Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/15228/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 520/15228/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) від 24.08.2026 по справі № 520/15228/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Припинено судовий контроль, установлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/15228/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить: скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026; застосувати до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області передбачений частиною десятою статті 382-3 КАС України захід відповідальності у зв`язку з поданням звіту з порушенням встановленого судом строку за відсутності належних та підтверджених поважних причин пропуску цього строку; визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звіт таким, що не відповідає вимогам статті 382-2 КАС України та не підтверджує повного, реального та своєчасного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25; відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25; застосувати до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області передбачений частиною третьою статті 382-3 КАС України штраф як наслідок встановленої судом неналежності звіту та недостатності вжитих боржником заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання належного звіту про повне виконання рішення суду відповідно до частини третьої статті 382-1 та частини одинадцятої статті 382-3 КАС України; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у новому звіті надати повні, достовірні та перевірювані відомості про виконання рішення, зокрема: щодо проведеного перерахунку; щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання; щодо належних до виплати сум за кожний місяць; щодо фактично виплачених сум за кожний місяць; щодо різниці між належними та фактично виплаченими сумами; щодо загальної суми невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання; щодо документів, на підставі яких проведено відповідні нарахування; щодо фактичного стану виплати щомісячного довічного грошового утримання; щодо конкретного механізму його погашення; щодо конкретного та обґрунтованого орієнтовного строку повного виконання рішення; зобов`язати боржника надати розрахунок загального розміру невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання у формі, яка забезпечує можливість його перевірки стягувачем та судом, із зазначенням за кожний місяць належної суми, фактично виплаченої суми та різниці, а також правових і розрахункових підстав визначення відповідних сум; встановити, що саме зазначення боржником загальної суми невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання без належного розрахунку не є достатнім доказом повного та належного виконання рішення суду; встановити, що прийняття звіту за умови фактичного неповного виконання рішення не припиняє судового контролю, а тягне наслідки, передбачені частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України, - одночасне встановлення нового розумного строку для подання звіту; забезпечити подальше здійснення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 до моменту його фактичного, повного та належного виконання; вжити інші передбачені КАС України заходи судового контролю, необхідні для забезпечення реального, повного та своєчасного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25; надати оцінку доводам та вимогам, викладеним ОСОБА_1 , у поданих запереченнях, заявах та клопотаннях, які не отримали належного вирішення судом першої інстанції; вирішити питання про постановлення окремої ухвали відповідно до статей 249, 324 КАС України у зв`язку з установленими під час здійснення судового контролю порушеннями законодавства та системним невиконанням судового рішення; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) грн судових витрати за апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026, якою припинено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що боржник у поданому звіті визнає, що з урахуванням рішення суду ним визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання з 24.05.2025 у сумі 80 716,80 грн (24.05.2025 - початок обрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки 23.05.2025 позивачку відраховано зі штату суду). Отже, саме цей розмір є результатом здійсненого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, який підтверджено рішенням суду у даній справі та підлягає виплаті щомісячно. Водночас фактична виплата продовжує здійснюватися у меншому розмірі, ніж підтверджено рішенням суду (65 582,40 грн проти 80 716,80 грн), із застосуванням механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Таким чином, боржник фактично визнає підтверджений судом розмір довічного грошового утримання, здійснює відповідний перерахунок, однак не здійснює його повну щомісячну виплату. Вказує, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі № 520/33084/25 обставини щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 мають преюдиціальне значення в розумінні статті 78 КАС України, а надані судом правові висновки щодо недопустимості застосування цього механізму підлягають обов`язковому врахуванню судом при оцінці фактичного способу виконання судового рішення у справі № 520/15228/25 в межах судового контролю. Стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що звіт самого боржника підтверджує триваюче невиконання рішення суду. Звертає увагу, що необхідність зміни способу виконання свідчить лише про визначення іншого механізму реалізації судового рішення та не усуває необхідності встановити, чи досягнуто фактичного результату, задля якого судове рішення було ухвалене. Зауважує, що відсутність бюджетного фінансування, недостатність бюджетного призначення, необхідність отримання додаткових коштів або здійснення внутрішніх бюджетних процедур не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення та не можуть бути підставою для припинення судового контролю за його виконанням. Наголошує, що питання пропуску строку подання звіту не могло бути залишене судом без розгляду, не могло бути поглинуте самим фактом прийняття звіту та не могло бути усунуте висновком про вжиття боржником певних заходів щодо виконання судового рішення. Посилається на те, що позивачем в межах судового контролю подавалися заперечення та клопотання, в яких ставилися конкретні питання щодо: неналежності звіту; порушення строку його подання; фактичного невиконання рішення; триваючого характеру невиконання; необхідності перевірки розрахунку; необхідності надання пояснень; застосування штрафних заходів; постановлення окремої ухвали; необхідності продовження судового контролю. Ці питання не були належним чином розглянуті та не отримали належної правової оцінки. Зазначає, що у цій справі питання окремої ухвали не було абстрактним. Воно пов`язане з конкретними обставинами: тривалим невиконанням судового рішення; повторним поданням звітів; неналежністю звітів; порушенням процесуальних строків; відсутністю належного механізму повного виконання; поданням звіту, який фактично не містить визначеного строку повного виконання; необхідністю забезпечення законності у діяльності суб`єкта владних повноважень. Тому питання про постановлення окремої ухвали мало бути предметом самостійної судової оцінки. Вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які ОСОБА_1 понесла і які очікує понести при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026, якою припинено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025, складає 30000,00 грн.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів по справі, в якій просить суд витребувати інформацію про наступне: 1. Чи застосовується Пенсійним фондом України Порядок № 3-1 при призначенні, перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, які здійснювали правосуддя у Верховному Суді, Верховному Суді України, Вищому антикорупційному суді, Харківському апеляційному суді, Другому апеляційному адміністративному суді та Східному апеляційному господарському суді, та чи застосовується цей самий Порядок № 3-1 при призначенні, перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , судді Господарського суду Харківської області у відставці. 2. З огляду на єдиний правовий статус суддів у відставці та єдиний передбачений законодавством порядок призначення, перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його застосування до зазначених у пункті 1 категорій суддів у відставці, але незастосування до ОСОБА_1 або застосування до неї в інший спосіб, - надати інформацію про конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, які є правовою підставою для незастосування або іншого застосування Порядку №3-1 до ОСОБА_1 , а також надати документи, на підставі яких прийнято відповідне рішення. 3. З огляду на єдиний правовий статус суддів у відставці та єдиний передбачений законодавством порядок призначення, перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надати інформацію про правові підстави застосування до ОСОБА_1 іншого порядку визначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання порівняно з іншими суддями у відставці, яким таке утримання виплачується у повному розмірі, а також зазначити, яка саме норма законодавства допускає таке відмінне правове регулювання щодо суддів, які мають однаковий правовий статус, але щодо яких застосовується різний порядок визначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання. 4. Надати документи, на підставі яких Пенсійним фондом України визначено порядок призначення, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , а також документи, що підтверджують правові підстави застосування до неї різного порядку визначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання порівняно з іншими суддями у відставці, зазначеними у пункті 1.

Також ОСОБА_1 подала до суду додаткове обґрунтування до заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/15228/25, в якому зазначає, що Пенсійний фонд не має повноважень при виконанні судового рішення самостійно змінювати підтверджений судом розмір права з 64% на 52%. Вказує, що після ухвалення рішення у справі № 520/15228/25 питання належного виконання підтвердженого судом права також було предметом судового розгляду. У справі № 520/33084/25 судом надано оцінку діям Пенсійного фонду щодо відмови у належному перерахунку та підтверджено необхідність застосування спеціального законодавства і Порядку № 3-1. У справі № 520/2006/26 судом підтверджено застосування відповідної розрахункової величини - 3028 грн. Стверджує, що судовий контроль має охоплювати не лише минулі виплати, а й поточне виконання.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 52% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців - половини строку навчання за денною формою; 3 роки - період роботи, вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді та 21 рік 9 місяців 18 днів - загальний строк роботи на посаді судді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 24 травня 2025 року перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 64% суддівської винагороди судді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоотриманих сум з 24 травня 2025 року; стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 про виправлення описки, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 52% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців - половини строку навчання за денною формою; 3 роки - період роботи,вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді та 21 рік 9 місяців 18 днів - загальний строк роботи на посаді судді. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 24 травня 2025 року перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 64% суддівської винагороди судді. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоотриманих сум з 24 травня 2025 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 906,88 (дві тисячі дев`ятсот шість грн вісімдесят вісім коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивачка звернулась до суду із заявою, в якій просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 23.07.2025 у справі № 520/15288/25 протягом десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/15228/25 заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 30 днів подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25 в повному обсязі. Попереджено відповідача, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України. Звернуто увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 КАС України: відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення; у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому вказано, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15288/25 ОСОБА_1 зараховано до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців - половини строку навчання за денною формою; 3 роки - період роботи, вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді та 21 рік 9 місяців 18 днів - загальний строк роботи на посаді судді та здійснено з 24 травня 2025 року перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 64% суддівської винагороди судді.

Відповідачем у звіті звернуто увагу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання з 24.05.2025 склав 80716,80 грн.

У грудні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено виплату ОСОБА_1 поточної заборгованості на виконання рішення суду у сумі 7461,42 грн.

Залишок невиплачених коштів за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 складає 117519,43 грн, з яких: відкладена заборгованість за минулий період (з 24.05.2025 по 23.10.2025) складає 75672,00 грн (з дати відповідно до зобов`язання по суду до дати набрання законної сили рішенням суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету); поточна заборгованість (з 24.10.2025 по 31.01.2026) - 41847,43 грн (з дати набрання законної сили рішенням суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету).

Зазначено, що Головним управлінням виконано рішення суду в межах покладених на управління зобов`язань. Однак Пенсійний фонд України вказану суму в повному обсязі головному управлінню не перерахував.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/15228/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду у справі № 520/15228/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського кружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25, а саме три місяці з дня отримання даної ухвали. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу задоволено.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Баранова Яна Олександрівна звернулась до суду із заявою, в якій просила вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/15228/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 в сумі 117519,43 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 520/15228/25 заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Баранової Яни Олександрівни про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/15228/25 задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення по справі № 520/15228/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 в сумі 117519 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 43 коп.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому вказано, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25 ОСОБА_1 зараховано до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців - половини строку навчання за денною формою; 3 роки - період роботи, вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді та 21 рік 9 місяців 18 днів - загальний строк роботи на посаді судді та здійснено з 24 травня 2025 року перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 64% суддівської винагороди судді.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання з 24.05.2025 склав 80716,80 грн.

Сума боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25 за період 24.05.2024 по 30.04.2026 становить 170384,05 грн та буде виплачена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

ОСОБА_1 на поточний рахунок банківської установи АТ «УКРСИББАНК» перераховано невиплачені кошти в грудні 2025 року у сумі 7461,42 грн, в лютому 2026 року - у сумі 1103,00 грн, в березні 2026 року - у сумі 1083,00 грн та у квітні 2026 року - у сумі 977,00 грн.

Відповідно до Порядку виплата пенсії щомісячно провадиться у розмірі 65582,40 грн, а доплата за рішенням суду - при надходженні відповідного фінансування.

Залишок невиплачених коштів за період з 24.05.2025 по 30.04.2026 становить 159759,63 грн та буде виплачено при надходженні відповідного фінансування.

Враховуючи зазначене, залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25, виплачуватиметься відповідно до Порядку № 821, в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Зазначено, що Головним управлінням виконано рішення суду в межах покладених на управління зобов`язань. Однак Пенсійний фонд України вказану суму в повному обсязі головному управлінню не перерахував.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі № 520/15228/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду у справі № 520/15228/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського кружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25, а саме три місяці з дня отримання даної ухвали. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу задоволено.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 520/15228/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 у справі № 520/15228/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/15228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Припинено судовий контроль, установлений згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/15228/25.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 змінено спосіб виконання рішення суду із зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити позивачу перераховану пенсію на новий - шляхом стягнення заборгованості за пенсійними виплатами у порядку ч. 3 ст. 378 КАС України, наявні підстави для прийняття звіту про виконання судового рішення та припинення судового контролю, установленого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття звіту, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 ст. 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 520/15228/25 заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Баранової Яни Олександрівни про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/15228/25 задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення по справі № 520/15228/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 в сумі 117519 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 43 коп.

Відтак, станом на момент прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/15228/25 та припинення судового контролю, установленого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/15228/25, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 520/15228/25 не містила зобов`язань саме щодо виплати ОСОБА_1 перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки порядок його виконання змінено шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 в сумі 117519 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 43 коп.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

У розумінні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» закріплено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі по тексту - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п.2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п.3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Водночас, пунктами 24, 49 Порядку № 845 встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України (ч. 2 ст. 32 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 9 розділу VI Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них.

Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Отже, подальше виконання рішення суду у справі щодо стягнення на користь позивачки заборгованості з виплати перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці урегульовано приписами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку № 845 та покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, шляхом безспірного списання таких коштів з рахунків пенсійного органу, тобто, у спосіб та в порядку, які перебувають поза межами контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - відповідача та не залежать від його дій або бездіяльності.

Суд зазначає, що нормативно-правовими актами не визначено обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ведення обліку рішень про стягнення коштів у відповідних реєстрах, надсилання органам казначейства виконавчих листів за такими рішеннями.

Враховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду в частині стягнення коштів, яке покладено на органи ДКС України, у такому випадку, не регулюється приписами ст.ст. 287, 382, 383 КАС України та здійснюється на загальних засадах у позовному провадженні.

Отже, рішення суду про стягнення з державного органу коштів, у якого відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду виконується органом казначейства у порядку черговості на підставі виконавчого документу за рахунок виділених коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, судове рішення в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти за період з 24.05.2025 по 31.01.2026 в сумі 117519 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 43 коп. повинно скеровуватись до органів Казначейства на примусове (без будь-якого волевиявлення боржника чи вчинення ним будь-яких дій) стягнення грошових коштів на користь позивачки.

Судове рішення про стягнення коштів не покладає на відповідача (боржника) зобов`язань як таких. За відсутності зобов`язання відповідач (боржник) не має про що звітувати суду. Участь боржника у виконанні рішення про стягнення - відсутня. Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом списання коштів з його рахунків органами Державної казначейської служби України.

За таких обставин, враховуючи те, що на момент подання звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 52015228/25 було змінено порядок та спосіб його виконання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та припинення судового контролю, установленого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/15228/25.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про витребування доказів по справі щодо стану виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/15228/25 та інших вимог апеляційної скарги.

При цьому, доводи апеляційної скарги фактично стосуються незгоди позивачки з розміром та порядком виплати їй поточного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виходить за межі судового контролю у цій справі.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 520/33084/25, частково зміненим постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 після виконання рішення у справі № 520/15228/25 поточних платежів з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у повному розмірі без обмеження розміру поточних платежів у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Тобто, у випадку незгоди позивачки з подальшими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати їй поточного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивачка не позбавлена права звернутись із заявою про встановлення судового контролю в рамках справи № 520/33084/25.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 по справі № 520/15228/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 13.10.2026 року