Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №340/2250/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/2250/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в адміністративній справі №340/2250/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Позивач звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 до її страхового стажу, оформлену листом №1100-0303-8/7366 від 05.02.2026;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 до її страхового стажу,

-зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зарахувати період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 до її страхового стажу, та здійснити перерахунок її пенсії, починаючи з 11.09.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на зарахування періодів ведення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів підприємницької діяльності за період з 01.07.2000 по 31.12.2003 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2021, шляхом надання оцінки відомостям щодо періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.07.2000 по 31.12.2003, які, відображені в листі Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.09.2021 №7858/6/11-28-24-05, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підпунктом 2 пункту 2.1. розділу 1 Порядку №22-1 передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб?єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Зазначає, що період провадження фізичною особою підприємницької діяльності до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком зараховано з 01.01.1998 по 30.06.2000 згідно довідки про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.05.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 31.08.2006, з 01.10.2006 по 30.11.2006, з 01.02.2007 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 30.09.2009, з 01.11.2009 по 30.06.2010 зараховано до страхового стажу відповідно до індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також до страхового стажу позивача не зараховано період провадження фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня сплата страхових внесків відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, документи про сплату страхових внесків передбачених абзацом 2 пункту 4 Порядку № 637 позивачем не надано.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії з зарахуванням до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно з наданою до позовної заяви формою «РС-право» від 04.11.2021 року, період підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 30.06.2000 був офіційно зафіксований відповідачем із зарахуванням страхового стажу тривалістю 2 роки 6 місяців, що підтверджувало право позивача на призначення пенсії. Натомість, у новій формі «РС-право», сформованій відповідачем у 2025 році (форма РС-право від 12.11.2025 року) зазначений період було безпідставно виключено, а страховий стаж за вказані роки змінено на « 0».

Також зазначає про те, що період підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 30,06.2000 є періодом, протягом якого перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок) та фактично здійснювала сплату встановлених податків та внесків. Наявність доказів сплати податків за вказаний період с беззаперечним підтвердженням виконання нею обов?язку щодо участі в системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Позивач, в зв`язку з досягненням 60-річного віку, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача-2 №111750000895 від 11.09.2021 позивачці призначено пенсію за віком, з проведенням відповідного розрахунку стажу. Страховий стаж позивачки на дату призначення склав 25 років 07 місяців 01 день.

За зверненням позивачки щодо призначеної пенсії, їй надано відповідні роз`яснення, з яких встановлено, що при призначені пенсії не враховано період з 01.01.1998 по 31.12.2003 (в зв`язку з відсутністю сплати внесків за зазначений період).

Позивач, не погодившись з проведеним розрахунком, звернулась до суду з зазначеними позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2 (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

З огляду на положення вказаних норм права законодавцем передбачена можливість зарахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності, при цьому, період провадження підприємницької діяльності за період з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців незалежно від сум сплачених ними страхових внесків. Для цього достатньо лише надання довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач у період з 17.11.1995 по 03.02.2015 здійснювала підприємницьку діяльність.

За змістом листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області встановлено, що позивач дійсно була зареєстрована як фізична особа підприємець з 17.11.1995 по 03.02.2015, перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку.

Водночас, при призначення пенсії позивача зарахував період з 01.01.1998 по 30.06.2000, що свідчить про відсутність спору у вказаній частині.

При цьому, період з 01.07.2000 по 31.12.2003 не зараховано з огляду на відсутність документів про сплату страхових внесків.

Визначений період по 31 грудня 2003 року обумовлений тим, що з 01.01.2004 набрав чинність Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, яким вперше визначено поняття страхового стажу як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, враховуючи те, що позивач, зокрема, здійснював підприємницьку діяльність в період до набрання чинності Законом №1058, а законодавець передбачав можливість зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності до 31.12.2013 на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, то враховуючи конституційне право особи на пенсійне забезпечення, а також приймаючи до уваги однаковий правовий статус «суб`єкта підприємницької діяльності», який існував як в період здійснення позивачем підприємницької діяльності, так і в період з 01.07.2000 (період зазначений в Законі №1058), суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2003 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №887089, дата проведення державної реєстрації 21.08.1996.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи з урахуванням встановлених та доведених фактів із наведенням належних висновків та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи суду першої інстанції не покладені в основу незгоди з рішенням суду першої інстанції, що викладені в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не надає їм правову оцінку.

Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в адміністративній справі №340/2250/26 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в адміністративній справі №340/2250/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко