Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №759/807/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/807/26

пр. № 2/759/6108/26

13 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., зі відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 99 291,08 грн., з яких: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 2 461,93 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 445,61 грн., три відсотки річних у розмірі 129,30 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 4 614,37 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 789,06 грн., три відсотки річних у розмірі 207,46 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 45 763,96 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 6 804,12 грн., три відсотки річних у розмірі 2 015,60 грн., пеня у розмірі 2 452,32 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 29 553,26 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 1 349,64 грн., три відсотки річних у розмірі 449,62 грн., пеня у розмірі 547,04 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 823,79 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 884,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які з 01.05.2018 постачає КП «Київтеплоенерго», а з 01.11.2021 споживачами послуг теплової енергії та постачання гарячої води.

Проте, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2025 складає 81 639,38 грн., а саме: 1) за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4 614,37 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 0,00 грн., 2) за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 45 763,96 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 29 553,26 грн.

Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Таким чином, за вказаною адресою у відповідачів також існує заборгованість: 1) у період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води становить у розмірі 0,00 грн. 2) За період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 823,79 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 884,00 грн.

Крім того, позивач, на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн. та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 461,93 грн.

Надання послуг до 01.05.2018 відповідачу здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Позивач вважає, що позов подано до належних відповідачів по справі, які мають виконувати свій обов`язок по сплаті наданих послуг, оскільки є споживачем за наявною інформацією у позивача.

На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обрано головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14 квітня 2026 року ОСОБА_2 подано до суду заяву, в якій повідомлено, що заборгованість, за якою пред`явлено позовні вимоги, нею була погашена.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року змінено порядок розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

13 жовтня 2026 року представник позивача - Антонченко А.О. долучила до матеріалів справи довідки про залишок боргу за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 22.09.2026. Крім того, у поданому клопотанні представник позивача зазначила, що відповідачами було частково сплачено суму заборгованості, натомість не вирішено питання зі сплати інфляційної складової боргу у розмірі 9 388,43 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 801,98 грн., пені у розмірі 2 999,36 грн. та судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Звернула увагу, що квитанції, які було долучено до матеріалів справи відповідачем, підтверджують оплату послуг за основний борг, про що відображено у довідці та в призначенні платежу квитанції на оплату заборгованості за спожиті послуги. Наголосила, що відповідач свідомо здійснив оплату виключно заборгованості за послуги та за поточні нарахування, які були спожиті. Однак, оплати на погашення інфляційної складової боргу, пені та 3% річних здійснено не було, а тому вважати заборгованість сплаченою є хибним, адже оплата здійснювалась на відповідний банківський рахунок за надані послуги.

На підставі викладеного просила стягнути солідарно із відповідачів інфляційну складову боргу у розмірі 9 388,43 грн., три відсотки річних у розмірі 2 801,98 грн., пеню у розмірі 2 999,36 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового слухання, у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин своєї неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Суд, вислухавши учасників справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідачів ( АДРЕСА_2 ), послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11 жовтня 2018 року позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 29 924,17 грн.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11 жовтня 2018 року позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 4 338,28 грн.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Звертаючись до суду, позивач вказав, що відповідачі користуються послугами, але не виконують зобов`язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов`язання відповідачі виконують неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.

З наданих позивачем копій корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення встановлено, що для будинку за адресою: АДРЕСА_2 безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії / послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ, за адресою: АДРЕСА_2 наявний лічильник опалення, заводський номер: 694318, обсяг (Гкал) у період з 01.10.2018 по 31.10.2025 склав 4442,9150.

Правовідносини з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (Послуги) регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Поставою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Крім того, з 01.05.2018 на них поширювалася дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

На виконання вимог Закону від 24.06.2004 КП «Київтеплоенерго» на основі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Надання послуг до 01.05.2018 мешканцям вказаного будинку здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Постановою. Такі договори є договорами приєднання, а отже можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції від 24.06.2004, яка була чинна на час спірних правовідносин, було визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Квартира АДРЕСА_3 під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Проте, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 68 Житлового кодексу України, підп. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Згідно з розрахунками позивача, долученими до позовної заяви, сума заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 становить:

1) за період з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2025 року: за спожиті послуги з централізованого опалення - 4 614,37 грн., за послуги з централізованого постачання гарячої води - 0,00 грн.;

2) за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2025 року: за спожиті послуги з постачання теплової енергії - 45 763,96 грн., за послуги з постачання гарячої води - 29 553,26 грн.;

3) за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2025 року: з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії - 823,79 грн., з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води - 884,00 грн.;

4) за період 01 березня 2020 року по 31 жовтня 2025 року: за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії - 0,00 грн., за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання гарячої води - 0,00 грн.;

5) за період з 01 липня 2017 року до 31 жовтня 2025 року: за централізоване опалення - 0,00 грн., за постачання гарячої води - 2 461,93 грн.

Водночас, у відповідності до довідок про залишок боргу станом на 22.09.2026 за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість:

1) за період з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2025 року: за спожиті послуги з централізованого опалення - 0,00 грн., за послуги з централізованого постачання гарячої води - 0,00 грн.;

2) за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2025 року: за спожиті послуги з постачання теплової енергії - 0,00 грн., за послуги з постачання гарячої води - 0,00 грн.;

3) за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2025 року: з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії - 0,00 грн., з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води - 0,00 грн.;

4) за період 01 березня 2020 року по 31 жовтня 2025 року: за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії - 0,00 грн., за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання гарячої води - 0,00 грн.;

5) за період з 01 липня 2017 року до 31 жовтня 2025 року: за централізоване опалення - 0,00 грн., за постачання гарячої води - 0,00 грн.

Вказана довідка містять інформацію про те, що відповідачами за час розгляду справи здійснено погашення заборгованості за основною сумою боргу.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження № 12-67гс19) вказано, що «господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору,зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року по справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що «З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення».

Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачами здійснено погашення заборгованості на суму 84 101,31 грн., провадження у справі у частині позовних вимог на загальну суму 84 101,31 грн. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відтак, суд надає правову оцінку щодо заборгованості, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 15 189,77 грн.

З реєстру територіальної громади м. Києва вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованими є, зокрема, відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Зі змісту статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, зазначений обов`язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст. ст. 68, 156, 162.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а отже отримують житлово-комунальні послуги та є їх споживачами.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що відповідачами у ході розгляду справи розрахунки позивача не спростовано та не заявлено з цього приводу будь-яких клопотань та / або заперечень.

Відповідачі здійснили погашення суми основного боргу на загальну суму 84 101,31 грн.

Суд також наголошує на тому, що долучені до матеріалів справи квитанції про сплату від 25.03.2026 не містять вказівки на те, що відповідачі здійснювали погашення заборгованості за інфляційну складову боргу, 3% річних та пеню.

Так, квитанція №0.0.4816436388.9 від 25.03.2026 містить призначення платежу «Плата за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) …»; квитанція №0.0.4816436388.7 від 25.03.2026 - «Постачання гарячої води - ГВ (ГВП) …»; квитанція №0.0.4816436388.8 від 25.03.2026 - «Плата за абонентське обслуговування з постачання гарячої води (ПАО ГВ) …»; квитанція №0.0.4816436388.6 - «Постачання теплової енергії - ТЕ (ЦО) …».

Відтак, вимоги щодо сплати інфляційної складової, 3% річних та пені відповідачами не погашені.

Водночас, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення із відповідачів на його користь: інфляційну складову боргу за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 445,61 грн., три відсотки річних у розмірі 129,30 грн.; інфляційну складову боргу за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі у розмірі 789,06 грн., три відсотки річних у розмірі 207,46 грн.; інфляційну складову боргу за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі у розмірі 6 804,12 грн., три відсотки річних у розмірі 2 015,60 грн., пеня у розмірі 2 452,32 грн.; інфляційну складову боргу за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 1 349,64 грн., три відсотки річних у розмірі 449,62 грн., пеня у розмірі 547,04 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанов № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 п. 1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначено, що місто Київ входило до вказаного переліку лише у період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року.

Відтак, КП «Київтеплоенерго» мало право на нарахування відповідачам інфляційної складової та трьох відсотків річних з 01.01.2024 по 31.10.2025.

Крім того, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучені відповідні розрахунки інфляційної складової, 3% річних та пені за період з 01.01.2024 по 31.10.2025, які відповідають вищезазначеним вимогам законодавства та не оспорювались відповідачем.

Контррозрахунок відповідачами також не наданий.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи, що відповідачі не надали доказів про виконання своїх обов`язків щодо сплати за надані послуги, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягненні із відповідача заборгованості у загальному розмірі 15 189,77 грн., яка складається із інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Водночас, провадження підлягає закриттю у частині стягнення боргу на загальну суму 84 101,31 грн. у зв`язку із погашенням указаної суми боргу під час розгляду справи.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 3 028,00 грн., тобто по 1 514,00 грн. з кожного.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 19, 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 162, 179 Житлового кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - закрити у частині позовних вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 84 101 (вісімдесят чотири тисячі сто одна) гривня 31 копійка.

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: : АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5):

- інфляційну складову боргу за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 445,61 грн., три відсотки річних у розмірі 129,30 грн.;

- інфляційну складову боргу за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі у розмірі 789,06 грн., три відсотки річних у розмірі 207,46 грн.;

- інфляційну складову боргу за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі у розмірі 6 804,12 грн., три відсотки річних у розмірі 2 015,60 грн., пеня у розмірі 2 452,32 грн.;

- інфляційну складову боргу за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 1 349,64 грн., три відсотки річних у розмірі 449,62 грн., пеня у розмірі 547,04 грн.,

а всього стягнути 15 189 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: : АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421; місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко