Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №760/29525/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29525/26 1-кп/760/3800/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105090000788 від 01.10.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З 27.04.2026 до цього часу у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , проходить військову службу.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, зобов?язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п. 4 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» «Додатку №1» до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХII «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян, серед іншого, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов?язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов?язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 653 від 24.05.2024), «Список № 2 психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиця 2» Амфетамін є психотропною речовиною, обіг якого обмежено.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку у сфері обігу психотропної речовини за наступних обставин.

Так, в один із днів, але не пізніше 21 год 20 хв 01.10.2026, за невстановлених обставин, ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, незаконно придбав порошкоподібну речовину, загальною масою 1,692 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,338 г, та для подальшого вживання незаконно зберігав її при собі без мети збуту.

01.10.2026 приблизно о 21 год 20 хв під час перебування останнього біля будинку адресою: АДРЕСА_1, останній був зупинений працівниками поліції. За результатами проведених слідчих дій виявлено факт незаконного зберігання ОСОБА_2 без мети збуту, порошкоподібної речовини, загальною масою 1,692 г, яка містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, загальною масою 0,338 г, яку у подальшому вилучено.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, чим вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.309 КК України .

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому, керуючись ч.1 ст.302 КПК України прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_3 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовин, без мети збуту, за наведених вище обставин.

Кваліфіковані його дії правильно за ч.1 ст.309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Згідно ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченим правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, що в результаті його вчинення тяжких наслідків не настало, а також дані про особу обвинуваченого:

- раніше не судимого, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває,

- обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом визнано щире каяття.

- обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи та дані про особу ОСОБА_2 , наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч 1 ст.309 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався, а сторона обвинувачення не заявляла клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, тому суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у розмірі 2888 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 302, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта: за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ26-393/8 від 02.10.2026 у розмірі 2888 грн. 16 коп.

Речові докази:

- диск лазерної системи зчитування DVD-R 16х 4.7 GB 120 із наявним відеозаписом проведення затримання 01.10.2026 гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

- частину поліетиленового пакету з логотипом «Нова Пошта» та накладною № 20451548498005 з первинним упакуванням, що поміщено до спец.пакету № NPU6397771, який передано до камери схову Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві - знищити;

- надану на дослідження порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну у речовині становить 0,338 г, що упакована в сейф-пакет білого кольору № 00591169, на якому наявні пояснювальні написи № СЕ26-393/8 від 02.10.2026 висновок експерта, який передано до камери схову Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1