої політики і належить до компетенції вищих органів державної влади, а міські ради діючи відповідно до вимог ст.19 Конституції України зобов`язані в межах своїх повноважень замість політичних декларацій виконувати покладанні на органи місцевого самоврядування законодавством України (зокрема, Закон «Про правовий режим воєнного стану») імперативні (обов`язкові) завдання щодо безпосередньої протидії агресії та ліквідації її наслідків шляхом: виділення коштів із місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України та ТрО; забезпечення заходів цивільного захисту, облаштування укриттів; соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та сімей військовослужбовців; та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок обстрілів.

Отже, оскільки відповідач по справі не має прямо встановленого законодавчого обов`язку засуджувати, а твердження позивача про те, що відповідач у будь-який спосіб сприяв збройній агресії РФ проти України та трагедії криворожців 4 квітня 2025 р. внаслідок влучання ворожої ракети «ІСКАНДЕР» по дитячому майданчику ні самим позивачем ні наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача у цій справі, тим більш, що за матеріалами справи є беззаперечно встановленими фактами те, що у зв`язку із загибеллю мешканців Кривого Рогу внаслідок терористичних актів рф, що відбулися 04.04.2025 з метою вшанування пам`яті загиблих розпорядженням секретаря міської ради - в.о. міського голови від 05.04.2025 №78-р «Про оголошення днів жалоби» було оголошено в місті 07, 08 та 09 квітня 2025 днями жалоби, а на вшанування загиблих дітей у межах повноважень депутатами КМР на пленарному засіданні від 30.04.2025 одностайно підтримано електронну петицію «Відкриття меморіальної алеї загиблим під час війни дітям», чим виражено свої співчуття і підтримку родинам загиблих дітей.

Оскільки Законом України «Про правовий режим воєнного стану» для органів місцевого самоврядування встановлені в тому числі і вимоги «забезпечення заходів цивільного захисту, облаштування укриттів», суд першої інстанції враховуючи твердження позивача про бездіяльність Криворізької міської ради в питанні встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року правильно обговорив як безпосередньо повноваження органів місцевого самоврядування у відносинах, що пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, так і розуміння «Укриття населення в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту» як це прописано ст.32 Кодексу цивільного захисту України, розміщення, проектування та будівництво яких має розроблятися відповідно до Закону України "Про будівельні норми" з погодженням центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, з Міністерством оборони України та з Генеральним штабом Збройних Сил України, а також з чітким дотриманням Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2024 №1074 (далі - Порядок №138).

Так, виходячи з аналізу положень наведених нормативних актів, суд першої інстанції правильно узяв до уваги під час розгляду даної справи, що КМР з метою реалізації Указу Президента України №355/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.06.2023 року «Щодо результатів оперативних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення» було в дійсності впроваджено заходи з розширення фонду захисних споруд цивільного захисту та при реалізації заходів затвердженої рішенням міської ради від 24.12.2015 №60 зі змінами Програми розвитку системи цивільного захисту в м. Кривому Розі на 2016- 2027 роки було передбачено виділення необхідних коштів для реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки мешканців міста. Зокрема, відповідно до п.2 рішення Криворізької міської ради від 24.12.2015 №60 головним розпорядникам коштів міського бюджету було доручено забезпечити виконання заходів, передбачених даною програмою, у межах коштів, запланованих у міському бюджеті на відповідну галузь, а з огляду на положення п. 9 ч. 1 ст. 2 та ч.1 і ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України у рамках реалізації заходів Програми в районах міста КМР було прийнято рішення від 30.08.2023 № 2137 та від 27.09.2023 № 2206 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 №60 «Про затвердження Програми розвитку системи цивільного захисту в м. Кривому Розі на 2016- 2024 роки» (копії додаються), якими передбачено фінансування заходу «Придбання, монтаж, обладнання модульних тимчасових споруд (конструкцій елементів) для укриття населення», зокрема: рішенням міської ради від 30.08.2023 № 2137 визначено обсяг видатків у сумі 40 млн. грн. (40 млн.грн); рішенням міської ради від 27.09.2023 № 2206 обсяг видатків збільшено ще на 40 000,0 тис. грн. (40 млн.грн), що підтверджено інформацією Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради та не спростовано позивачем по справі.

За наведених обставин, суд першої інстанції обгрунтовано акцентував увагу на тому, що загальний обсяг фінансування зазначеного заходу склав 80 000,0 тис. грн, що дало можливість здійснити закупівлю 70 модульних тимчасових споруд для укриття населення. Локації та місця встановлення мобільних укриттів визначалися на підставі пропозицій виконавчих комітетів районних у місті рад з урахуванням щільності населення, необхідності забезпечення швидкого доступу населення до укриттів, технічної можливості їх встановлення, а також відсутності підземних комунікацій, і пріоритет надавався місцям масового перебування людей, зокрема зупинкам громадського транспорту.

Більш того, судом під час розгляду даної справи встановлено і позивачем не спростовано, що станом на 04.04.2025 усього на території Криворізької міської територіальної громади обліковувалося 796 укриттів з наявного фонду захисних споруд цивільного захисту з розрахунку на 168 736 тисяч осіб, зокрема: 72 мобільні укриття місткістю 1512 осіб; 724 сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття, місткістю 167 224 осіб, що підтверджується долученим до матеріалів справи листом 7-13/19/198 від 10.03.2026, а конкретно найближчим офіційним укриттям, яке включено до фонду захисних споруд цивільного захисту та рекомендоване для використання за призначенням, є найпростіше укриття, розташоване на відстані близько 150 метрів від зазначеного дитячого майданчика (Криворізький ліцей №35 «Імпульс»), загальною місткістю 400 осіб, і на вказаній території функціонує місцева автоматизована система централізованого оповіщення населення, яка забезпечує доведення сигналів оповіщення, зокрема сигналу «Повітряна тривога» до населення у встановленому порядку.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги і вищенаведеній частині, оскільки матеріалами справи не встановлено бездіяльність міської ради в питаннях «забезпечення заходів цивільного захисту та облаштування укриттів» на території Криворізької територіальної громади, а саме лише переконання позивача про необхідність встановлення після 24.02.2022 року мобільних укриттів на усіх дитячих майданчиках у м.Кривому Розі, без урахування фактичних обставин не може слугувати підставою для визнання протиправною бездіяльності Криворізької міської ради в питаннях встановлення укриття, які чітко врегульовані вище переліченими нормативно-правовими актами та про порушення яких позивачем не вказується.

Погоджується колегія суддів також з висновками суду першої інстанції як в частині належного представництва Криворізької міської ради у цій справі, так і в частині обраного позивачем способу захисту своїх прав, які позивач вважає порушеннями фактично саме у звязку з його непогодженням зі змістом наданих відповідачем відповідей на заяви та на інформаційні запити, що в свою чергу на переконання колегії суддів не може слугувати підставою для задоволення вимог про: визнання протиправною бездіяльності Криворізької міської ради з засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжця і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 04 квітня 2025 року та встановлення мобільних укриттів на дитячих майданчиках у м. Кривому Розі після 24.02.2022 року, що призвело до тяжких наслідків та про зобов`язання Криворізької міської ради розглянути на пленарному засіданні сесії заяву позивача (повторно) про засудження вбивства російськими фашистами 21 криворіжців і серед них 9 дітей балістичною ракетою з касетною боєголовкою 04 квітня 2025 року вих. № 39 і від 29.10.2025 року тв надати відповідь, а також зобов`язання Криворізької міської ради розглянути запит позивача на інформацію вих № 40а від 22.04.2025 року та надати відповідь.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 р. «про відмову у клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів» - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник