Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №161/10342/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/10342/26 Провадження №33/802/913/26Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Юнчик О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09.05.2026 о 02:38 год. в м. Луцьк вул. Чернишевського 114Б, керував транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (на місці та в медичному закладі). Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.5 ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що перед пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння йому не було роз`яснено причини зупинки транспортного засобу, а також не роз`яснено його права та обов`язки. Зазначає, що він працює водієм, і це є одним способом заробітку, характеризується позитивно, на його утриманні перебуває четверо малолітніх дітей та дружина, яка перебуває в стані вагітності. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суддя, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661187 від 09 травня 2026 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, а також відмова від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.3), відеозаписами з бодікамер працівників поліції (а.с.7), а також іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці зупинки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена належним чином.

Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 вибіг з автомобіля та почав тікати, після того як працівник поліції його наздогнав, ОСОБА_1 наявність у нього запаху алкоголю з порожнини рота пояснив тим, що вчора вживав алкогольні напої. Також ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції вирішити все на місці. В подальшому поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу на місці, або в лікаря нарколога в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. При цьому йому було роз`яснено наслідки такої відмови. Також під час спілкування ОСОБА_1 запитав поліцейського, «З ким можна рішити, щоб не лишали прав?» (а.с.7).

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Є безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо відсутності причини зупинки транспортного засобу.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як вбачається із відеозапису з бодікамери працівника поліції, повідомив ОСОБА_1 , що причиною зупинки є непрацююча ліва фара в режимі ближнього світла, у зв`язку з чин щодо ОСОБА_1 було винесено відповідну постанову.

Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено о 02.38 год., тобто в період дії комендантської години.

Таким чином, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу.

Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, вказані доводи апелянта є безпідставними, і ніяким чином не впливають на висновок про ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року щодо нього – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов