Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/28671/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 520/28671/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026, по справі № 520/28671/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №200/395/26.

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №200/395/26 за період з 29.08.2020 по 28.08.2026.

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті грошового забезпечення з 29.08.2020 по 19.01.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції посилається на рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, проте суд першої інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017».

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що в ордері відсутні обов`язкові реквізити, встановленні Положеннями №41, з огляду на що наданий документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Повноваження адвоката як представника, відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частинами п`ятою-шостою статті 59 КАС України обумовлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

В силу частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачено у статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Так, за приписами вказаної норми адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

З аналізу наведених правових норм висновується, що у разі подання позовної заяви за відсутності документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, суд першої інстанції має підстави для застосування пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» адвокатом Матвійчук Наталією Євгенієвною, яка скріплена електронним підписом.

До апеляційної скарги додано сканкопію ордеру серії ВН № 1740912 від 08.07.2026 без накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, суд першої інстанції застосував, зокрема, Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордеру для підтвердження повноважень на надання правової допомоги.

Натомість у доводах апеляційної скарги представник позивача вказав на неврахування судом першої інстанції змін, внесених до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36.

Так, за приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» внесено зміни до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Зокрема, викладено пункти 2, 9 указаного Положення у новій редакції:

« 2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)».;

« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).».

Разом з цим доповнено пункт 12 цього Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.».

Колегія суддів зазначає, що у постановах від 23 жовтня 2025 року у справі № 456/104/25, від 21 травня 2025 року у справі № 388/2167/24 та від 11 вересня 2025 року у справі № 620/1979/25 Верховний Суд констатував, що у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається. Таким чином, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», уважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.

У справі ж, що розглядається, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, не врахував, що позовна заява подана адвокатом Матвійчук Н.Є. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 10.09.2026, тобто після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, а тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, ордер підписаний (засвідчений) електронним підписом, не вимагалося.

За таких обставин та правового врегулювання, подання адвокатом Матвійчук Наталією Євгеніївною ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної позовної заяви, є належним доказом підтвердження повноважень представника Волинкіна Д.М. відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 по справі № 466/964/25, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

08.10.2026 представником позивача було подано заяву про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши заяву, вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 6 ст.139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналіз наведених норм Кодексу вказує на те, що питання про розподіл судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення.

З наведених норм права вбачається, що питання розподілу судових витрат вирішується судом у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду та вирішення судової справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду.

Отже, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 27.07.2022 у справі №280/1447/19, від 20.12.2019 у справі №826/4788/17.

З урахуванням тієї обставини, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 по справі №520/28671/26 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом у суді апеляційної інстанції - відмовити.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Матвійчук Наталії Євгеніївни - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 по справі № 520/28671/26 скасувати.

Справу № 520/28671/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов