Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №761/22711/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №761/22711/26

Суддя: Романишена І. П.

Справа № 761/22711/26

Провадження № 2-др/761/186/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява представника позивача, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року вказану заяву призначено до розгляду з повідомленням сторін на 05.10.2026 року о 12 год. 45 хв.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.

17 вересня 2026 року заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за борговою розпискою від 10.05.2024р. у розмірі 2 300 доларів США. та понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 013, 98 грн.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Представником позивача заявлено до стягнення 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №761/22711/26, що складаються з наступного: аналіз законодавства України та пошук необхідної судової практики для складання позовної заяви - 2 год.; підготовка та написання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування додатків до позовної заяви, направлення позовної заяви сторонам по справі та направлення позовної заяви до суду за допомогою засобів (ЄСІТС) - "Електронний суд" - 3 год.; підготовка та написання заяв про забезпечення позову та їх направлення до суду за допомогою засобів (ЄСІТС) - "Електронний суд" - 6 год.; підготовка та написання заперечення на клопотання про надання додаткового строку для подання відзивку та її направлення до суду за допомогою засобів (ЄСІТС) - "Електронний суд" - 2 год.; участь у судовому засіданні по справі №761/22711/26, яке відбулося 10.08.2026р. о 14:30 год. - 1 год.; участь у судовому засіданні по справі №761/22711/26, яке відбулося 17.09.2026р. о 13:30 год. - 1 год.

Вартість наданих послуг в суді першої інстанції відповідно до Додаткової угоди №28/05/26 від 28.05.2026р. та Акту №17/09/26 приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2026р. становить фіксований розмір - 30 000,00 грн.

На підтвердження вказаних витрат на професійну правничу допомогу заявником подано наступні документи: договір № 1492-22/04/2026 про надання правової допомоги від 22.04.2026 року; договір №б/н від 16.09.2026 року; акт №17/09/26 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №1492-22/04/2026; детальний опис наданих послуг з прлофесійної правничої допомоги у справі №761/22711/26; додаткову угоду №28/05/26 до договору про надання правової допомоги.

Проаналізувавши вказані документи, суд приходить до висновку, що вони підтверджуть факт надання правової допомоги позивачу та заявлений розмір витрат на правничу допомогу у даній цивільній справі.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). […]

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару)».

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.п. 4, 5, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Необхідно наголосити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не надходило.

Поряд з вказаним необхідно наголосити увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Вказане висловлено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022р. справа №127/1415/20, від 03.08.2022 р. справа №569/1159/20, від 04.08.2022р. справа №761/20215/19.

Стороною відповідача суду не надано жодних аргументів на спростування співмірності вартості послуг, в судове засідання відповідач не з`явився.

Враховуючи надані стороною позивача документи, які підтверджують факт надання стороні послуг з правової допомоги під час розгляду цивільної справи №761/22711/26, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про неспівмірність витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн.

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 28 368,00 грн. (30 000*94,56%).

Керуючись ст.ст.2, 81, 89, 137, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ) в АТ «ПриватБанк», МФО 305299, НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 28 368,00 грн.

В задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua