Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/824/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 480/824/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 28.04.26 по справі № 480/824/25

за позовом ОСОБА_1

до Центральної Військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі по тексту – ЦВЛК ДПС України, відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.12.2024 р. про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 в частині причинного зв`язку захворювання та формулювання причинного зв`язку.

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17.12.2024 стосовно встановлення причинного зв`язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань «залишкові явища оперативного втручання 02.07.2024 р. усунення латерального стенозу на рівні L5-S1 обабіч з транспедикулярною фіксацією на рівні L5-S1 у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця поперекової ділянки, наявної титанової системи транспедикулярної фіксації на рівні L5-S1, люмбалгічного синдрому, помірних порушень статики та динаміки в поперековому відділі хребта. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз шийного та поперекового відділу хребта. Хронічна вертеброгенна цервікалгія в стадії нестійкої ремісії з незначним порушенням функцій. Хронічний попереково-крижовий радикуліт в стадії нестійкої ремісії з больовим синдромом та незначним порушенням функцій. Двобічний гонартроз Іст. Хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії з рідкими загостреннями. Простий короткозорий астигматизм ст. 0,5Д лівого ока. Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом з порушенням ритму по типу суправентикулярної екстрасистологічної аритмії, СН0. Часткова вторинна аденія верхньої та нижньої щелепи», що підтверджується військово-обліковими та медичними документами - «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправний характер бездіяльності відповідача, яка полягає у не розгляді скарги ОСОБА_1 від 17.12.2024 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 в частині причинного зв`язку захворювання та формулювання причинного зв`язку, оскільки аналіз приписів Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2024 року № 441 (далі – Положення № 441) свідчить про те, що ЦВЛК при розгляді скарги/заяви на рішення госпітальної ВЛК своє рішення повинна оформляти не листом, а вмотивованою постановою із наведенням усіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які повинен ухвалити за законом.

Звернув увагу, що за змістом довідки № 99 від 23.01.2008, рядовий запасу ОСОБА_1 1988 р.н., Військова частина НОМЕР_1 , за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 62/5 від 22.01.2008 пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 22.01.2008 діагноз та постанова ВЛК: множинний карієс зубів. На підставі гр. ІІ Розкладу хвороб та ТДВ до стану здоров`я наказів МО України 1944 року № 2, від 1999 року № 207 – Придатний до військової служби за контрактом в ДПС України. Отже, на момент проходження ВЛК позивач був абсолютно здоровий та жодних хвороб, окрім карієсу, не мав, проте, при розгляді скарги від 17.12.2024 відповідач на вказані обставини уваги не звернув та не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 абсолютно здоровий та не має жодних скарг (у тому числі на біль у спині). Так само, ЦВЛК ДПС України не вчинила жодних дій з метою витребування додаткових медичних документів, що є порушенням порядку та процедури розгляду скарги позивача.

Вважав, що розгляд скарги позивача у порядку Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі по тексту – Закон № 393/96-ВР), а не у відповідності до Положення № 441 дає підстави для оскарження бездіяльності ЦВЛК ДПС України та зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідну постанову.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі №480/824/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.12.2024 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 в частині причинного зв`язку захворювання та формулювання причинного зв`язку.

Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 45890441) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 17.12.2024 на постанову госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 стосовно встановлення причинного зв`язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань та прийняти рішення щодо заяви з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 480/824/25 і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України – відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях відповідача будь-яких ознак протиправності, адже ЦВЛК ДПСУ, в межах наданих повноважень, розглянула скаргу позивача щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК, додані до неї матеріали (службову та медичну документацію) та дійшла висновку, що постанова ВЛК оформлена у відповідності до норм Положення № 441 та вимог графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв`язок захворювань та ступінь придатності позивача до військової служби встановлено вірно. ЦВЛК ДПСУ, за результатами розгляду заяви не встановила порушень процедури проведення медичного огляду ОСОБА_1 та підстав для перегляду причинного зв`язку захворювань, вказаних у вищевказаній постанові ВЛК.

Отже, керуючись пунктом 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441, відповідно до яких, у разі визнання ЦВЛК ДПСУ звернення необґрунтованим, останнє повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян», відповідач, за результатами розгляду скарги позивача від 17.12.2024 листом №13.1/36 від 13.01.2025 надав відповідь, в якій зазначив, що не вбачає підстав для перегляду (скасування) постанови госпітальної ВЛК ГВМКЦ ДПСУ № 1856/782 від 24.10.2024.

У свою чергу, наполягав, що приписи Положення № 441 не містять обов`язку ЦВЛК ДПСУ приймати рішення виключно у формі власної постанови за результатом розгляду заяви/скарги про перегляд постанови ВЛК органів Держприкордонслужби, за відсутності підстав для її (постанови ВЛК органу Держприкордонслужби) скасування; лише у випадку скасування ЦВЛК ДПСУ оскаржуваної постанови ВЛК органу Держприкордонслужби, ЦВЛК ДПСУ приймає власну постанову (абз. 7 п. 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441).

Повідомив, що відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення ГВМКЦ ДПС України № 286/36 від 03.02.2023 «зі слів хворого біль в попереку турбує останні 5-ть років, періодично лікувався амбулаторно.». Дані обставини справи також підтверджуються випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 752 від 05.04.2022 Львівського ВМКЦ ДПСУ, згідно з пунктом 6 якої ОСОБА_1 був встановлений діагноз: « … Гострий попереково-крижовий радикуліт в стадії відновлення функції центральної нервової системи. Остеохондроз шийного і поперекового відділів хребта, ускладнений протрузіями МХД L-3-L4, L4-S1.». Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 49 від 23.06.2022 позивач проходив реабілітаційне лікування в санаторії «Прикордонник-Немирів» з діагнозом: « … Хронічний вертеброгенний попереково крижовий радикуліт в стадії нестійкої ремісії. Остеохондроз шийного і поперекового відділів хребта, ускладнений протрузіями МХД L-3-L4, L4-S1 …». ЦВЛК ДПСУ під час розгляду скарги від 17.12.2024 було встановлено (і про це згадується у відповіді ЦВЛК ДПСУ), що за результатами дослідження комп`ютерної томографії (КТ) поперекового відділу хребта від 22.03.2022 діагностовано дегенеративні зміни поперекового відділу хребта, ускладнені протрузіями L3-L4 – L4 L5 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 752 від 05.04.2022; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 49 від 23.06.2022). Захворювання опорно-рухової системи організму людини за цим діагнозом є хронічним, повільно прогресуючим захворюванням, діагностування цих захворювань в квітні 2022 року, червні 2022 року, а також той факт, що скарги позивача на біль у попереку з`явилися в 2018-2019 роках («останні 5-ть років») свідчить про початок виникнення захворювання до періоду участі ОСОБА_1 в бойових діях. Дана обставина має вирішальне значення для правильного встановлення причинного зв`язку захворювань позивача, оскільки початок виникнення захворювання є одним з критеріїв, передбаченим пунктом 4 глави 12 розділу ІІІ Положення № 441, який враховується військово-лікарською комісією при винесенні постанови.

Зауважив, що за результатами розгляду долучених до скарги позивача від 17.12.2024 копій медичних документів ЦВЛК ДПС України було встановлено відсутність відомостей, які б підтверджували факт виникнення діагностованих позивачу захворювань безпосередньо в періоди участі в бойових діях. Також захворювання позивача, які виникли до періодів участі в бойових діях, періоди служби не досягли такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби, оскільки позивач продовжив проходження військової служби за контрактом в НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПСУ (в/ч НОМЕР_4 ) з 27.06.2022 по 06.12.2024 (військовий квиток серії НОМЕР_5 (є в матеріалах справи).

Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Переконував, що апелянт фактично підміняє предмет спору, зосереджуючи увагу на питаннях встановлення причинного зв`язку захворювання та правильності медичних висновків ВЛК, хоча суд першої інстанції не оцінював медичні аспекти спору та не втручався у дискреційні повноваження ВЛК. Предметом спору у даній справі було виключно питання належної реалізації ЦВЛК владних повноважень при розгляді скарги позивача та дотримання процедури, визначеної пунктом 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441.

Вказував, що пунктом 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 встановлено чіткий алгоритм дій ЦВЛК при розгляді скарги на постанову ВЛК. Зокрема, у разі визнання звернення обґрунтованим ЦВЛК переглядає постанову ВЛК або приймає рішення про повторний чи контрольний огляд; у разі визнання звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями. Натомість, лист ЦВЛК ДПС України від 13.01.2025 № 13.1/36 не містить ані висновку про визнання звернення необґрунтованим, ані належного юридичного оформлення результатів адміністративної процедури, ані мотивованого пояснення причин відмови, ані обґрунтування не застосування інших передбачених Положенням № 441 механізмів реагування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - кулеметник першої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби восьмої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ), на підставі контракту від 20 січня 2023 року (а. с. 24).

Згідно з посвідченням НОМЕР_6 від 01.10.2020 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а. с. 15).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_7 № 5043 від 25 жовтня 2024 року штаб-сержант ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 з 27.05.2020 по 26.06.2022. У період з 27.05.2020 по 23.02.2022 приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях. З 24.02.2022 по 17.03.2022 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а. с. 30).

18.03.2022 під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій ОСОБА_1 отримав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, що підтверджується первинною медичною карткою форми 100 (а. с. 31), актом розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 18.03.2022 о 12:30 год у НОМЕР_8 прикордонному загоні № 35-2023 від 14.03.2023 (а. с. 26-27), актом про нещасний випадок (випадок травмування), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби № 35/1-2023 від 14.03.2023 (а. с. 28-29).

Згідно з пунктом 1 акту службового розслідування № 35-2023 від 14.03.2023 наслідки нещасного випадку - травмування військовослужбовця. Повний діагноз: вибухова травма (18.03.2022), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, у вигляді незначного вираженого астенічного синдрому. Гострий попереково-крижовий радикуліт в стадії відновлення функції центральної нервової системи. Остеохондроз шийного і поперекового відділів хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків LЗ- L4, L4- S1. Хронічний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії. НЦД кардіального типу з нечіткими незначно вираженими проявами.

Відповідно до пункту 7.1 акту службового розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 18.03.2022 о 12:30 год у НОМЕР_8 прикордонному загоні № 35-2023 від 14.03.2023 - відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» нещасний випадок з штаб-сержантом ОСОБА_1 вважати таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби в районі ведення воєнних (бойових дій) в смт. Мар`їнка, Покровського району, Донецької області, будучи включеним до складу угрупувань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно зі Свідоцтвом про хворобу № 1856/782 від 24 жовтня 2024 року Госпітальна військово-лікарська комісія Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України за направленням начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №13/47431/24/Вн від 28.09.2024 провела огляд штаб-сержанту ОСОБА_1 , який на військовій службі з 10.2006 р., військова спеціальність ІПС 3 категорії - номер обслуги (заряджаючий).

Згідно з пунктом 12 Свідоцтва про хворобу № 1856/782 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: залишкові явища оперативного втручання (02.07.2024 р.) усунення латерального стенозу на рівні L5-S1 обабіч з транспедикулярною фіксацією на рівні L5-S1 у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця поперекової ділянки, наявної титанової системи транспедикулярної фіксації на рівні L5-S1, люмбалгічного синдрому, помірних порушень статики та динаміки в поперековому відділі хребта. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз шийного та поперекового відділу хребта. Хронічна вертеброгенна цервікалгія в стадії нестійкої ремісії з незначним порушенням функції. Хронічний попереково-крижовий радикіліт в стадії нестійкої ремісії з больовим синдромом та незначними порушенням функцій. Двобічний гонартроз І ст. Хронічний гастродуоденіт в стадії ркмісії з рідкими загостреннями. Простий короткозорий астигматизм ст. 0,5 Д лівого ока. Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом з порушенням ритму по типу суправентикулярної екстрасистологічної аритмії СНО. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелепи.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Наслідки перенесеної вибухової травми (18.03.2022) акубаротравми без пошкодження барабанних перетинок та без порушення слуху, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгїї.

Поранення (травма), Так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до пункту 13 Свідоцтва про хворобу № 1856/782, постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю: на підставі ст.64-а, 61-в, 52-в, 23- в графи II додатку 5 Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України (наказ МВС України № 441 від 25.06.2024) НЕПРИДАТНИЙ ДО ВІСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (а. с. 47).

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1480-ОС від 05.12.2024, припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06 грудня 2024 року: штаб-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги (заряджаючого) мінометної групи відділення вогневої підтримки восьмої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем локації АДРЕСА_3 ), звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 29.11.2024 №1439-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу (а. с. 46).

Не погоджуючись з постановою госпітальної ВЛК ГВМКЦ, яка оформлена свідоцтвом про хворобу №1856/782 від 24 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 17.12.2024 до Центральної ВЛК Державної прикордонної служби України, в якій просив скасувати постанову госпітальної ВЛК, яка оформлена свідоцтвом про хворобу № 1856/782 від 24.10.2024, змінивши її в частині причинного зв`язку захворювання з "Захворювання. ТАК, пов`язані з проходженням військової служби" на "Захворювання. ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини" (а. с. 51-54).

Листом Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України вих. № 13.1/36 від 13.01.2025, керуючись Законом України «Про звернення громадян», позивача поінформовано про наступне.

За результатами вивчення наданих медичних документів, повідомлено, що постанова госпітальної ВЛК ГВМКЦ №1856/782 від 24.10.2024 винесена із дотриманням вимог, визначених у п. 7-9 глави 4 Розділу III Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, у відповідності до Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, із зазначенням причинного зв`язку захворювань.

У виписці з медичної карти стаціонарного хворого ГВМКЦ (ЦКГ, неврологічне захворювання) від 03.02.2023 № 286/26, зі слів ОСОБА_1 зафіксовано, що біль у попереку турбує останні 5-ть років, періодично лікувався амбулаторно. Відсутні відомості про лікування хвороб хребта до травми. За результатами дослідження КТ поперекового відділу хребта 22.03.2022: дегенеративні зміни поперекового відділу хребта, ускладнені протрузіями L3-L4, L4-L5, які не формуються за короткий час.

Враховуючи вищевикладене, а також п. 10 глави 13 Розділу III Положення, ЦВЛК дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування (перегляду) постанови про причинний зв`язок захворювання госпітальної ВЛК ГВМКЦ № 1856/782 від 24.10.2024 (а. с. 55).

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність ЦВЛК ДПС України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.12.2024 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 в частині причинного зв`язку захворювання та формулювання причинного зв`язку, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки лист ЦВЛК ДПС України від 13.01.2025 № 13.1/36 не є рішенням ЦВЛК, прийнятим за результатами розгляду заяви позивача про оскарження постанови Госпітальної ВЛК від 24.10.2024 № 1856/782, адже не містить висновків щодо визнання звернення позивача обґрунтованим чи необґрунтованим або у випадку визнання його необґрунтованим - висновку щодо наявності підстав для повернення такого звернення з відповідними роз`ясненнями.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення ЦВЛК чи повернення заявнику звернення з відповідними роз`ясненнями, у разі визнання його необґрунтованим, мотивування викладених відповідачем висновків, на переконання суду, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити у спосіб, встановлений Положенням № 441.

При цьому, суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.12.2024 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру № 1856/782 від 24.10.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання та формулювання причинного зв`язку, з огляду на те, що відповідачем було розглянуто скаргу та додатково надану медичну документацію щодо ОСОБА_1 .

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, з у рахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв`язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби визначено Положенням № 441.

У розумінні пункту 2 розділу І Положення № 441, медичний огляд - огляд, який проводять ВЛК, ЛЛК Держприкордонслужби, включає вивчення та оцінку стану здоров`я та фізичного розвитку особи на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за відповідним рівнем освіти та військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з прийняттям письмової постанови.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення № 441 визначено, що основними завданнями ВЛК є: організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; медичний відбір громадян для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі; оцінка результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; визначення ступеня придатності військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби; визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців Держприкордонслужби, осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби; визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби; визначення, за станом здоров`я, можливості проживання за кордоном військовослужбовців Держприкордонслужби та членів сімей військовослужбовців Держприкордонслужби, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України; визначення придатності осіб за станом здоров`я до вступу до ВВНЗ; опрацювання пропозицій, методичних рекомендацій щодо проведення медичного огляду, вимог до фізичного розвитку, стану здоров`я, індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі та їх інтегрування в практичну площину проведення ВЛК; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).

Пунктами 2-4 та абзацом першим пункту 5 розділу ІІ Положення № 441 установлено, що для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії (додаток 3).

У прийнятті постанов ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами з питань діяльності ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, у тому числі на виїзних засіданнях, а у випадках, якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця Держприкордонслужби направлено в порядку, установленому законодавством, його хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) перешкоджає йому прибути до ВЛК, ЛЛК для проведення медичного огляду з метою визначення потреби в тривалому лікуванні - дистанційно на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або їх копій, засвідчених у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІ Положення № 441, з метою проведення медичного огляду в Держприкордонслужбі утворюються: постійно діючі ВЛК, ЛЛК; тимчасово діючі ВЛК - для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, кандидатів на військову службу за контрактом.

Згідно із пунктом 1 глави 4 розділу ІІ Положення № 441, до постійно діючих ВЛК відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

госпітальна ВЛК - у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби. За клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного медичних оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

проведення медичного огляду водолазів;

ведення книги протоколів засідань ВЛК (додаток 4) та здавання її в архів;

контроль за повнотою та якістю проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення медичного огляду;

проведення разом із медичними спеціалістами військово-медичних клінічних центрів (клінічних госпіталів) та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців Держприкордонслужби непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів ВЛК медичних фахівців інших закладів охорони здоров`я (за згодою).

У розумінні абзаців 1 та 2 пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення № 441, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням постанови. Під придатністю до військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати службові обов`язки з конкретної військової спеціальності, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу враховуються актуальні результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами медичного огляду, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматися рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Лікарі під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця Держприкордонслужби, та з іншими медичними документами, які надає військовослужбовець Держприкордонслужби, а також вносять відповідні медичні записи до електронної системи охорони здоров`я, у порядку, визначеному законодавством.

В силу пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Положення № 441, постанови ВЛК, ЛЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 5) (далі - Розклад хвороб), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 6) (далі - ТДВ). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктами 7 та 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 передбачено, що на ЦВЛК покладаються: організація проведення в Держприкордонслужбі ВЛК, ЛЛК медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонслужби проєктів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду; розроблення спільно з МОЗ медичних показів для професійної придатності кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі за військовими спеціальностями; розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби; контроль за правильністю надання ВЛК, ЛЛК до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК, ЛЛК; проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК; організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК; контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих ВЛК, ЛЛК, тимчасово діючих ВЛК; здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби; прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи; організація проведення медичного огляду ВЛК військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби.

ЦВЛК має право: приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови; оглядати осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; перевіряти роботу ВЛК, ЛЛК з питань організації та проведення ними медичного огляду; запитувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, витяги з наказів, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався за формою Нвс-5, наведеною у додатку 1 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704 (далі - Інструкція) (далі - акт Нвс-5), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався із військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби за формою Нвс-1, наведеною у додатку 2 до Інструкції (далі - акт Нвс-1), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби за формою НПвс, наведеною у додатку 3 до Інструкції (далі - акт НПвс), довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

документи з особових та пенсійних справ, медичні документи;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду; перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби; ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їх сімей, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Держприкордонслужби; запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду осіб, з числа зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, яким медичний огляд проведено згідно з вимогами Порядку проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559; запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК, ЛЛК; надавати до Адміністрації Держприкордонслужби знеособлені результати медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; розглядати документи ВЛК, ЛЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців Держприкордонслужби в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову; у разі незатвердження постанови ВЛК скасовувати її та протягом п`яти робочих днів з дати її скасування виносити власну постанову із зазначеного питання; у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання ВЛК, ЛЛК при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу на доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК, ЛЛК скасовано; надавати роз`яснення щодо формулювань постанов ВЛК, ЛЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби з питань здійснення медичного огляду ВЛК, ЛЛК; рекомендувати направлення військовослужбовців Держприкордонслужби на обстеження до спеціалізованих закладів охорони здоров`я.

Пунктом 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 визначено, що рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

У разі визнання ЦВЛК звернення щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний або контрольний огляд ВЛК. ЦВЛК розглядає звернення на постанову ВЛК та приймає рішення в строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». На повторний або контрольний медичний огляд особи, зазначені в пункті 1 розділу І цього Положення, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби, ніж той, у якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої скасована або оскаржується.

У разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Постанови ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК оскаржуються в строки, визначені статтею 17 Закону України «Про звернення громадян».

Постанови ВЛК інших військових формувань, які винесені стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, підлягають обов`язковому розгляду ЦВЛК з прийняттям власної постанови.

У випадку скасування ЦВЛК постанови ВЛК, ЦВЛК приймає власну постанову. Постанова ЦВЛК оформляється в 4 примірниках. Перший примірник зберігається у ЦВЛК протягом 5 років з подальшим здаванням у Центральний архів Держприкордонслужби. Другий примірник направляється на адресу ВЛК, постанова якої скасована, із занесенням даних у книгу протоколів засідань ВЛК, ЛЛК та зберігається протягом 5 років з подальшим здаванням у Центральний архів Держприкордонслужби. Третій та четвертий примірники направляються на адресу органу Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця. Третій примірник долучається до особової справи військовослужбовця, четвертий примірник видається військовослужбовцю начальником органу Держприкордонслужби чи начальником кадрового підрозділу.

З аналізу наведених норм права колегія суддів доходить висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому, у разі незгоди із рішеннями госпітальної та гарнізонної ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням ВЛК вищого рівня звернутися до ЦВЛК або до суду.

Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до ЦВЛК ДПС України зі скаргою на постанову ВЛК, оформлену свідоцтвом про хворобу № 1856/782 від 24.10.2024 Госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення, контузії, каліцтва від 17.12.2024, в якій просив витребувати медичні документи, які підтверджують початок розвитку захворювання, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, витяги із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу відносно ОСОБА_1 ; скасувати постанову ВЛК, яка оформлена свідоцтвом про хворобу № 1856/782 від 24 жовтня 2024 року, змінивши її в частині причинного зв`язку захворювання з «Захворювання, Так, пов`язані з проходженням військової служби» на «Захворювання, Так, пов`язані із захистом Батьківщини».

За результатами розгляду скарги позивача на постанову Госпітальної ВЛК, викладену у свідоцтві про хворобу від 24.10.2024 №1856/782, відповідач листом від 13.01.2025 №13.1/36 повідомив ОСОБА_1 , що за результатами вивчення наданих медичних документів постанова госпітальної ВЛК ГВМКЦ №1856/782 від 24.10.2024 винесена із дотриманням вимог, визначених у п. 7-9 глави 4 Розділу III Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, у відповідності до Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, із зазначенням причинного зв`язку захворювань.

У виписці з медичної карти стаціонарного хворого ГВМКЦ (ЦКГ, неврологічне захворювання) від 03.02.2023 № 286/26, зі слів ОСОБА_1 зафіксовано, що біль у попереку турбує останні 5-ть років, періодично лікувався амбулаторно. Відсутні відомості про лікування хвороб хребта до травми. За результатами дослідження КТ поперекового відділу хребта 22.03.2022: дегенеративні зміни поперекового відділу хребта, ускладнені протрузіями L3-L4, L4-L5, які не формуються за короткий час.

Враховуючи вище викладене, а також п. 10 глави 13 Розділу III Положення, ЦВЛК зазначила про відсутність підстав для скасування (перегляду) постанови про причинний зв`язок захворювання госпітальної ВЛК ГВМКЦ № 1856/782 від 24.10.2024.

Також позивачу було роз`яснено право оскаржити вказану відповідь у суді.

Колегія суддів зазначає, що аналіз пункту 2 глави 1 розділу ІІІ, пунктів 7 та 8 глави 2 розділу ІІ, пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 свідчить про необхідність розмежування постанови ВЛК як результату здійснення військово-лікарської експертизи та рішення, прийнятого за результатами розгляду звернення особи.

Постановами ВЛК оформлюються результати реалізації комісією спеціальних експертних повноважень, зокрема щодо визначення придатності до військової служби та встановлення або перегляду причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм і каліцтв. Такі постанови оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК або протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Водночас глава 11 розділу ІІІ Положення № 441 окремо регулює порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК. Пунктом 2 цієї глави передбачено, що строк розгляду звернень визначаються Законом України «Про звернення громадян».

Положення № 441 не ототожнює кожне рішення за результатами розгляду звернення з постановою ВЛК.

Абзацом 2 пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 визначено, що у разі визнання ЦВЛК звернення щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний або контрольний огляд ВЛК. ЦВЛК розглядає звернення на постанову ВЛК та приймає рішення в строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». На повторний або контрольний медичний огляд особи, зазначені в пункті 1 розділу І цього Положення, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби, ніж той, у якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої скасована або оскаржується.

Зміст абзацу 2 пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 свідчить, що прийняття ВЛК рішення у формі постанови знаходиться у прямій залежності від обґрунтованості скарги особи.

Словосполучення «заява чи скарга щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК» визначає предмет звернення особи, а не означає, що кожний розгляд скарги обов`язково завершується скасуванням постанови або прийняттям нової постанови ВЛК. Перегляд постанови є одним із можливих наслідків лише після попереднього визнання скарги обґрунтованою. Якщо ж ВЛК не встановила підстав для перегляду або направлення на повторний медичний огляд, передбачені пунктом 2 юридичні наслідки не настають. На це також безпосередньо вказує доповнення виразу «перегляду» в дужках словом «скасування», що переконує в умовності обов`язку оформлення рішення ВЛК у вигляді постанови тільки за відповідним результатом, а не будь яким відмінним від нього (до прикладу залишення рішення ВЛК без змін).

Таким чином, передбачені цією нормою наслідки у вигляді перегляду постанови або направлення на повторний чи контрольний медичний огляд настають за умови попереднього визнання звернення обґрунтованим. Якщо ж за результатами перевірки доводів і матеріалів звернення штатна ВЛК не встановила підстав для перегляду постанови, пункт 2 Положення №441 у відповідній редакції не вимагає прийняття окремої постанови про відмову в задоволенні скарги.

У редакції пункту 2, чинній на час звернення позивача, безпосередньо не було визначено форми, у якій ЦВЛК мала повідомляти про визнання скарги необґрунтованою. Проте, глава 11 розділу ІІІ Положення № 441 передбачала застосування до таких звернень Закону України «Про звернення громадян».

Тому за відсутності підстав для перегляду постанови ВЛК результат розгляду необґрунтованої скарги міг бути доведений до заявника письмовою відповіддю, зокрема листом, за умови що така відповідь містила належні мотиви відмови, оцінку доводів скаржника та роз`яснення порядку подальшого оскарження.

Отже, сама собою форма листа не свідчить про протиправну бездіяльність регіональної ВЛК, якщо комісія фактично розглянула скаргу, перевірила подані матеріали, визнала доводи необґрунтованими та повідомила заявника про мотиви такого висновку. Постанова або інше обов`язкове до виконання рішення мала прийматися тоді, коли скарга визнавалася обґрунтованою та виникала потреба переглянути попередню постанову ВЛК чи направити особу на повторний медичний огляд.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27.08.2026 по справі № 160/6661/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Матеріалами справи підтверджено, що фактично відповідач відмовив позивачу у перегляді постанови ВЛК, оформленої свідоцтвом про хворобу № 1856/782 від 24.10.2024.

У цій відповіді містяться чіткі формулювання щодо причин такої відмови із зазначенням норм законодавства, якими керувалася комісія, та переліком документів, перевірених нею перед прийняттям такого рішення. Також у відповіді було роз`яснено право особи оскаржити це рішення до суду у разі незгоди з ним.

Отже, відповідач фактично розглянув скаргу позивача, перевірив надані матеріали, повідомив мотиви відсутності підстав для перегляду довідки ВЛК та роз`яснив порядок подальшого оскарження. Саме лише оформлення результатів розгляду скарги листом, а не постановою ВЛК, за наведених обставин не свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Відповідач роз`яснив позивачу право оскаржити прийняте рішення до суду. При цьому форма документа, яким оформлено результат розгляду звернення (постанова чи лист), не є передумовою для реалізації особою права на судовий захист. Право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, передбачене статтею 5 КАС України, не залежить від форми, у якій суб`єкт владних повноважень оформив результат розгляду звернення особи, а обумовлюється самим фактом волевиявлення цього суб`єкта щодо прав, свобод та інтересів особи.

Отже, лист ЦВЛК ДПС України від 13.01.2025 № 13.1/36, яким по суті вирішено питання про відмову у перегляді причинного зв`язку захворювання позивача, є актом індивідуальної дії, який так само підлягає оскарженню до суду, як і постанова ВЛК. Позивач не був і не є позбавленим права оскаржити зміст та обґрунтованість цього листа по суті — у тому числі в частині незгоди з висновком щодо причинного зв`язку захворювання.

За таких обставин та правового врегулювання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у поведінці відповідача ознак бездіяльності щодо розгляду скарги позивача, а тому посилання суду першої інстанції на зворотне є помилковим.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги та наявність підстав для їх задоволення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції не встановив належним чином всі фактичні обставини у даній справі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 480/824/25 в частині задоволення позову підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Центральної Військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 480/824/25 в частині задоволення позову - скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій