Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/19882/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 520/19882/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.08.26 по справі № 520/19882/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що викладені у листі №43584-43532/3-03/8-2000/26 від 30 червня 2026р;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без застосування обмежень індексації (починаючи з березня 2023р.);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без застосування понижувальних коефіцієнтів, що встановлені постановами Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії згідно статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР) у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2026р.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 30.06.2026р. №43584-43532/З-03/8-2000/26.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2026 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов у решті вимог - залишино без задоволення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що згідно з пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796 особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, особам з інвалідністю 2 групи виплачується у розмірі 379.60 грн.

На переконання представника відповідача, правових підстав для виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796 у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 19.12.1991 за №2001-XII - немає.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (посвідчення серії НОМЕР_1 ), має ІІ групу інвалідності, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991р. №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказане підтверджується посвідченням особи - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії НОМЕР_1 від 23.04.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024р. у справі №520/15829/24 було визнано протиправним та скасовано рішення №963370120449 від 23 травня 2024р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у відповідності до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обчислену із заробітку одержаного в зоні відчуження, без обмеження граничним розміром з 20 березня 2024 року.

На виконання рішення суду від 05.11.2024р. у справі №520/15829/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії заявника з 20.03.2024р.

15.06.2026р. заявником було подано звернення з приводу перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 від 28.02.1991р. №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Закон №796-XII).

За згаданим зверненням листом від 30.06.2026р. №43584-43532/З-03/8-2000/26 пенсійний орган вчинив оформлену письмовим листом відмову, де повідомив, що згідно з ст.50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції від 19.12.1991) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, особам із інвалідністю 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком. В подальшому цю норму було змінено: згідно із ст. 50 Закону №796 (у редакції від 01.01.2015 із змінами, внесеними Законом №76) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796 особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зокрема, особам з інвалідністю 2 групи виплачується у розмірі 379,60 грн. Таким чином, правових підстав для виплати заявнику щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону№796 у редакції Закону України “Про внесення змін: доповнень до Закону №796” від 06.06.1996 за №230/96-ВР - немає.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу відмови у перерахунку пенсії позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, стосовно яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, належить застосовувати норми статті 54 Закону № 796-XII (як у редакції Закону № 230/96-ВР - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів III групи, дітей-інвалідів, а також хворих унаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, так і у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів I групи - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідів II групи додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком), враховуючи, що додаткова пенсія за заподіяну здоров`ю шкоду у порядку ст.50 Закону № 796-XII за своєю правовою природою є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Відносно суспільних відносин за участі заявника у сфері соціального захисту окремі спеціальні норми права відносно пенсійного забезпечення включені до Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Закон №796-ХІІ).

Так, за змістом ст.1 Закону №796-XII цей акт права спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями ст. 50 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

При цьому первісною редакцією ст.50 Закону № 796-XII було одразу передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.50 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996р. № 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону № 796-XII та викладено статтю 50 Закону № 796-XII в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.»

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону від 28.12.2007р. №107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону № 796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

28.12.2014р. було прийнято Закон України №76-VIII, яким статтю 50 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»

На подальший розвиток цієї норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердив Порядок №1210, за змістом пункту 13 якого (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112), особам, що належать до категорії 1, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особам з інвалідністю II групи, встановлюється щомісячна додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 379,60 грн.

Отже, Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII було звужено обсяг соціальних гарантій у вигляді розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю порівняно із ст.50 Закону №796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Стосовно попередніх у часі випадків звуження соціальних гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Конституційний Суд України, зокрема, в рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

З огляду на викладені вище правові позиції внесені Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII зміни до ст. 50 Закону № 796-XII порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

У постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24 Верховний Суд наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Отже, до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, стосовно яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, належить застосовувати норми статті 54 Закону № 796-XII (як у редакції Закону № 230/96-ВР - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів III групи, дітей-інвалідів, а також хворих унаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, так і у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів I групи - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідів II групи додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком), враховуючи, що додаткова пенсія за заподіяну здоров`ю шкоду у порядку ст.50 Закону № 796-XII за своєю правовою природою є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист.

Як при застосуванні ст. 54 Закону № 796-XII (для визначення основного розміру пенсії), так і при застосуванні ст. 50 Закону №796-ХІІ (для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю), мовиться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, а відтак, підхід до тлумачення змісту та застосування зазначених норм матеріального права має бути однаковим та єдиним.

А отже до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми ст. 50 Закону № 796-ХІІ мають застосовуватись або в редакції Закону № 230/96-ВР, або у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII.

Аналогічна по суті правова позиції сформована Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24, у якій також викладені наступні висновки: 1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена ст. 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим; 2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, із урахуванням наведених висновків Верховного Суду колегія суддів висновує, що позивач як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, особа з інвалідністю ІІ групи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII.

А отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026.

За таких обставин суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 30.06.2026р. №43584-43532/З-03/8-2000/26 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2026 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII з урахуванням раніше виплачених сум.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 по справі № 520/19882/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 по справі № 520/19882/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов