Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №686/27189/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27189/25

Провадження № 2/686/3639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2026 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.

за участі секретаря - Томашівської А.Т.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_4 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та її діти після розлучення проживали разом з братом ОСОБА_5 в маминій квартирі, яку вона подарувала за життя. Шлюбні відносини тривали у позивача до січня 2021 року.

Брат допомагав позивачу та з січня 2021 року вона почала перебувати на його утриманні, оскільки займалась дітьми та не працювала.

У позивача є двоє дітей ОСОБА_6 2004 р.н. та ОСОБА_7 2006 р.н.

Батьки позивача та ОСОБА_4 : мати ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 26.03.1987 року, з того часу вони проживали разом з матір`ю.

З батьком склались не досить добрі стосунки, оскільки він сім`ю кинув та створив нову.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мама ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 т а ОСОБА_4 проживали спільно за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. Брат ніс витрати на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні платежі, забезпечував позивача та її дітей продуктами тощо.

Між позивачем та її братом склались доброзичливі, близькі стосунки. Декларація брата про вибір лікаря містить інформацію про довірену особу, якою визначено позивача.

Перебуваючи на заробітках закордоном, ОСОБА_4 пересилав кошти позивачу через свого знайомого ОСОБА_9 , оскільки у самого не був відкритий банківський рахунок.

Після мобілізації ОСОБА_4 та проходження ним служби, позивач постійно отримувала від нього кошти та тримала з ним зв`язок.

Після загибелі брата отримала його особисті речі, займалась його похованням, організовувала виставку його творів.

Позивач допомагала батькові щодо оформлення одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю брата. Отримувачем допомоги визначено батька, який відмовився виконувати попередні домовленості щодо розподілу коштів допомоги, що стало причиною звернення з даною заявою до суду.

Представник позивача та позивач позов підтримали та наполягали на його задоволені. Позивач підтвердила, що в примусовому порядку аліменти нею на утримання дітей не стягуються. Вона не працевлаштована. Відповідач та його представник позов заперечили, подавши письмовий відзив. Вказали, що відповідач перерахував позивачу 1700 000грн. за рахунок отриманої грошової допомоги внаслідок загибелі сина військовослужбовця. Позивач розлучилась із чоловіком лише в 2025 році, справа №686/16872/25, рішення суду від 29.07.2025 року після отримання відмови у виплаті допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після розірвання шлюбу позивач продовжує проживати із своїм чоловіком за адресою АДРЕСА_2 . Син ОСОБА_4 жив в квартирі по АДРЕСА_1 . Мав заборгованість по сплаті комунальних платежів, не мав доходів, у зв`язку із чим поїхав на заробітки в Чехію в 2021 році. В квартирі жили квартиранти. До 2021 року син працював та проживав у селі Гнатівці Хмельницького району. Після смерті сина відповідач відмовився від прийняття спадщини на користь доньки. Підставність заявленого позову заперечив та просив відмовити у його задоволені. Інших аргументованих заперечень щодо задоволення позову не висловлено.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 , що змінювала прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 у зв`язку із одруженням, та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою, батьками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та одруження.

ОСОБА_1 було припинено шлюб з її чоловіком ОСОБА_12 , що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2025 року, справа №686/16872/25. Рішенням суду не встановлено факт не проживання подружжя разом з 2021 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. ОСОБА_4 загинув в ході бойових дій під час воєнного стану в Україні.

Поховання ОСОБА_4 здійснила його сестра, позивач по справі, якій були передані його особисті речі.

У позивача є двоє дітей ОСОБА_6 2004 р.н. та ОСОБА_7 2006 р.н.

Батьки позивача та ОСОБА_4 : мати ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 26.03.1987 року, з того часу вони проживали разом з матір`ю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мама ОСОБА_8 .

В матеріалах справи наявна довіреність відповідача на позивача, на виконання повноважень за якою позивач допомагала відповідача оформити допомогу у зв`язку із загибеллю брата.

В матеріалах справи наявні фінансові документи на підтвердження перерахування позивачу грошових коштів від ОСОБА_13 . За твердженням позивача, перебуваючи на заробітках закордоном, ОСОБА_4 пересилав кошти позивачу через свого знайомого ОСОБА_9 , оскільки у самого не був відкритий банківський рахунок. Проте беззаперечних доказів на підтвердження походження пересланих грошових коштів, як і доказів домовленості ОСОБА_4 з ОСОБА_14 про порядок перерахування належних брату коштів, суду не представлено. Вказані факти та обставини оцінені судом як такі, що не підтверджують утримання ОСОБА_4 позивача по справі.

Наявні у справі фінансові документи про перерахування грошових коштів ОСОБА_4 позивачу по справі не є підтвердженням спрямування їх на утримання ОСОБА_1 та її дітей.

Наявність у дітей позивача батька, що не позбавлений батьківських прав, передбачає його обов`язок здійснювати утримання останніх, який є взаємним з обов`язком позивача, та може виконуватись як в примусовому, так і в добровільному порядку. Не працевлаштованість позивача, не перебування її на обліку в центрі зайнятості як особи, що перебуває в пошуках роботу, не свідчить про її непрацездатність, неможливість працевлаштування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17.06.2024 року у справі №753/21178/21, провадження №61-15630св23).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18) вказано, що «…згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

У ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Законом України №3515-IX від 09.12.2023 року, зокрема, ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена у новій редакції.

При цьому, ч. 1 ст. 16-1 вказаного Закону встановлено, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у п. 4 цієї статті.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Даний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі №210/343/19, від 22.05.2019 року у справі №520/6518/17, від 27.06.2018 року у справі №210/2422/16-ц.

Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави для висновку, що станом на дату смерті загиблого, законодавець передбачив, що повнолітня сестра загиблого військовослужбовця має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, якщо вона була утриманцем загиблого, тобто мала право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» . Водночас право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» повнолітня сестра мала у випадку, якщо в розумінні цього закону, була непрацездатним членом сім`ї загиблого військовослужбовця та перебувала на його утриманні.

Таким чином при недоведені факту непрацездатності повнолітньої сестри, характеру допомоги як єдиного джерела засобів до існування, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання заявника утриманкою загиблого брата військовослужбовця у розумінні ст.31 З.У. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».Такий правовий висновок сформульовано у Постанові Верховного Суду 31.03.2026 року, справа №754/15529/24).

Суду не представлено достатньо беззаперечних та обґрунтованих доказів на підтвердження факту, про встановлення якого заявлено позов.

За вказаних обставин, у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 258,294, 315,319,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на повному утриманні брата ОСОБА_4 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , код НОМЕР_3 .

Повний текст виготовлено 14 жовтня 2026 року.

Суддя З.А.Чевилюк