Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №759/24846/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/24846/26

пр. № 1-кп/759/1828/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080001668 від 14.07.2026, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з базовою вищою освітою, незаміжньої, такої, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - солдата, яка займає посаду пекаря, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; такої, що судимості не має,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

потерпілий ОСОБА_7 ;

захисник ОСОБА_8 ;

обвинувачена ОСОБА_4 ;

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 у нічний час доби ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де проводили особисте дозвілля. Цього ж дня, близько 00 год. 00 хв. на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який переріс в штовханину. Поведінка ОСОБА_7 обурила ОСОБА_4 та остання, відчуваючи до нього раптово виниклу особисту неприязнь, умисно, достеменно розуміючи ступінь суспільної небезпеки власних дій, вирішила заподіяти йому тілесні ушкодження.

Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, 14.07.2026 близько 00 год. 10 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи перебувати у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , дістала з шухляди кухонного столу ніж та, утримуючи його в правій руці, наблизилася з ним до ОСОБА_7 , перебуваючи від нього на відстані витягнутої руки. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи, що вказаний ніж за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_4 нанесла один удар в область живота ОСОБА_7 .

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці ліворуч, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні до середини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з наскрізним пораненням стінки та брижі тонкої кишки, явищами гемоперитонеуму, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнала у повному обсязі та даала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що її протиправні дії були викликані образами з боку потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинувачену ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, суд визнає доведеним, що своїми діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_4 , яка судимості не має, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, яке виразилося в дачі ОСОБА_4 правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, її особу, приймаючи до уваги відношення ОСОБА_4 до вчиненого, яка засуджує свою протиправну поведінку та примирилася з потерпілим, враховуючи думку потерпілого, який під час виступу в судових дебатах підтвердив, що він образив потерпілу на місці події, просив не призначати обвинуваченій реальне покарання та заявив про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє її від відбування покарання з випробуванням та покладає обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 , підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю необхідності подальшого обмеження прав обвинуваченої, яка належним чином виконувала покладені на неї процесуальні обов`язки під час провадження в суді першої інстанції.

Арешт, накладений на майно, підлягає скасуванню відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не подавався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_10 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт з 15 липня 2026 року по 11 вересня 2026 року (включно) з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, застосований до ОСОБА_4 - скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 15.07.2026 на мобільний телефон «Tecno» IMEI: НОМЕР_2 ; » IMEI 2: НОМЕР_3 з сім карткою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17.07.2026 на майно, вилучене під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: ніж з рукояткою чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, що належить ОСОБА_11 .

Речові докази:

- мобільний телефон «Tecno» IMEI: НОМЕР_2 ; » IMEI 2: НОМЕР_3 з сім карткою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_4 - повернути власнику майна ОСОБА_11 ;

- ніж з рукояткою чорного кольору з слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з леза ножа, змив речовини бурого кольору з підлоги, змив з-під нігтьових пластин, змиви з поверхні внутрішніх сторін долонь правої та лівої руки - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_12