Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №440/5296/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 440/5296/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.06.26 по справі № 440/5296/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі ст. 60 «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному Центрі профілактики ВІЛ- інфекції та боротьби зі СНІДОМ.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 30.10.2025 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 10.12.2007 по 28.11.2018 зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та у зв`язку з цим провести виплату пенсії, з урахуванням проведених виплат, з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі період роботи ОСОБА_1 з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДОМ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” період роботи ОСОБА_1 з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДОМ, а також провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2026 з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення суду, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 у справі №440/5296/26, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров`я, з 02.06.2002 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно із заявою від 02.06.2002. До заяви надано, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 від 20.07.1984. Згідно із записами трудової книжки працювала в Полтавській обласній лікарні на посаді медсестри реанімаційного відділення, анестезіологічного відділення з 01.08.1984 по 28.02.1993, в Полтавській психлікарні на посаді медсестри з 01.03.1993, з 01.06.1993 на посаді медичної сестри-анестезистки відділення реанімації та інтенсивної терапії по 01.06.2002. З 10.12.2007 по 31.12.2007 працювала медичною сестрою в Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІД, з 02.01.2008 переведена на посаду молодшої медичної сестри кабінету довіри. Пенсію з 02.06.2002 обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 3 місяці 3 дні (враховано по 01.06.2002). Страховий стаж з 01.08.1984 по 28.02.1993 та з 01.06.1993 по 01.06.2002 обчислено в подвійному розмірі, стаж з 01.03.1993 по 31.05.1993 обчислено в одинарному розмірі, оскільки згідно з актом перевірки від 18.06.2002 підтверджено роботу в психіатричній лікарні імені О. Ф. Мальцева з 01.06.1993 по 01.06.2002. З 01.12.2017 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком за списком №2 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” згідно із заявою від 01.12.2017, до якої надано, зокрема, довідки від 17.03.2016 №157, №158, видані Полтавською обласною клінічною психіатричною лікарнею ім. О.Ф. Мальцева за період роботи з 01.03.1993 по 31.05.2000, додано довідку від 13.02.2018 №03 21/470, видану Полтавською обласною лікарнею імені М. В. Скліфосовського за періоди роботи з 01.08.1984 по 28.02.1993, трудову книжку від НОМЕР_1 від 20.07.1984. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 39 років 10 місяців 28 днів (враховано по 31.12.2009). Страховий стаж з 01.08.1984 по 27.10.1986, з 11.02.1988 по 14.10.1999, та з 01.06.2000 по 31.03.2001 обчислено в подвійному розмірі з урахуванням норм статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Страховий стаж з 28.10.1986 по 10.02.1988, з 15.10.1999 по 31.05.2000 та з 01.04.2001 по 01.06.2002 обчислено в одинарному розмірі, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення до 3-річного віку, відпустці без збереження заробітної плати. Період роботи з 10.12.2007 по 31.12.2009 обчислено в одинарному розмірі з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону. З урахуванням масових перерахунків по стажу страховий стаж з 01.03.2026 склав 49 років 1 місяць 13 днів (враховано по 31.03.2022), коефіцієнт стажу склав 0,49083. Період роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018 Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІД обчислено в одинарному розмірі з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області та з 01.12.2017 отримує пенсію за віком за списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 19.02.2026 , у якій просила, зокрема:

- зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.03.1993 по 01.06.2002 у Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» та період з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДОМ;

- здійснити перерахунок і виплату мені пенсії з урахуванням вказаних періодів, зарахованих до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту призначення пенсії., з урахуванням проведених виплат.

Відповіді на заяву позивачем отримано не було, у зв`язку з чим представник позивача 07.04.2026 звернулась до відповідача із адвокатським запитом, у якому просила надати відповідь на заяву позивача від 19.02.2026.

Листом від 13.04.2026 відповідач повідомив представнику позивача, що період роботи з 10.12.2007 по 31.12.2009 обчислено в одинарному розмірі з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Отже, підстави для перерахунку пенсії із врахуванням до стажу періодів роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018 в подвійному розмірі відсутні.

Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДОМ, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.

Відповідно до пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV період роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 20.07.1989 у період з 10.12.2007 по 28.11.2018 позивач працювала на посадах молодшої медичної сестри амбулаторно-поліклінічного відділення, кабінету довіри, сестри-господині стаціонарного інфекційного відділення, сестри медичної палати стаціонарного інфекційного відділення Полтавського обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДОМ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача в подвійному розмірі період її роботи з 10.12.2007 по 28.11.2018 у Полтавському обласному Центрі профілактики та боротьби зі СНІДОМ відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII.

Водночас, колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку, а тому згідно приписів статті 308 КАС України не являється предметом апеляційної перевірки.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 по справі № 440/5296/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова