Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №760/24772/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24772/25

2-а/760/381/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,при секретарі - Пилипенко Д.М.,розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рижової Дар`ї Сергіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Рижової Дар`ї Сергіївни , Департаменту патрульної поліції, у якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА №5646953 від 04.09.2026 про накладення адміністративного стягнення у сумі 20 400,00 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ст. 126 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.09.2025 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Рижовою Д.С. винесено постанову серії ЕНА №5646953 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 20 400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.

Позивач вважає, що дана постанова винесена із порушенням чинного законодавства, зокрема, під час розгляду даної справи позивач заявив клопотання про відклдаення розгляду справи з метою залучення адвоката для надання останньому правової допомоги, проте поліцейська відмовила у заявленому клопотанні, чим порушила приписи ст. 268 КУпАП, відповідно до яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, користуватися юридичною допомогою адвоката. Крім цього, позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими має бути підтверджена вина позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та такі докази відсутні взагалі.

З огляду на таке, ОСОБА_1 вважає винесену відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та такою, що протирічить нормам чинного законодавства України, а тому просить суд її скасувати.

08.09.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 12.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

17.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Суд надіслав позивачу копію ухвали суду від 18.09.2025. Відповідачу суд надіслав копію ухвали суду від 18.09.2025 та копію позовної заяви із додатками.

09.10.2025 від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній відповідно до якого відповідач вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, був досліджений та встановлений поліцейськими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а викладені твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом з огляду на таке.

Представник відповідача наголошує на тому, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівником поліції було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до припісів ст. 268 КУпАП, зокрема, водієві було надано право на отримання правової допомоги адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, поліцейським було запропоновано звернутись за допомогою до адвоката, проте, у свою чергу, водій відмовився від належного йому права, що зафіксовано на відеозаписі із нагрудної камери працівника поліції.

Таким чином, працівником поліції були дотримані всі вимоги чинного законодавства України під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та винесення оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2025 відносно ОСОБА_1 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Рижовою Д.С. винесено постанову серії ЕНА №5646953 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 20 400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, за те, що 04.09.2025 о 17:06 год. в м. Запоріжжя пр-т Соборний 175А водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 рух прямо з додатковою табличкою 7.5.1 для вантажних транспортних засобів, здійснив рух ліворуч по проспекту Соборному, будучи позбавлений права керування трнанспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР України.

Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04.07.2025 по справі № 536/1912/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 20.08.2025 дана постанова залишена без змін.

Отже, з викладеного вбачається, що ОСОБА_1 станом на 04.09.2025 під час зупинки його транспортного засобу працівниками поліції був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що не заперечується останнім.

Як зазначає позивач, що під час винесення оскаржуваної постанови працівником поліції не було дотримано процедуру розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, оскільки порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на право на захист.

Відповідно до ст. 268 КУпАП ссоба, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Із відеозапису, що був долучений представником відповідача, вбачається, що даний відеозапис здійснювався з нагрудної боді-камери працівника поліції, який перебував у службовому автомобілі.

На відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль, водієм якого був ОСОБА_1 , представились та роз`яснили причину зупинки його транспортного засобу. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції задавала йому питання щодо наявних у останнього клопотань про залучення для участі у розгляді справи адвоката, на що останній не виявив бажання скористатись професійної правовою допомогою.

Аналіз даного відеозапису свідчить про те, що працівником поліції були дотримані вимоги чинного законодавства України під час винесення оскаржуваної постанови, зокрема, надана можливість особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, скористатись допомогою адвоката, при чому, у будь-який спосіб, у тому числі, шляхом спілкування у телефонному режимі, яким останній не скористався.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій інспектора патрульної поліції та, відповідно, відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5646953 від 04.09.2026, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, адже останній керував транспортним, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік рішенням суду, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовується позивачем.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5646953 від 04.09.2026, винесена відносно ОСОБА_1 , винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 126, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рижової Дар`ї Сергіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Букіна