Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №163/174/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/174/26 Провадження №33/802/887/26Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю представника митниці Мазурка Д.С., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Сівака О.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 252 534 (двісті п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) гривні 35 копійок.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона як директор ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 44700966), під час митного оформлення товарів «транспортні засоби» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ 24UA205140005102U1 від 24.01.2024, 24UA205140005422U2 від 25.01.2024, 24UA205140005701U6 від 26.01.2024, 24UA205140005753U7 від 26.01.2024 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 252 534,35 грн., шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за №№ PL/MF/AS 1510992 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511022 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511028 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511034 від 24.01.2024, які не були видані та легалізовані зазначеним в них Митно-податковим управлінням в Лодзі, а тому містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, і та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вищевказаних митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Зазначає, що судом не забезпечено належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції, докази про отримання ОСОБА_1 повідомлення про час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Посилається на те, що місцевий суд призначаючи адміністративне стягнення, не навів жодних мотивів, з яких дійшов висновку про необхідність застосування штрафу у розмірі 100 відсотків несплаченої суми мит них платежів. Також вказує на те, що докази не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином, а тому вони не є належними документами, оскільки не оформленні в установленому законом порядку. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а митну справу повернути Волинській митниці.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин є слушними та обґрунтованими, а тому строк на апеляційне оскарження постанови судді щодо ОСОБА_1 підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин.

ОСОБА_1 та її захисник Сівак О.В. в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 15.09.2026 (а.с.149). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім того, на адресу суду захисник Сівак О.В. подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі.

А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника митниці, який заперечував апеляційну скаргу і просив постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не повідомлялась про судове засідання, яке відбулось 30.03.2026 є безпідставними.

Так, в матеріалах справи міститься повідомлення на електронну адресу ОСОБА_1 (а.с.89) та довідка про доставку електронного листа, який доставлений до електронної скриньки 12.03.2026 11:31:21 (а.с.90).

Тому суд апеляційної інстанції не бере вказані доводи апеляційної скарги до уваги.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Як встановлено місцевим судом, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» товарів – «Сідельний тягач б/в "VOLVO", кузов № НОМЕР_1 », легковий автомобіль б/в «AUDI Q7», кузов № НОМЕР_2 , вантажний автомобіль б/в "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", кузов № НОМЕР_3 , легковий автомобіль б/в «VOLKSWAGEN TOUAREG», кузов № НОМЕР_4 , і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище зазначених митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Так, декларування вказаного товару здійснювала ОСОБА_1 , яка водночас на той час і на дату складання протоколу про порушення митних правил була керівником фірми отримувача товару ТОВ «КУПЕР СЕРВІС», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та роздруківкою з АІС «Податковий блок» по суб`єкту ЗЕД.

Крім того, у графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ №№ PL/MF/AS 1510992 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511022 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511028 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511034 від 24.01.2024, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Лодзі Республіки Польща.

Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються.

Згідно відповіді на запит Держмитслужби, митний орган Республіки Польща листом №1001-ІОC.4331.86.2025.5.ЕА від 06.08.2025 повідомив, що процедура перевірки сертифікатів з перевезення (походження) EUR.1, у тому числі вищевказаних чотирьох сертифікатів, завершилась негативним результатом. Сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 не були легалізовані в Митно-податковому управлінні в Лодзі. Бланки сертифікатів не були видані цим управлінням. Компанія, зазначена в документах, не внесена до бази даних контрагентів.

У зв`язку з надходженням вказаної відповіді, митним органом встановлено, що вказані сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. У зв`язку із цим щодо платника податків ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» ініційовано проведення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

З диспозиції ст.485 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Місцевий суд обґрунтовано визнав, що митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.5 ч.1 ст.352 МК України, ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Крім того, у зв`язку з вказаними обставинами Чернівецькою митницею було проведено документальну невиїзну перевірку, згідно акту вказаної перевірки № 1/26/19/44700966 від 02.01.2026 встановлено порушення ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» під час декларування товару «транспортні засоби» за аналізованими у цій справі 4-ма митними деклараціями вимог, зокрема пункту 1 статті 15 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ч.5 ст.36, ч.1 ст.257 в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 210 445,29 грн, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 42 089,06 грн. Загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 252 534,35 грн.

На підставі доказів того, що переміщення в адресу ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а тому в її діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України.

Також місцевим судом враховано і те, що від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являла, жодних заходів для цього не вчиняла, хоча для цього мала реальну можливість та достатньо часу.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги в частині сумнівів щодо перекладу документів іноземної держави, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутній нотаріально засвідчений переклад таки документів.

Правовими приписами ч.1 ст.503 МК України визначено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил.

Частиною 2 статті 503 МК України встановлено, що перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

З матеріалів справи вбачається, що переклад документів на українську мову здійснювало бюро перекладів «Lingvo team» (а.с.22,23), а тому виконаний переклад в силу ст.459 МК України, на переконання апеляційного суду, вважається належним та допустимим доказом у справі.

Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Сіваку О.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 ..

Апеляційну скаргу захисника Сівака О.В. – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов