Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/1189/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 520/1189/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 27.04.26 у справі № 520/1189/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, викладену у листі за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025, у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України ФО-П ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії, спрямовані на повернення на рахунок Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , IBAN № НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, Київ, Україна, РНОКПП одержувача - НОМЕР_2 , суму надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 24.09.2024 було сплачено внесок з військового збору в розмірі 65000,00 грн. За результатами річного декларування сума військового збору, що підлягала сплаті склала 38725,70 грн. Тому надміру сплачена сума військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) склала 26274,30 грн. Наявність переплати підтверджується і самим відповідачем у листі за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025.

Позивач, користуючись своїм правом та врахувавши передбачений чинним законодавством порядок повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання, 08.10.2025 подав заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені на суму 26274,30 грн, яка була прийнята контролюючим органом за реєстраційним №45599092.

Проте, в порушення встановлених Податковим кодексом України строків (далі - ПК України), сума надмірної сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування не повернута.

На переконання позивача, податковий орган, всупереч передбаченому чинним законодавством порядку повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання, у відповідь на заяву позивача, надав лист за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025, в якому підтвердив наявність переплати по військовому збору в сумі 26274,30 грн, а також зазначив, що визначення надміру сплачених сум податкових платежів по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) та здійснення їх повернення платникам або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки за результатами якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків.

З позицією податкового органу позивач не погоджується з підстав того, що Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 за №60 (надалі за текстом - Порядок №60) не визначено іншого порядку дій для місцевого фінансового органу за наслідком розгляду висновку про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, окрім як погодження такого шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи та кваліфікованої електронної печатки такого місцевого фінансового органу.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого податковий орган просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та відповідності прийнятої відмови, викладеної у листі за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025, вимогам законодавства. Зауважив, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань здійснюється відповідно до статті 43 ПК України за умови відсутності податкового боргу, подання платником податків заяви протягом 1095 днів із дня виникнення переплати та дотримання вимог до її оформлення. Посилаючись на те, що 20.11.2025 позивач подав заяву про повернення коштів у сумі 26 274,30 грн, яку листом від 04.12.2025 №62864/6/20-40-24-03-15 було залишено без задоволення, ГУ ДПС вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги - безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), викладену у листі за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025, у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України ФО-П ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ), суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії, спрямовані на повернення на рахунок Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , IBAN № НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, Київ, Україна, РНОКПП одержувача - НОМЕР_2 , суму надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань здійснюється відповідно до статті 43 ПК України за умови відсутності податкового боргу, подання заяви протягом 1095 днів із дня виникнення переплати та дотримання вимог до її оформлення. Покликаючись на те, що заява позивача від 20.11.2025 про повернення коштів у сумі 26 274,30 грн залишена без задоволення листом ГУ ДПС від 04.12.2025, апелянт стверджує, що діяв у межах повноважень і відповідно до вимог законодавства. Вважає, що суд першої інстанції формально дослідив обставини справи, не врахував доводів і пояснень відповідача та ухвалив рішення, ґрунтуючись виключно на правовій позиції позивача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що апеляційна скарга не спростовує правильних висновків суду першої інстанції, не містить належних доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а тому не підлягає задоволенню. Зазначив, що необхідними та достатніми умовами повернення платнику з бюджету суми надміру сплаченого грошового зобов`язання є: наявність суми коштів, зарахованої до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань; відсутність у платника податків податкового боргу; подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у межах 1095 днів; зазначення у заяві напряму перерахування коштів. У цій справі всі зазначені умови наявні. Сума переплати у розмірі 26 274,30 грн підтверджена матеріалами справи та самим відповідачем. Податковий борг у позивача відповідачем не встановлений і не зазначений як підстава відмови. Заяву подано у межах встановленого законом строку. У заяві зазначено напрям повернення коштів на банківський рахунок позивача. Таким чином, у відповідача виник не дискреційний розсуд, а прямий обов`язок, передбачений пунктом 43.5 статті 43 ПК України підготувати висновок про повернення коштів та подати його до органу Казначейства.

Зазначив, що контролюючий орган дійсно має перевірити подану заяву, правильність реквізитів, наявність переплати, відсутність податкового боргу та дотримання строку звернення, однак така перевірка є процедурною перевіркою заяви в межах Порядку №60, а не документальною податковою перевіркою, від проведення якої залежить саме право платника на повернення коштів.

За таких обставин посилання на необхідність документальної перевірки є формальним та спрямоване виключно на уникнення виконання обов`язку, передбаченого статтею 43 ПК України.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 20.02.2017 зареєстрований як фізична соба-підприємець. З 01.03.2017 позивач є платником єдиного податку без реєстрації платником податку на додану вартість. З 01.04.2023 позивач перейшов на загальну систему оподаткування. Основним видом економічної діяльності позивача (за КВЕД) є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік до ГУ ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ, яка була отримана контролюючим органом 28.03.2025 без зауважень, про що свідчить Квитанція №2.

Позивачем 24.09.2024 сплачено внесок з військового збору в розмірі 65000,00 грн.

За результатами річного декларування сума військового збору, що підлягала сплаті склала 38725,70 грн.

Надміру сплачена сума військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) склала 26274,30 грн.

Наявність переплати підтверджується відповідачем у листі за №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025.

Позивачем 08.10.2025 було подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені на суму 26274,30 грн, яка була прийнята контролюючим органом за реєстраційним №45599092.

У відповідь на заяву ФО-П ОСОБА_1 відповідач, листом №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025, підтвердив наявність переплати по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування (код 11011001) в сумі 26274,30 грн та зазначив, що визначення надміру сплачених сум податкових платежів по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) та здійснення їх повернення платникам або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки, за результатами якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог статті 78, статті 79, статті 80, статті 81, статті 82 ПК України. Отже, станом на дату надання відповіді ГУ ДПС у Харківській області не має законодавчих підстав для перерахування військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, сплаченого ФО-П ОСОБА_1 протягом 2025 року на поточний рахунок платника податків в установі банку. Тому заява від 20.11.2025 №50951066 залишається без задоволення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКУ у Харківській області) висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що законодавством передбачено право платника податків на повернення помилково сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу. Водночас, зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення платежів, належних місцевим бюджетам. При цьому, обов`язковою передумовою повернення платнику податків помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Суд акцентував увагу, що податковим органом в листі №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025 не констатовано про наявність у позивача податкового боргу, подання платником податків заяви про повернення коштів більше ніж 1095 днів від дня виникнення переплати чи не відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

На підставі вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача у спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон. Ця конституційна норма вимагає дотримуватися приписів Закону як підстави для вчинення суб`єктом владних повноважень активних дій. Закон, своєю чергою, визначає, описує, який юридичних факт чи їх сукупність повинні бути наявними для того, щоб у владного суб`єкта виникли повноваження діяти тим чи іншим чином. Будь-яка діяльність та будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності таких юридичних фактів, визначених законом, буде проявом свавільності.

Конструкція "в межах повноважень" у розумінні статті 19 Конституції України стосується обсягу повноважень і вказує на необхідність суб`єкту владних повноважень діяти виключно в тих межах, на які їх уповноважили Конституція та закони України. Це означає, що суб`єктам владних повноважень заборонено вчиняти будь-які дії або приймати будь-які рішення, можливість вчинення чи прийняття яких прямо не передбачена в тексті закону для певного випадку. Будь-які такі рішення або дії будуть проявом свавільності.

"У спосіб" у тексті частини 2 статті 19 Конституції України вказує на те, що, по-перше, спосіб вчинення дій і прийняття рішень обов`язково має бути встановлений законом. Положення частини 2 статті 19 Конституції України вимагає того, щоб і підстави вчинення дій та прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, і межі їхніх повноважень, і спосіб вчинення дій та прийняття рішень були або встановлені на конституційному рівні, або закріплені на рівні закону. По-друге, суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти й приймати рішення саме в такий спосіб, який передбачений законом, тобто неухильно дотримуватися визначеної на рівні закону процедури вчинення юридично значущих дій та прийняття обов`язкових для інших суб`єктів рішень. По-третє, суб`єкти владних повноважень не мають права вчиняти дії чи приймати рішення свавільно, тобто у спосіб, відмінний від того, який визначений законом.

Колегія суддів також звертає увагу на відсутність ієрархічного підпорядкування вимог частини 2 статті 19 Конституції України. Жодна з них не є важливішою за іншу. Суб`єкти владних повноважень можуть діяти та приймати рішення виключно з дотримання усіх трьох із них одночасно. Таким чином, порушення владним суб`єктом визначеної законом процедури вчинення дій або прийняття рішень є настільки ж неприпустимим, як і вчинення ним дій (прийняття рішень) без уповноваження законом.

Також заслуговує уваги й акцент положень Конституції України на необхідності визначення способу вчинення дій або прийняття рішень для суб`єкта владних повноважень (процедури їх вчинення) саме на рівні закону. Оскільки рішення або дії суб`єктів владних повноважень як органів публічної адміністрації прямо впливають на права та інтереси інших осіб, вимоги до процедури їх вчинення, які запобігають порушенням прав осіб та свавільності повинні бути встановлені саме законодавчим органом як органом представницької демократії як одна із передумов дотримання принципу верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 ПК України.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Положеннями абзацу 1 пункту 43.4-1 статті 43 ПК України визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання статей 43, 45, 78 та 112 БК України, статті 43 ПК України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, розроблено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787)

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №787 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Повернення (перерахування) платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або небанківських надавачів платіжних послуг, або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341.

Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової абр надмірної сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами визначає Порядок №60.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №60 встановлено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №60 якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку №60, на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, сплаченими на єдиний рахунок, - не пізніше 18:00 другого робочого дня після надходження до територіального органу ДПС заяви; за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №60).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №60, електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, які сплачені у 2016 році до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - непідконтрольні території), та акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, акцизного податку з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовується в електронних сигаретах, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №60, за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім випадків повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації), територіальний орган ДПС формує електронний висновок з накладанням кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки такого територіального органу ДПС у термін, визначений абзацом п`ятим пункту 8 розділу IІІ цього Порядку.

Електронний висновок за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, акцизного податку з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовується в електронних сигаретах, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України), та/або електронне повідомлення (крім електронного повідомлення про повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій) є доступними для перегляду відповідним місцевим фінансовим органом з моменту накладання кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС.

Разом з електронним висновком на повернення за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, акцизного податку з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовується в електронних сигаретах, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України), відповідним місцевим органам надається доступ до інформації про суму, дату сплати та реквізити платіжного документа.

Доступ місцевого фінансового органу до електронного висновку та/або електронного повідомлення забезпечується засобами приватної частини сервісу "Електронний кабінет платника".

Відповідний місцевий фінансовий орган не пізніше 15:00 другого робочого дня, наступного за днем отримання доступу до електронного висновку та/або електронного повідомлення, погоджує такий електронний висновок та/або електронне повідомлення шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи та кваліфікованої електронної печатки такого місцевого фінансового органу (пункт 2 розділу V Порядку №60).

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Порядку №60, у рамках інформаційної взаємодії щодня до 17:00 (крім вихідних, святкових та неробочих днів) ДПС направляє до Казначейства електронні висновки та/або електронні повідомлення.

На кожний електронний висновок, який ДПС направляє до Казначейства, накладаються: два кваліфіковані електронні підписи посадових (уповноважених) осіб та кваліфікована електронна печатка відповідного територіального органу ДПС, один кваліфікований електронний підпис посадової (уповноваженої) особи та кваліфікована електронна печатка місцевого фінансового органу у разі перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок та повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, сплачених платниками податків у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, акцизного податку з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України) (абзац 6 пункту 2 розділу VI Порядку №60).

Для здійснення перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок та повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені відповідно до бюджетного законодавства Казначейству разом з висновком направляється інформація про реквізити платіжного документа, згідно з яким сплачено такі грошові зобов`язання, пеню. (абзац 12 пункту 2 розділу VІ Порядку №60).

Згідно з пунктом 3 розділу VІ Порядку №60, Казначейство до 12:00 робочого дня, наступного за днем отримання електронних висновків та/або електронних повідомлень, забезпечує їх автоматичну обробку після перевірки таких висновків та/або електронних повідомлень засобами антивірусного захисту інформації.

Під час автоматичної обробки Казначейство здійснює перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів електронних висновків та/або електронних повідомлень.

На кожний отриманий електронний висновок та/або електронне повідомлення у строк, визначений в абзаці першому цього пункту, Казначейство формує та надає ДПС квитанцію про отримання та результати обробки такого електронного висновку та/або електронного повідомлення з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи.

Відповідно до пункту 5 розділу VІ Порядку №60, електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДПС.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством передбачено право платника податків на повернення помилково сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу.

Водночас, зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення платежів, належних місцевим бюджетам.

При цьому, обов`язковою передумовою повернення платнику податків помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що податковим органом в листі №62864/6/20-40-24-03-15 від 04.12.2025 підтверджено наявність суми переплати по військовому збору, що сплачується за результатом річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 26274,30 грн. При цьому, відповідачем не констатовано про наявність у позивача податкового боргу, подання платником податків заяви про повернення коштів більше ніж 1095 днів від дня виникнення переплати чи не відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 для належного розгляду справи та з`ясування всіх обставин у справі, було витребувано у ГУ ДПС у Харківській областіінформацію щодо наявності або відсутності податкового боргу у платника податків ФО-П ОСОБА_1 на дату подання ним заяви про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26274,30 грн.

На виконання вимог ухвали суду відповідач повідомив, що станом на 20.11.2025, згідно з даними інформаційінформаційно-комунікаційних систем податкових органів, в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 заборгованості зі сплати податків і зборів контроль за справляннях яких покладено на контролюючі органи відсутня.

Стосовно тверджень апелянта про те, що визначення надміру сплачених сум податкових платежів по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування (код платежу 11011001) та здійснення їх повернення платниками або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки, за результатом якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків, а рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи приймається керівником контролюючого органу, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, зокрема пункту 43.5 статті 43 ПК України, передбачає, що контролюючий орган має імперативний обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тобто, приписи статті 43 ПК України не наділяють податковий орган повноваженнями на проведення перевірки у випадку звернення особи з заявою про повернення коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав, з яких у податкового органу виникає компетенція ініціювати позапланову перевірку платника податків визначений приписами пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Разом з цим, з аналізу пункту 78.1 статті 78 ПК України убачається, що податковий орган не наділений повноваженнями на проведення перевірки у випадку звернення особи із заявою про повернення надміру сплачених коштів.

З огляду на вказане, у ГУ ДПС в Харківській області не було законних підстав залишати без задоволення заяву позивача з посиланням на необхідність проведення документальної перевірки, за результатом якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків, оскільки у цьому випадку у ГУ ДПС в Харківській області відсутні повноваження на її проведення.

Отже, у цій справі позивачем дотримано всіх передбачених пунктами 43.1-43.4 статті 43 ПК України умов для повернення помилково сплачених коштів, а саме: наявність підтвердженої переплати у сумі 26 274,30 грн, відсутність встановленого податкового боргу, подання заяви в межах визначеного законом 1095-денного строку та відсутність зауважень щодо її відповідності встановленим вимогам. За таких обставин у відповідача виник обов`язок підготувати та подати до органу Казначейства висновок про повернення відповідних коштів.

Тож відмова Головного управління ДПС у Харківській області, викладена в листі від 04.12.2025 №62864/6/20-40-24-03-15, у підготовці та поданні до ГУ ДКС України у Харківській області висновку про повернення ФО-П ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 26 274,30 грн не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Відтак, позовні вимоги про визнання такої відмови протиправною підлягають задоволенню. Відповідно, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області вчинити дії, необхідні для повернення позивачу надміру сплаченого грошового зобов`язання з військового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 по справі № 520/1189/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий