Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №761/29597/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29597/26

Провадження № 3/761/5655/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В.

за участі прокурора Куцого С.В.

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

свідка ОСОБА_2

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи: відділ ведення аграрного реєстру управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі Департаменту сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу двостороннього співробітництва та протоколу Управління міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, в порушення вимог частини 1 статті 46 Закону, 21.02.2025 о 12:51 подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2024 рік (унікальний ідентифікатор документа 31982c84-6e19-4fe2-8ad3-7ff2a3bda9cd), які відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме на суму 1 247 379,90 грн.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є необґрунтованим, всі задекларовані кошти мають законне походження, та накопичені родиною до моменту вступу на державну службу, частина грошових коштів є подарунком дідуся та бабусі, НАЗК не досліджувало доходи дідуся та бабусі до 1996 року. Просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Прокурор підтримав обставини, викладені у протоколі, просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, зазначив, що доводи ОСОБА_1 щодо походження грошових коштів не підкріпленні жодними документальними даними, які могли спростувати обстави вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, а також надав письмовий висновок.

Крім того, за клопотанням ОСОБА_1 у судовому засіданні допитано в якості свідка головного спеціаліста НАЗК - ОСОБА_2 , який повідомив, що під час проведення перевірки ним було дотримано процедури та порядку, визначених відповідними положеннями законодавства, перевірка проведено повно та всебічно. НАЗК запитує суб`єктів щодо задекларованих грошових активів, ОСОБА_1 повідомив, що задекларовані грошові кошти складаються з подарунків дідуся та бабусі, в подальшому встановлювалось, чи могли особи здійснити такий подарунок, і від бабусі надійшла відповідь про те, що вона певну суму грошових коштів дарувала, проте конкретної суми подарунку вказано не було, документів щодо походження грошових коштів надано не було.

Під час розгляду справи, суддею, окрім пояснень учасників, досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 13.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності та долучені до протоколу матеріали, а також документи, що подано до суду.

Так, частиною 4 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування .

Під час розгляду справи встановлено та підтверджено достатніми доказами, що ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу двостороннього співробітництва та протоколу Управління міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, в порушення вимог частини 1 статті 46 Закону, 21.02.2025 о 12:51 подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2024 рік, які відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме на суму 1 247 379,90 грн, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6КУпАП.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений з попередженням про вимоги, заборони та обмеженнями, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції» та зобов`язується їх дотримуватись.

Частина 4 статті 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч. 4 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Дослідивши письмові матеріали справи з`ясувавши обставини справи, та відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена.

Докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, а отже відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та на спростування яких ОСОБА_1 у судовому засіданні не долучено беззаперечних доказів.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №793 від 13.07.2026 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

ОСОБА_1 ознайомлений із основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та був обізнаний про наявність в нього обов`язку подання достовірних відомостей у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 р. II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації . Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

За результатами проведеної НАЗК повної перевірки вищевказаної декларації 17.04.2026 складено висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити відсутність адміністративного правопорушення, у зв`язку з якими складено протокол, чи встановити відсутність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або ж встановити інші обставини, які б свідчили на користь ОСОБА_1 судді надано не було. Доводи ОСОБА_1 на те, що грошові кошти мають законне походження та частина з яких є подарунком дідуся та бабусі, не є належним чином підтвердженими, з огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини та дослідженні матеріали.

В той же час, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати суду докази (документи) на спростування обставин викладених у висновку НАЗК щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією.

Суд під час розгляду справи сприяв у наданні можливості ОСОБА_1 надати підтверджуючі документи на обґрунтування своєї позиції, в тому числі, судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про допит бабусі - ОСОБА_3 , в той же час її участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не була забезпечена.

Суддя дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Представник НАЗК - ОСОБА_2 , якого було допитано в якості свідка за клопотання ОСОБА_1 повідомив, що під час проведення перевірки НАЗК не було надано достатніх доказів щодо походження подарункових грошових коштів та як наслідок складено висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, який є обґрунтованим.

Водночас вирішуючи питання щодо покарання, за вчинене правопорушення слід вказати на наступне.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнала свою вину приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальних межах, визначених санкцією ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Такий вид та розмір стягнення на переконання суду не є завідомо непомірним та сприятиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 245, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., на користь держави.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Антоніна КВАША