Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №759/21225/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21225/26

пр. № 1-кп/759/1689/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12026100080001748 від 22.07.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лиман, Донецької обл., громадянина України, який здобув середньо-спеціальну освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 14.05.2010 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 07.08.2013 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 СТ. 185 КК України до 4 місяців арешту;

- 20.12.2013 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, 71 КК України;

- 08.07.2016 року Краматорським міським судом Донецької області за ст. ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;

- 02.12.2016 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст 185, 70, 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі;

- 24.06.2016 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України в вигляді трьох місяців арешту; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України в вигляді трьох місяців арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України в вигляді чотирьох місяців арешту. На підставі ст. 70 КК України призначив остаточне покарання у вигляді чотирьох місяців арешту;

- 16.11.2016 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту;

- 06.12.2016 року Слов`янським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 71, 70 ч. 4 КК України до 2 (два) років 3 (три) місяців позбавлення волі;

- 12.10.2018 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- 19.02.2019 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі;

- 10.07.2019 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі, звільнений 15.11.2023 по відбуттю строку покарання;

- 27.05.2026 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 22.07.2026 приблизно о 11 год. 17 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро (за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.07.2026 сума становить 10 219, 62 грн.).

Так, 22.07.2026 приблизно о 11 годині 14 хвилин, ОСОБА_3 прибув до приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3. Перебуваючи у приміщенні вищезазначеного кафе, ОСОБА_3 помітив на стільці за столиком неподалік барної стійки рюкзак чорного кольору. В подальшому відчуваючи потребу в грошових коштах, не маючи постійного джерела доходу та офіційного місця роботи, ОСОБА_3 , розуміючи, що у вищевказаному рюкзаку може знаходитися цінне майно, вирішив таємно викрасти чуже майно з метою подальшого обернення на свою користь.

Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи за сусіднім столиком в приміщенні вищевказаного кафе, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у виді заподіяння матеріальної шкоди, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав зі стільця рюкзак чорного кольору «Deuter» (матеріальної цінності не становить) в якому знаходилися в гаманці грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро (2 купюри номіналом по 100 Євро, за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.07.2026 сума становить 10 219, 62 грн.).

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , таємно викравши чуже майно, покинув приміщення кафе та пішов у невідомому напрямку, в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 200 (двісті) Євро (за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.07.2026 сума становить 10 219 грн. 62 коп.).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; обставини, які пом`якшують, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, не працює, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше неодноразово засуджений. Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 , будучи судимим за вчинення умисних злочинів, в тому числі проти власності, на шлях виправлення не став, вчинивши новий злочин проти власності, що, на думку суду, свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, встановленої для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м`якого виду покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.05.2026 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

За таких обставин, суд, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи обрану міру покарання, суд вважає за необхідне запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 залишити без змін.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_3 частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2026 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 7 (сім) місяців.

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення, а саме з 28.10.2025 по 19.11.2025 та з 22.07.2026 по 13.10.2026.

Строк відбуття покарання рахувати з 14.10.2026.

Застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази:

- DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах провадження;

- сумка (торба) зеленого кольору, виделка, шнур (кабель) чорного кольору, чорна сумка «Everest», передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №6476 - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- грошові кошти у сумі 200 Євро, номіналом 2 купюри по 100 кожна, номера купюр: ЕА 6724469863, RB 4255291562, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити у останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1