Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/18632/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №520/18632/26

Суддя: Семененко М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 520/18632/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., м. Харків, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/18632/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач, ГУПФУ в Донецькій області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховувався при обчисленні пенсії, за 2018-2020 роки у розмірі 9118.81 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки в розмірі 9118.81 грн., збільшеного з 01.03.2026 року – на коефіцієнта збільшення 1,121 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1.14 (у 2022 р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 ( у 2024 р.) на 1,115 (у 2025 р.)), із врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача у 2026 році є протиправними, оскільки перерахунок здійснено з порушенням вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) та без урахування послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовувався під час призначення пенсії. Натомість індексація мала проводитися шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії, а саме показника за 2018-2020 роки у розмірі 9118.81 грн., із застосуванням коефіцієнту 1,121 у 2026 році з послідовним збільшенням на коефіцієнти індексації попередніх років на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 ( у 2024 р.), на 1,115 (у 2025р.). Вказане порушення на думку позивача призвело до неправомірного заниження розміру пенсійних виплат у 2026 році, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з метою захисту свого конституційного права на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховувався при обчисленні пенсії, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки в розмірі 9118.81 грн., збільшеного з 01.03.2026 року – на коефіцієнта збільшення 1,121 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з урахуванням коефіцієнтів збільшення (на 1.14 (у 2022 р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 ( у 2024 р.) на 1,115 (у 2025 р.)), із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Через канцелярію суду позивачем надано заяву про виправлення описки у судовому рішенні, у якій просить суд виправити описку, допущену у резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року у справі №520/18632/26, а саме у абзаці резолютивної частини рішення щодо розподілу судових витрат слова: «Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області» замінити словами: «Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 заяву позивача про виправлення описки у рішенні суду від 27.07.2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Виправлено описку допущену у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року по справі № 520/18632/26, а саме викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок)."

В іншій частині резолютивну частину рішення залишено без змін.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2018 - 2020 роки), тобто в розмірі 9118,81 грн. З 01.03.2022 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку встановлено доплату «Надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022» в сумі 135 грн, оскільки середній показник заробітної плати (доходу) в Україні позивача при призначенні пенсії за віком 9118,81 грн перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 6186,32 грн. З 01.03.2023 здійснено перерахунки «Індексація заробітку» за результатами опрацювання перерахунку встановлено доплату «Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023» в сумі 100 грн та збережено доплату «Надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022» в сумі 135 грн, оскільки середній показник заробітної плати (доходу) в Україні позивача при призначенні пенсії за віком 9118,81 грн перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 7405,03 грн. З 01.03.2024 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» за результатами опрацювання перерахунку встановлено доплату «Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024» в сумі 100 грн та збережено доплати «Надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022» в сумі 135 грн, та «Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023» в сумі 100 грн, оскільки середній показник заробітної плати (доходу) в Україні позивача при призначенні пенсії за віком 9118,81 грн перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 7994,47 грн. З 01.03.2025 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку, відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі – Постанова № 209), середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 9118,81 грн збільшено на коефіцієнт 1,0575 та склав 9643,14 грн та збережено доплати «Надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022» в сумі 135 грн, «Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023» в сумі 100 грн та «Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024». З 01.03.2026 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі – Постанова №236), середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 9118,81 грн збільшено на коефіцієнти 1,0575, 1,061 та склав 10231,37 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції правильним по суті спору та таким, що відповідає нормам матеріального права і сформованій практиці Верховного Суду. Просив апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 р. у справі №520/18632/26 залишити без задоволення та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 р. у справі №520/18632/26 залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 23.06.2021 перебуває на обліку в ГУПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При призначенні пенсії позивача відповідачем застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020), що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 9118,81 грн.

Ознайомившись із матеріалами перерахунку пенсії на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач виявив, що індексацію його пенсії було проведено з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, відповідач застосував механізм перерахунку, передбачений для осіб, пенсія яких не підвищується, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, застосувавши коефіцієнт збільшення у 2026 році -1,061. Натомість позивач вважає, що перерахунок мав здійснюватися із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. При цьому за основу мав братися показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки 9118.81 грн., послідовно збільшений на коефіцієнти індексації попередніх років на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 ( у 2024 р.), на 1,115 (у 2025р.).

Зі змісту розрахунку пенсії позивача, долученого до позовної заяви, встановлено, що розрахунок пенсії позивача у спірний період проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020), в розмірі 9118,81 грн, помноженого на коефіцієнти збільшення 1,0575 та 1,061.

Не погодившись з діями відповідача щодо не проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховувався при обчисленні пенсії, за 2018-2020 роки у розмірі 9118.81 грн, на відповідні коефіцієнти збільшення (індексації), позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV без застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважав за необхідне визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховувався при обчисленні пенсії, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. та зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки в розмірі 9118.81 грн., збільшеного з 01.03.2026 року – на коефіцієнта збільшення 1,121 відповідно до Постанови № 236 з урахуванням коефіцієнтів збільшення (на 1.14 (у 2022 р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 ( у 2024 р.) на 1,115 (у 2025 р.)), із врахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі – Закон № 1282-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (далі – Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону №2017-III).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 9 Закону № 1282-XII).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” №2040-ІХ (далі - Закон №2040-ІХ), яким частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII викладено в новій редакції.

Частиною 5 ст. 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-ІV.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-ІV.

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (далі - Постанова №124), якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV.

Згідно з п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К = (ЗСЦ + ЗСЗ ) х 50% / 100% + 1%,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Кабінет Міністрів України постановою від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” (далі – Постанова №127) установив, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Пунктом 2 Постанови №127 передбачено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України Постановою №118 з 01 березня 2022 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова № 118) установлено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 Постанови № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-XII. У свою чергу пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-ІV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”(далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 6 Постанови №168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою № 124 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови №127 та пунктом 4 Постанови №118, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови № 127, пунктом 4 Постанови № 118 та пунктом 6 Постанови № 168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 ч. 2 цієї Постанови визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 Постанови № 118, пунктом 6 Постанови № 168 і підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185, в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови № 236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпунктом 6 ч. 2 Постанови №236 визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-ІVза зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

Колегія суддів зазначає, що, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.

Розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2025 у справі № 380/11918/24 наголосив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV. При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).

Таким чином, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, колегія суддів зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення у 2022 - 2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:

У 2022 році - 1,14 згідно з Постановою №118;

у 2023 році - 1,197 згідно із Постановою №168;

у 2024 році - 1,0796 згідно з Постановою №185.

Як наслідок, індексація пенсій у 2022-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (у спірному випадку це показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн) із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

Щодо застосування під час обчислення (індексації) пенсії позивача з 01 березня 2025 року коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році у розмірі 1,0575 (зазначеного у підпункті 6 пункту 2 постанови №209), замість коефіцієнта збільшення 1,115, що визначений пунктом 1 Постанови №209, а також застосування під час обчислення (індексації) пенсії позивача з 01 березня 2026 року коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році у розмірі 1,061 (зазначеного у підпункті 6 пункту 2 постанови №236), замість коефіцієнта збільшення 1,121, що визначений пунктом 1 Постанови №236, колегія суддів звертає увагу на такі обставини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Порядок проведення індексації пенсій урегульований статтею 42 Закону №1058-IV, відповідно до частини другої якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тож у силу приписів абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, не може бути меншим суми доданків, що відповідають 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Постановами №209 та №236 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115 та 1,121 відповідно, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Водночас Закон №1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що приписи підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 та підпункту 6 пункту 2 Постанови №236 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2025 роках, не відповідають положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню.

За наведених обставин пенсія позивача з 01 березня 2025 року підлягала індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115, визначений пунктом 1 Постанови №209, а з 01 березня 2026 року – на коефіцієнт збільшення 1,121, тоді як дії відповідача щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 постанови №209, та із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,061, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 постанови №236, є протиправними.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно відмовив у проведенні індексації пенсії позивача шляхом послідовного застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований при призначенні пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Відповідачем помилково застосовані наведені положення законодавства, що призвело до порушення пенсійних прав позивача, зокрема права на належну індексацію пенсії.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі № 520/18632/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua