Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/32820/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 520/32820/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 05.02.26 по справі № 520/32820/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Харківської обласної військової адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1), Харківської обласної військової адміністрації (далі – відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 90 від 11.11.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач є здобувачем освіти за ступенем магістра у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, спеціальність 091 «Біологія та біохімія», зарахований наказом № 0110-5/3767 від 11.10.2025 року (дата зарахування — 13.10.2025). Раніше позивачем було здобуто: ступінь бакалавра; освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за старою системою вищої освіти (бакалавр > спеціаліст > магістр). ТЦК/СП відмовив у наданні відстрочки, мотивуючи це «порушенням послідовності освіти», посилаючись на дані ЄДЕБО та прирівнювання диплома спеціаліста до магістра. Позивач вважає, суд першої інстанції неправомірно визнав ЄДЕБО джерелом правового регулювання.

Крім того, позивач зазначає, що поняття «послідовність освіти» відсутнє у законі про мобілізацію пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить жодного визначення поняття «послідовність освіти». Також позивач зазначає, що суд неправильно застосував перехідні положення Закону «Про вищу освіту» прирівнювання диплома спеціаліста до магістра (перехідні положення Закону № 1556-VII): має виключно зберігальний характер; спрямоване на недопущення знецінення раніше виданих дипломів; не означає фактичного здобуття освіти за програмою магістра. Позивач звертає увагу, що на момент здобуття ним освіти: рівень спеціаліста не був рівнем магістра; законодавство не забороняло подальше навчання у магістратурі; не існувало жодних обмежень щодо мобілізаційних прав.

Відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду – залишити в силі.

Відповідач-2, Харківська обласна військова адміністрація, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що Харківська обласна військова адміністрація не є суб`єктом, уповноваженим приймати рішення щодо надання або відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та не вчиняла оскаржуваних дій, а відтак відсутні правові підстави для покладення на вказаного суб`єкта владних повноважень будь-яких обов`язків у межах заявлених позовних вимог.

На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України дана справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 13 жовтня 2025 року навчається за денною формою навчання у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, спеціальність 091 «Біологія та біохімія», що підтверджується наказом про зарахування № 0110-5/3767 від 11.10.2025.

На підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачем було подано документи для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду поданих документів ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом № 90 від 11.11.2025, про що позивача повідомлено письмово листом ТЦК.

Підставою відмови зазначено порушення послідовності отримання освіти.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з огляду на наявність у довідці ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України № 2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).

Згідно пунктів 56-57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку. Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 62 Порядку № 560, добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України № 2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує на те, що на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації мають право особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти.

Такі особи надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Матеріалами справи встановлено, що 05.11.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 через центр надання адміністративних послуг, надійшла заява від позивача з копіями документів, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувач професійної (професійно-технічної)), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також доктрини та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

До заяви було долучено копію паспорта, копію картки платника податків, довідку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна № 250/1601 від 13.10.2025, довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №796633 сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 20.10.2025.

З наданої позивачем до матеріалів справи довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №796633 сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 20.10.2025 убачається, що ОСОБА_1 в період з 13.10.2025 по 31.12.2026 навчається на денній формі навчання у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, є студентом 1 курсу біологічного факультету.

Також у вказаній довідці зазначено про порушення послідовності здобуття позивачем освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2025 у формі протоколу № 90 позивачу відмовлено в надані відстрочки на військову службу за мобілізацією у зв`язку із порушенням ним послідовності здобуття освіти.

На підставі вищезазначеного, ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від 13.11.2025 за вих. № 16/15066 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із порушенням ним послідовності здобуття освіти.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, інформація, яка зазначається у довідці сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти серед іншого дає можливість Комісії зрозуміти чи є порушення позивачем вимог пункту 62 Порядку щодо послідовності здобуття освіти.

В свою чергу, встановлення факту порушення послідовності здобуття освіти є підставою для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що право на відстрочку від призову мають ті особи, які здобувають рівень освіти вищий, ніж той, який вони здобули раніше, виходячи з градації рівнів освіти, яка встановлена частиною 2 статті 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі – Закон №2145-VIII).

Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Таким чином, слід звернути увагу на положення норми пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, а саме: призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і "здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності", визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

Водночас, за змістом вищенаведених норм Закону № 3543-XII та Порядку № 560 для прийняття комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період рішення по суті заяви військовозобов`язаної особи, документом, який підтверджує дотримання послідовності здобуття освіти, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

Отже, перелік документів, які вимагаються для розгляду комісією при ТЦК та СП питання про надання відстрочки від призову на підставі абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, передбачає обов`язкову наявність довідки ЄДЕБО, а правомірність видачі такої довідки відповідним органом та правильність даних, зазначених у ній, не належить до компетенції Комісії.

Колегія суддів виходить із того, що під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки відповідач був зобов`язаний діяти виключно в межах наданих йому повноважень, на підставі тих документів та відомостей, які визначені законом як належні для підтвердження права на відстрочку.

У спірних правовідносинах таким документом є саме довідка про здобувача освіти, сформована за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка у даному випадку містила однозначну інформацію про те, що позивач порушує послідовність здобуття освіти.

З урахуванням викладеного ІНФОРМАЦІЯ_3 від не була наділена повноваженнями самостійно перевіряти правильність відомостей, внесених до ЄДЕБО, переоцінювати зміст відповідної довідки, встановлювати інші фактичні обставини освіти позивача поза межами даних офіційного державного реєстру чи фактично підміняти собою органи, уповноважені на адміністрування та коригування відомостей у цій базі.

Доводи апелянта про те, що він є здобувачем освіти за ступенем магістра у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, спеціальність 091 «Біологія та біохімія» та раніше ним було здобуто: ступінь бакалавра; освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за старою системою вищої освіти (бакалавр > спеціаліст > магістр), а тому не порушує послідовності здобуття освіти, не можуть бути покладені в основу висновку про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки такі твердження самі по собі не спростовують відомостей, що містилися у довідці ЄДЕБО станом на момент звернення позивача із заявою про надання відстрочки та на момент прийняття спірного рішення комісією.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом перевірки спірних правовідносин є правомірність рішення комісії про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з огляду на наявні на час прийняття такого рішення документи та відомості, а не правильність внесення інформації до ЄДЕБО чи вирішення питання про наявність підстав для зміни відповідних даних у цій базі.

Матеріали справи не місять доказів того, що на момент прийняття відповідачем рішення, оформленого протоколом № 90 від 11.11.2025, у ЄДЕБО були відсутні відомості про порушення позивачем послідовності здобуття освіти або що такі відомості були виправлені в установленому порядку, підстав вважати дії та рішення відповідача неправомірними, - немає.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази, свідчать про певну непослідовність у здобутті позивачем освіти, зокрема додані позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу документи на підтвердження навчання не містять інформації про те, що здобутий позивачем рівень освіти відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Наявна в матеріалах справи довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №796633, сформованої 20.10.2025, у відомостях щодо позивача міститься застереження про порушення послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», що безпосередньо виключає можливість застосування до нього підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно визнав ЄДЕБО джерелом правового регулювання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки саме така довідка визначена законодавцем як належний та достатній документ для підтвердження права на відстрочку за відповідною підставою. Відтак, до моменту внесення змін до ЄДЕБО у встановленому порядку Комісія була зобов`язана виходити саме з тих даних, які містилися у сформованій довідці.

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що до Єдиної державної електронної бази з питань освіти були внесені зміни щодо відсутності порушень позивачем черговості здобуття освіти, як і те, що позивач ініціював питання внесення відповідних змін чи оскарження дій Міністерства освіти і науки України про відмову у внесенні таких змін.

В даному випадку позивач не позбавлений права повторно ініціювати питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII після внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо відсутності порушення послідовності здобуття освіти.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з огляду на наявність у довідці ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірно дійшла висновку про відсутність у позивача підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняла відповідне рішення, оформлене протоколом №90 від 11.11.2025.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 03.03.2020 року у справі № 826/12123/18, від 22.09.2021 року у справі № 640/18105/19, від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/16, від 06.11.2018 у справі № 826/1216/17, колегією суддів оцінюються критично, оскільки такі рішення відсутні в Єдиному судовому реєстрі судових рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 520/32820/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій