Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №761/21815/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21815/26

Провадження № 2/761/12442/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.А.

позивачки: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, в якійпозивачка просить суд: стягнути з ОСОБА_3 , про стягнення аліментівна користь ОСОБА_1 на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 всіх видів заробітку щомісячно до досягнення повноліття. починаючи з дати звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , 10 листопада 2007 року було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім`ї, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 , актовий запис №4011.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві вказано, що дитині сторін повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Однак, вона одна не може забезпечувати такий рівень утримання, а тому вважає, що батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

У зв`язку з зазначеним, позивач звернулася до суду з цим позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.

30.09.2026 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просив постановити рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,00 грн. У відзиві вказано, що син сторін ОСОБА_4 проживає з матір`ю (позивачем). Також, відповідачем вказано, що ним не заперечується свій обов`язок щодо забезпечення та утримання сина, однак заперечує про ст ягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частки доходів, оскільки він є співробітником Служби безпеки України, його дохід має мінливий характер, а тому бажає сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 12 000 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 визнала позов частково, а саме підтримала стягнення аліментів в твердій грошовій сумі 12 000 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 10 листопада 2010 року було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києваз державним центром розвитку сім`ї, актовий запис №4011, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Матеріали справи не місять доказів щодо розірвання шлюбу.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивачка, як на підставу для його задоволення, вказувала, що відповідач відмовляється у добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання їх спільної дитини, хоча вказаний обов`язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.

Водночас, доказів, які б свідчили як про безумовну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, так і те, що він є непрацездатною особою, останнім до суду не надано.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.

При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В той же час як позивачка вказує, що її дохід не дозволяє у повній мірі забезпечити дитину всім необхідним для її повноцінного розвитку.

Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як передбачено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2817 гривні; - дітей віком від 6 до 18 років -3512 гривень.

Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Водночас, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При цьому, відповідач ОСОБА_3 визнав позов в частині стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 12 000,00 грн., при цьому, доказів свого розміру доходу не надав, а позивачкою заявлені вимоги щодо стягнення аліментів не в твердій грошовій сумі, а виключно в розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалив про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову в цій частині.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст. 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 30.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов`язку по утриманню власної дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 179, 180-183 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину, починаючи з 30.05.2026 року і до досягнення сином повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено: 12.10.2026.

Суддя: