Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/4534/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4534/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі №160/4534/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства у справах ветеранів України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства у справах ветеранів України у формі Листа вих. № 20472/1.3/3.1-25 від 23.09.2025 про закриття адміністративного провадження за заявою ОСОБА_1 від 05.09.2025 р. зареєстрована за № К-10691 про встановлення йому статусу учасника бойових дій.

- зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України (код ЄДРПОУ 42657144) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.09.2025 р. зареєстрована за № К-10691 та додані до неї документи про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) статусу учасника бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся з посиланням на п.19 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” звернувся із заявою про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій до Міністерства у справах Ветеранів. Заява містила детальне обґрунтування підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, свідчення свідків, документальне підтвердження. Наданим документам не надано належної оцінки. Рішенням у формі листа вих.№ 20472/1.3/3.1-25 від 23.09.2025 позивачу відмовлено в розгляді його заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав, відповідно до п. 21, 25 ч.1 ст.6 Закону України №3551-ХІІ, вказуючи на наявність підстав для надання такого статусу за п.19.ч.1 ст.6 Закону України №3551-ХІІ, що виходить за межі компетенції комісії. Адміністративне провадження за результатами розгляду заяви було закрито, а додані до заяви матеріали повернуті. Не розглянувши по суті звернення позивача про направлення його документів на засідання міжвідомчої комісії, відповідач вирішив питання про відсутність правових підстав для надання статусу учасника бойових дій позивачу, що не відповідає п.3 р.VІІ Положення про міжвідомчу комісію. Позивач вважає рішення відповідача про закриття адміністративного провадження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, зазначав, що відсутні правові підстави, відповідно до п. 21, 25 ч.1 ст.6 Закону України №3551-ХІІ, які вказують на наявність підстав для надання такого статусу за п.19.ч.1 ст.6 Закону України №3551-ХІІ, що виходить за межі компетенції комісії.

Зазначає, що можливість отримання статусу учасника бойових дій у зв`язку з участю у складі ДФТГ у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з`явилася 21.03.2022 із набранням чинності Законом України від 15.03.2022 № 2121-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій”, яким пункт 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ було доповнено членами ДФТГ. При цьому, підпунктом 1 пункту 2 розділу II “Перехідні положення” цього Закону було передбачено право на отримання статусу учасника бойових дій особами, зазначеними у пункті 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, які брали участь у зазначених заходах до набрання чинності цим Законом.

У подальшому Законом України від 12.01.2023 № 2864-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України окремих категорій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та інших питань” (набрав чинності 05.02.2023) частину першу статті 6 Закону № 3551-ХІІ було доповнено новим пунктом 25, яким вже передбачено можливість отримання статусу учасника бойових дій у зв`язку з участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі добровольчого формування лише з 24 лютого по 25 березня 2022 року.

Відтак між можливістю отримати статус учасника бойових дій у складі ДФТГ (21.03.2022) та можливістю отримати цей статус у складі добровольчого формування (05.02.2023) пройшло більше 10 місяців. У разі ототожнення вказаних понять необхідність у Законі України від 12.01.2023 № 2864-IX взагалі б була відсутня. Таким чином, законодавець розмежував поняття звичайного “добровольчого формування” та ДФТГ, виокремивши для різних категорій свій механізм набуття статусу учасника бойових дій.

31 липня 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про те, що він не погоджується з викладеними обставинами в апеляційній скарзі, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 від 04.10.2003р.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 15.03.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2024 мав статус добровольця територіальної оборони.

05.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про надання статусу учасника бойових дій (вх.№К-10691), в якій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з п.19. ч.1 ст.6 , постанови КМУ №1139 від 27.12.2018 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" та постанови КМУ від 23.11.2022 №1302 "Про особливості прийняття рішень про надання статусу учасника бойових дій, статусу особи з інвалідність внаслідок війни та статуту постраждалого учасника Революції Гідності деяким категоріям осіб" просив надати статус учасника бойових дій.

До заяви були долучені документи: копія паспорту, копія посвідчення добровольця територіальної оборони, копія контракту добровольця територіальної оборони; свідчення учасників бойових дій (нотаріально засвідчені), заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , письмове свідчення командира батальйону ОСОБА_9 , копія акту видачі зброї Бориспільською міською радою для Добровольчого батальйону територіальної оборони, копія акту отримання зброї, копія витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 20.06.2022, копія акту приймання-передавання озброєння від 26.03.2022, копія витягу з наказу командувача сил територіальної оборони ЗСУ від 11.03.2022 №22.

За результатами розгляду заяви позивача Міністерство у справах ветеранів України листом від 23.09.2025 №20472/1.3/3.1-25, повідомило наступне.

"Згідно з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону "України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закону до учасників бойових дій віднесено, зокрема, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Натомість, особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визнаються учасниками бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону.

Повноваження комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, розвідувальних органах, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро (далі комісія) та міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Мінветеранів (далі міжвідомча комісія) визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 837) (далі Порядок).

Відповідно до пункту 19 Порядку рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 i 20 частини першої статті 6 Закону;

міжвідомчою комісією у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.

Згідно з доданими до Вашої заяви матеріалами Ви не належите до категорії осіб, визначених у пунктах 21 або 25 частини першої статті 6 Закону.

Отже, на підставі пункту 2 частини другої статті 65 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративне провадження за результатами розгляду Вашої заяви про надання статусу учасника бойових дій закрито, оскільки вирішення порушеного Вами питання не належить до компетенції міжвідомчої комісії. У зв`язку з цим повертаємо додані до заяви матеріали."

Також судом встановлено, що між командиром Добровольчого формування територіальної громади міста Києва №13 ОСОБА_10 та громадянином ОСОБА_1 на добровільній основі, на час виконання державний та/або громадських обов`язків, перебуваючи під захистом Держави, маючи усі права, свободи, гарантії закріплені Конституцією України, КЗпП України відповідно до ЗУ "Про основи національного супротиву" та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою КМУ від 29.12.2021 №1449 було укладено Контракт добровольця територіальної оборони.

Судом досліджено нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якими останні підтвердили, що ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Також досліджено акт видачі зброї, акт отримання зброї, копію опитування ОСОБА_9 , витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 20.06.2022 №280, акт приймання-передавання озброєння від 26.03.2022, витяг з наказу командувача Сил територіальної оборони ЗСУ ( з основної діяльності) від 11.08.2022 №22.

Позивач вважаючи протиправним рішення Міністерства у справах ветеранів України у про закриття адміністративного провадження за заявою про встановлення статусу учасника бойових дій, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни встановлений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).

Згідно зі статтею 4 цього Закону, до ветеранів війни належать особи, які брали участь у захисті Батьківщини або вели бойові дії на території інших держав. Зокрема, до цієї категорії включаються учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Відповідно до статті 5 Закону № 3551-XII, до учасників бойових дій належать особи, які безпосередньо виконували бойові завдання із захисту Батьківщини у складі військових формувань Збройних Сил, інших військових з`єднань, партизанських загонів, підпілля або аналогічних формувань як у воєнний, так і в мирний час.

Пунктом 21 частини першої статті 6 Закону визначено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які до 23 лютого 2018 року включно входили до складу добровольчих формувань, створених або самоорганізованих з метою захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, та які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), перебуваючи безпосередньо в районах її проведення не менше 30 календарних днів (у тому числі сумарно), у взаємодії зі Збройними Силами України, МВС, Національною поліцією, Нацгвардією, СБУ та іншими законно створеними військовими формуваннями та правоохоронними органами.

При цьому дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, залучених до забезпечення проведення АТО чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, а також осіб, які добровільно брали участь у таких заходах (включаючи волонтерську діяльність).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій цій категорії осіб приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, а також визначення категорій осіб, термінів їх участі в АТО та територій проведення операції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій для осіб, які захищали державний суверенітет та територіальну цілісність України, затверджено постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 (далі Порядок № 413).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 413, рішення щодо надання або відмови у наданні статусу УБД приймають:

-відповідні комісії для осіб, передбачених пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;

-міжвідомча комісія у разі наявності спірних питань або для осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 тієї ж статті.

Відповідно до пунктів 2023 Порядку № 413, комісії розглядають подані документи, за необхідності заслуховують пояснення заявників та свідків, і протягом одного місяця з моменту надходження документів приймають рішення. У разі відсутності підстав документи повертаються для доопрацювання та повторного подання.

Спірні питання передаються на розгляд міжвідомчої комісії, яка вивчає документи, за потреби надсилає запити, заслуховує пояснення заявників, свідків, представників державних органів, та у місячний строк ухвалює рішення.

У разі відсутності належних документів, передбачених пунктом 4 Порядку, комісії витребовують їх у відповідних командирів військових частин або керівників установ не пізніше п`яти днів з моменту отримання звернення. Відповіді на запити мають бути надані не пізніше ніж через 15 днів, а рішення приймається протягом 10 днів після цього.

Положення про міжвідомчу комісію затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43. Основні завдання комісії включають:

1.Розгляд спірних питань щодо надання статусу учасника бойових дій для осіб, зазначених у пунктах 19, 20, 22 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.

2.Надання статусу учасника бойових дій особам, визначеним у пунктах 21, 25 цієї ж статті.

3.Присвоєння статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ та організацій, які брали участь в АТО у визначений період.

Комісія має право уточнювати інформацію, заслуховувати заявників і приймати рішення про надання чи відмову в наданні статусу учасника бойових дій, а також повертати документи у разі відсутності спірних питань.

Підстави для відмови міжвідомчої комісії передбачені пунктом 5 розділу ІІ Положення і включають:

1.Відсутність правових підстав;

2.Відсутність достатніх доказів участі в АТО;

3.Подання недостовірної інформації;

4.Виявлення підробки документів;

5.Наявність обвинувального вироку за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Таким чином, відмова у статусі учасника бойових дій можлива лише після оцінки доказів, що підтверджують або спростовують право особи на цей статус.

Суд зазначає, що питання про надання статусу учасника бойових дій входить до виключної компетенції міжвідомчої комісії, яка, зокрема, уповноважена розглядати справи працівників прокуратури, залучених до АТО.

Як вбачається з листа Мінветеранів від 23.09.2025 №20472/1.3/3.1-25, позивачу відмовлено у розгляді його заяви на підставі пункту 2 частини другої статті 65 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративне провадження за результатами оскільки вирішення порушеного питання не належить до компетенції міжвідомчої комісії. У зв`язку з цим повернутт додані до заяви матеріали.

Колегія суддів зазначає, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 15.03.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2024 мав статус добровольця територіальної оборони. До заяви були долучені документи: копія паспорту, копія посвідчення добровольця територіальної оборони, копія контракту добровольця територіальної оборони; свідчення учасників бойових дій (нотаріально засвідчені), заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , письмове свідчення командира батальйону ОСОБА_9 , копія акту видачі зброї Бориспільською міською радою для Добровольчого батальйону територіальної оборони, копія акту отримання зброї, копія витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 20.06.2022, копія акту приймання-передавання озброєння від 26.03.2022, копія витягу з наказу командувача сил територіальної оборони ЗСУ від 11.03.2022 №22.

У той же час, як вже було зазначено, згідно з абзацом першим пункту 21 частини першої статті 6 Закону України № 3551-XII, рішення щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у цьому пункті, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та окремих інших категорій осіб, затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за № 521/36143), до основних завдань міжвідомчої комісії, зокрема, належить розгляд питань щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова за відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій згідно пунктів 21 або 25 частини першої статті 6 Закону можлива лише внаслідок дослідження доказів та надання їм належної оцінки у випадку не підтвердження права особи на отримання такого статусу, а не у випадку непідвідомчості цього питання міжвідомчій комісії.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі №160/4534/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко