Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/6889/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 480/6889/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/6889/24

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту-позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (надалі по тексту-відповідач, митниця, митний орган), в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000005/2 від 19.06.2024 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000005/2 від 19.06.2024 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1 211 грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при його винесенні, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року у справі №480/6889/24 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляцiйну скаргу Сумської митницi без задоволення, а рiшення Сумського окружного адмiнiстративного суду вiд 26.08.2025 року у справi №480/6889/24 без змiн.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 2024 року декларантом позивача до Сумської митниці подано електронну митну декларацію № 24UА805090001536U0 (далі - МД), згідно з якою пред`являвся до митного оформлення: напівпричіп для перевезення вантажів, обладнаний системою рухомого полу, бувший у використанні, марка: DANSON; модель: (ID) згідно з довідником: K1S; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення - 2014; кількість осей і коліс: 3/6; колір - червоний; максимальна маса з повним навантаженням - 45000 кг; наявні пошкодження, ознаки експлуатації: бокові борти мають незначні механічні та корозійні пошкодження.

Разом з митною декларацією особою, уповноваженою на декларування товарів - були надані наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД: рахунок - фактура (інвойс) 5814 від 10.06.2024; автотранспортна накладна №44500 від 10.06.2024; митна декларація №24UA805090001511U6.001 від 17.06.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів №24UA805090001511U6 від 17.06.2024; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805090/2024/000053 від 17.06.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.05.2018; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17/06-1 від 17.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №17/06-2 від 17.06.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №17060283 від 17.06.2024; договір про надання послуг митного брокера №2024/06/11/1-Д від 11.06.2024; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №17060283 від 17.06.2024; інші некласифіковані документи: довіреність №2841 від 11.06.2024; заява б/н від 17.06.2024; зняття з обліку №1745311 від 10.06.2024; квитанція №16132939 від 12.06.2024; походження від 17.06.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010Е0717744 від 13.06.2024; паспортний документ фізичної особи МА468950 від 08.04.1998; паспортний документ фізичної особи №005725715 від 10.02.2021.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, декларанту було запропоновано надати такі документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями.

Листом від 18.06.2024 року декларантом повідомлено, що для підтвердження митної вартості за МД № 24UА805090001536U0 інших документів, крім зазначених в декларації, надати не має можливості.

19.06.2024 року посадовою особою відповідача винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA805090/2024/000005/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість скориговано за другорядним методом (резервним методом).

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення митниці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що таке рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 18.06.2024 року декларантом позивача подано електронну МД №24UA805090001536U0, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: Напівпричіп для перевезення вантажів, обладнаний системою рухомого полу, бувший у використанні-1шт. Марка згідно з довідником: DANSON. Модель(ID) згідно з довідником: K1S. Номер шассі (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення -2014.Модельний рік виготовлення -2014.Кількість осей і коліс: 3/6.Колір -червоний. Максимальна маса з повним навантаженням -45000кг. Призначений для перевезення вантажів на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: бокові борти мають незначні механічні та корозійні пошкодження.

Митна вартість, розрахована декларантом за основним методом - ціною договору (вартість операції).

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відповідно до графи 44 поданої МД в підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надано: за кодом «d0380» рахунок- фактура (інвойс) №5814 від 10.06.2024 року; за кодом «d0730» автотранспортна накладна №44500 від 10.06.2024 року; за кодом «m1300» митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA805090001511U6.001 від 17.06.2024 року; за кодом «m1701» акт про проведення огляду (переогляду) товарів 24UA805090001511U6 від 17.06.2024 року; за кодом «m1703» картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805090/2024/000053 від 17.06.2024 року; за кодом «d2800» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 1702498416627117 від 23.05.2018 року; за кодом «d3004» рахунок – фактура про надання транспортно – експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно – експедиційні послуги 17/06-1 від 17.06.2024 року; за кодом «d3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару 17/06-2 від 17.06.2024 року; за кодом «d3015» висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 17060283 від 17.06.2024 року; за кодом «d4207» договір про надання послуг митного брокера 2024/06/11/1-Д від 11.06.2024 року; за кодом «d7017» висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 17060283 від 17.06.2024 року; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи: довіреність №2841 від 11.06.2024 року; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи: заява б/н від 17.06.2024 року; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи: зняття з обліку №1745311 від 10.06.2024 року; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи: квитанція №16132939 від 12.06.2024 року; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи: пошкодження від 17.06.2024 року; за кодом «d9610» копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0717744 від 13.06.2024 року;за кодом «d9802» паспортний документ фізичної особи 005725715 від 10.02.2021 року;за кодом «d9802» паспортний документ фізичної особи НОМЕР_3 від 08.04.1998 року.

Митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000005/2 від 19.06.2024 року за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Митний орган, посилаючись на те, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не було надано в повному обсязі, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA805090/2024/000005/2 від 19.06.2024 року.

Проте, колегія суддів вважає вказане рішення про коригування митної вартості товару незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура здійснення контролю правильності визначення митної вартості за результатами якої декларанта позивача було зобов`язано надати додаткові документи: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;- копію декларації країни відправлення.

В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не було надано в повному обсязі, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати зазначені додаткові документи.

Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.

Листом від 18.06.2024 року декларантом повідомлено, що для підтвердження митної вартості за МД № 24UА805090001536U0 інших документів, крім зазначених в декларації, надати не має можливості.

За наявності, на думку відповідача, обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару відповідачем було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару №UA805090/2024/000005/2 від 19.06.2024 року через те, що: 1)не було подано банківські платіжні документи щодо здійснення оплати товару;2) акту про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України для визначення стану транспортного засобу;3)у рахунку-фактурі від 10.06.2024 року №5814 відсутня інформація щодо стану транспортного засобу та ступеню пошкодження.

На посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що декларантом не було подано банківські платіжні документи щодо здійснення оплати транспортного засобу колегія суддів зазначає таке.

Ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 21 травня 2026 року по справі №380/6011/23.

Відповідно до рахунку-фактури від 10.06.2024 року №5814 позивачем придбано у JAТOB APS транспортний засіб марки DANSON VIN: НОМЕР_1 . Визначена покупцем та продавцем загальна вартість товару становить 20.000,00 DKK.

Вказаний документ містить усі необхідні реквізити: продавця - JAТOB APS та покупця - ОСОБА_1 , відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу - марки DANSON VIN: НОМЕР_1 , ціни вказаного автомобіля -20.000,00 DKK.

Наведені відомості відповідають відомостям, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та митній декларації країни відправлення.

З досліджених в ході судового розгляду справи доказів встановлено, що вказана в МД ціна товару відповідає тій, що зазначена у відповідному рахунку-фактурі.

Наданий позивачем рахунок-фактура чітко вказує на вартість ввезеного товару та дозволяє такий ідентифікувати.

Отже, рахунок-фактура від 10.06.2024 року №5814 містить всі необхідні реквізити для ідентифікації товару, а тому у розумінні частини другої статті 53 МК України є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару.

Щодо оплати транспортного засобу позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що в зв`язку з запровадженим Нацiональним банком України обмеженням міжнародних грошових переказів у валюті згідно постанови правлiння Нацiонального банку України № 18 ''Про роботу банкiвської системи в перiод запровадження воєнного стану'' вiд 24.02.2022 року позивач не мала можливості провести оплату за придбання транспортного засобу через SWIFT або мiжнароднi системи грошових переказiв та відповідно отримати розрахунковий документ про сплату коштів.

Поряд з цим позивач зазначила, що фiзичнi особи мали можливість перемiщувати через митний кордон України готiвкову валюту у сумi, що не перевищує в еквiвалентi 10000 євро, без письмового декларування (ст.8 Закону України ''Про валюту i валютнi операцiї''), а тому, позивачем було вивезено за кордон готiвкову валюту, якою i розрахувалася з продавцем за товар, який iнших документiв, нiж рахунок- фактуру № 5814 вiд 10.06.2024 року, свiдоцтво пpo реєстрацiю № 1702498416627117 від 23.05.2018 року, митну декларацiю країни вiдправника №24PL301010E0717744 вiд 13.06.2024 року позивачу не надав.

З огляду на те, що покупцем товару є фізична особа, яка мала можливість розрахуватися за придбаний товар готівковими коштами, а відповідачем заперечень чи спростувань зазначених позивачем доводів не наведено, то доводи відповідача про ненадання позивачем банківського документу про оплату вартості товару є безпідставними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 07 листопада 2019 року по справі № 160/1329/19.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18.

Отже, згідно доводів позивача, оплату за придбання транспортного засобу здійснено у готівковому розрахунку між сторонами у зв`язку із чим відсутні банківські платіжні документи.

Таким чином, наявним в матеріалах справи та наданим до митниці рахунком-фактурою № 5814 вiд 10.06.2024 року підтверджується заявлена декларантом у митній декларації митна вартість транспортного засобу у розмірі 20000,00 DKK.

Отже, наведені відповідачем доводи є необгрунтованими.

На посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що декларантом не було подано акту про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України колегія суддів зазначає, що відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлено не у актах про проведення митного огляду, а безпосередньо у рахунку-фактурі № 5814 вiд 10.06.2024 року, який є належним документом, що підтверджує митну вартість.

Щодо не надання декларантом до митного органу акту про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України слід зазначити, що згідно з пунктом 4.8. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631) митний огляд задекларованих товарів може здійснюватися посадовими особами митного органу у порядку, встановленому Міністерством фінансів України, під час виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 цього розділу, а також в інших випадках, встановлених відповідно до Кодексу та законів України.

За результатами проведення митного огляду у випадках, встановлених законодавством України з питань митної справи, складається Акт огляду установленої форми.

У разі виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій іншої митниці проведення митного огляду з ініціативи посадових осіб підрозділу митних компетенцій здійснюють посадові особи митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Посадові особи підрозділу митних компетенцій з урахуванням територіальної наближеності до митного органу, якому пред`явлено товари та транспортні засоби, можуть брати участь у митному огляді. У разі присутності під час митного огляду інформація про таку посадову особу (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), номер посвідчення) вноситься до Акта огляду.

У разі виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій дані Акта огляду передаються за допомогою АСМО для подальшого виконання митних формальностей підрозділу митних компетенцій.

Тобто, акт огляду складається безпосередньо посадовими особами митного органу якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення для здійснення митного оформлення, а тому не проведення такого огляду та не складання відповідного акту під час перетину митного кордону України не може слугувати підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та коригування її у бік збільшення.

Отже, наведені відповідачем доводи є необгрунтованими.

На посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що у рахунку-фактурі від 10.06.2024 року №5814 відсутня інформація щодо стану транспортного засобу та ступеню пошкодження колегія суддів зазначає, що такий документ заповнює та видає постачальник товару, а тому позивач не може нести відповідальності за його складання, а отже, наведені відповідачем доводи є необгрунтованими.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та безперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 року у справі № 520/12621/2020 вказав, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Також, колегія суддів зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару, що узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 25 серпня 2023 року по справі № 810/693/17.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з МД документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є спростованими та не знайшли свого підтвердження.

Також, колегія суддів зазначає, що приймаючи оспорювані рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);невірно проведений розрахунок митної вартості;невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.02.2019 року по справі №810/5436/15.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України стала наявна в митному органі цінова інформація в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів.

Джерелом визначення числового значення митної вартості спірного товару за резервним методом була митна декларація №23UA205140084119U9 від 11.10.2023 року за фактом попередніх митних оформлень товару, здійснені у максимально наближений термін.

На підставі МД №23UA205140084119U9 від 11.10.2023 року митну вартість спірного товару скориговано до рівня 78292,47 DKK.

Отже, відповідачем у рішенні вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики товару (вартість якого відповідачем була взята для коригування митної вартості спірного товару), обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Митний орган, визначаючи митну вартість оцінюваного товару із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), не зазначив у рішенні про коригування митної вартості товару докладної інформації, яка використовувалася митним органом при її визначенні.

Отже, колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням митного законодавства.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 480/6889/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова