Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №685/973/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/973/26

Провадження № 2-а/685/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,

представника позивача адвоката Семченко Г.С.,

представниці відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Риженко І.С.

(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семченко Г.С., звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з постановою головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. серії АВ № 00011959 від 04.08.2026, за змістом якої 14.06.2026 о 00:28 год за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька область, ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. Правил дорожнього руху України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1,562 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, унаслідок чого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду та просив скасувати її з підстав відсутності порушень ним правил дорожнього руху; зазначив, що в постанові АВ № 00011959 констатовано такі результати автоматичної фіксації транспортного засобу: кількість осей – 5 шт.; спарені колеса – друга вісь; відстань між осями: 1–2 – 3960 мм; 2-3 – 12760 мм; 3-4 – 1310 мм; 4-5 – 1290 мм; навантаження на осі: 1-ша – 9500 кг; 2-га – 15 550 кг; 3-тя – 6500 кг; 4-та – 6650 кг; 5-та – 7950 кг; загальна маса – 46 150 кг.

Таким чином, з даних самої оскаржуваної постанови випливає, що автоматичний пункт WIM фактично ідентифікував у тягача MAN лише дві осі, після яких через 12 760 мм зафіксовано три осі напівпричепа. Саме навантаження 15 550 кг, визначене системою щодо другої зафіксованої осі тягача, стало підставою для висновку про перевищення навантаження на «одиночну вісь», однак така конфігурація не відповідає фактичній та заводській конструкції транспортного засобу MAN TGX 26.480. Позивач зазначає, що транспортний засіб MAN має передню керовану вісь, другу підйомну вісь та третю ведучу вісь, напівпричіп TAD CLASSIC 30-3, у свою чергу, є тривісним, тому автопоїзд конструктивно складався із шести осей.

З оскаржуваної постанови вбачається, що автоматичним пунктом зафіксовано лише п`ять осей; за даними WIM, на другу зафіксовану вісь тягача припало 15 550 кг. Водночас, офіційний дилер та сервіс-партнер MAN в Україні офіційно підтвердив, що підйом другої осі можливий лише тоді, коли це не спричинить перевищення максимально допустимого навантаження на ведучу вісь. При збільшенні навантаження транспортного засобу система забезпечує примусове використання другої осі для розподілу навантаження. Наведена суперечність, на думку позивача, створює обґрунтований сумнів щодо правильності розпізнавання автоматичним комплексом кількості осей, ідентифікації осей та розподілу вагового навантаження, а відтак і щодо достовірності подальшого автоматичного розрахунку відсотка перевищення.

Крім цього, звертає увагу позивач, рух автопоїзда здійснювався не самовільно, а на підставі належним чином оформленого дозволу Національної поліції України № 2026-13850001-13489 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, строк дії Дозволу – з 10.06.2026 по 17.06.2026, в якому зазначено транспортні засоби MAN, НОМЕР_1 та напівпричіп TAD, НОМЕР_2 . Порушення автоматично зафіксовано 14.06.2026, тобто у межах строку дії Дозволу та на погодженому маршруті М-30. При цьому навіть відповідно до даних самого WIM загальна маса автопоїзда становила 46 150 кг, тобто була на 5850 кг меншою, ніж дозволена спеціальним Дозволом.

Отже, перевезення здійснювалося як належним чином погоджене спеціальне перевезення великогабаритного/великовагового транспортного засобу, на підставі товарно-транспортної накладної № 1 від 13.06.2026, документи на перевезення узгоджуються між собою та підтверджують законний характер спеціального перевезення.

Відтак, позивач просив скасувати постанову серії АВ №00011959 від 04.08.2026.

Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27.08.2026 провадження у справі відкрито, призначено справу до розгляду по суті, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

02.09.2026 представниця відповідача Риженко І.С. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідно до пп. «в» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на одинарну вісь 11,5 тонн. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. Закріплений в законодавстві та реалізований практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.

Як зазначає представниця відповідача, твердження позивача, про невідповідність фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу, які відображені в оскаржуваній постанові, та встановленого в ній правопорушення її математичним обрахункам, спростовано формулою, яка наведена у оскаржуваній постанові. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134 1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.

Оскаржуваною постановою зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу, встановлено, що: кількість осей – 5 шт.; спарені колеса – 2 вісь; відстань між осями 1-2: 3960 мм, 2-3: 12760 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1290 мм, навантаження на вісь 1 - 9500 кг, 2 - 15550 кг, 3 - 6500 кг, 4 - 6650 кг, 5 - 7950 кг, загальна маса - 46150 кг. Згідно формули, зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення, а саме: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1.562 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.

За даними інформаційної довідки, яка надійшла з автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовано використання 5 осей. При цьому, як зазначає представниця відповідача, із фотозображення належного позивачу транспортного засобу вбачається, що він дійсно має 6 осей, проте одна з осей є підйомною та під час руху транспортного засобу знаходилася у підвішеному (піднятому) стані. Основним доказом є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови. Водночас, факт належної фіксації руху транспортного засобу Позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а також справності технічного засобу WIM 55, 055*003, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 23-21/000157, сертифікатом калібрування № UA/232/250902/000637, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/6492. Отже, на думку представника відповідача, твердження Позивача про невідповідність кількості осей транспортного засобу є хибним та таким, що не відповідає дійсності, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Позивач допустив навантаження на одинарну вісь транспортного засобу. Відтак, представниця відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

14.09.2026 представниця позивача адвокат Семченко Г.С. подала до суду клопотання про долучення доказів, серед них – товарно-транспортну накладну № 1 від 13.06.2026, яка містить відомості щодо транспортного засобу, напівпричепа, виду та маси вантажу, що перевозився, фотографії транспортного засобу MAN TGX 26.480 із піднятою підйомною віссю, на яких наочно відображено положення відповідної осі та розташування її колеса відносно дорожнього покриття та інших коліс тягача.

У судовому засіданні представниця позивача адвокат Семченко Г.С. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представниця відповідача Риженко І.С. в режимі відеоконференції просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Семченко Сергій Сергійович є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Зімертал», ІКЮО в ЄДРПОУ: 37896337, місцезнаходження: Україна, 30600, Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, селище міського типу Теофіполь, вул. Заводська, будинок 15, види економічної діяльності: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 81.30 Надання ландшафтних послуг, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 35.11 Виробництво електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією (а.с. 22-24).

Згідно з копією дозволу № 2026-13850001-13849 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, зі строком дії з 10.06.2026 по 17.06.2026, зазначений дозвіл було оформлено на: транспортний засіб MAN, ВХ8361CT, причіп: TAD, BX7424ХР, вантаж: техніка, за маршрутом: Теофіполь виїзд на P48 – P48 – виїзд на М30 – М30 – об?їзна Хмельницького – М30 – об?їзна Вінниці – М30 – об?їзна Немирова – М30 – виїзд на MO5 – MO5 – Білка та в зворотньому напрямку, кількість рейсів: 1, особливі умови: при перевищенні денної температури 28 градусів, рух в денний час заборонено, рух здійснювати з 20:00 по 10:00; під час руху дотримуватись тимчасових обмежень, які пов?язані з погодними умовами; параметри транспортних засобів: довжина – 24,00 м, ширина – 3,49 м, висота – 4,40 м, загальна вага автопоїзда з вантажем – 52,00 тонни, навантаження на найбільш навантажену вісь – 11,00 тонн, виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу – 4,00 м; без супроводження; найменування, адреса, номер телефону перевізника: ТОВ «Зімертал», ІКЮО в ЄДРПОУ: 37896337, вул. Заводська, 15, смт. Теофіполь, Хмельницької обл. т. 0382-89-32-50; прізвище відповідальної за перевезення особи: ОСОБА_2 (а.с. 25).

У матеріалах справи наявні копія свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу MAN TGX 26.480, реєстраційний номер – НОМЕР_1 , дата реєстрації – 12.03.2020 (а.с. 18), та копія свідоцтва про реєстрацію спеціалізованого напівпричепу TAD CLASSIC 30-3, реєстраційний номер – НОМЕР_2 , дата реєстрації 14.07.2017 (а.с. 19), на ТОВ «Зімертал».

Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № 1 від 13.06.2026, складеної у селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, вул. Заводська, 15, водій ОСОБА_3 отримав 38,6 т вантажу (транспортний засіб комбайн зернозбиральний «Class Lexion 580TT», реєстраційний номер – НОМЕР_4 , довжиною 21,90 м, шириною 3,46 м, висотою 4,40 м), загальна вага/маса з вантажем та маса брутто становила 21,1/69,7/41 т (а.с. 69-70).

Згідно з долученою позивачем копією відповіді № 01-05/148 від 17.08.2026, наданої офіційним Дилером та Сервіс-партнером MAN в Україні ТОВ «ВК-Моторс», щодо технічних характеристик транспортного засобу MAN TGX 26.480, VIN НОМЕР_5 , відповідно до технічної конфігурації зазначеного транспортного засобу він обладнаний трьома осями, які конструктивно розташовані та функціонують у такій послідовності: 1-ша вісь – передня керована; 2-га вісь – підйомна; 3-тя вісь – ведуча. Друга вісь транспортного засобу MAN TGX 26.480, VIN НОМЕР_5 , конструктивно є підйомною віссю та розташована перед ведучою третьою віссю; робота підйомної другої осі пов?язана з функціонуванням пневматичної підвіски транспортного засобу та системою контролю осьового навантаження; можливість підняття другої осі залежить, зокрема, від фактичного навантаження на ведучу вісь транспортного засобу; підйомна друга вісь може бути піднята лише за умови, що внаслідок її підняття не буде перевищено максимально допустиме навантаження на ведучу вісь. У випадку, якщо підняття другої осі призвело б до перевищення максимально допустимого навантаження на ведучу вісь, друга вісь залишається в опущеному положенні та бере участь у сприйнятті і розподілі навантаження транспортного засобу; при збільшенні навантаження транспортного засобу система забезпечує примусове використання другої осі для належного розподілу навантаження між осями (а.с. 15).

У оскаржуваній постанові (а.с. 12, а.с. 60) зазначено інформацію про технічний засіб, яким у автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: технічний засіб WIM 55, 055*003, а також вказано такі свідоцтва про повірку зазначеного технічного засобу:

1)№ 23-21/000157, дійсне до 02.09.2026 (а.с. 51);

2)№ UA232/250902/000637, дійсне до 01.09.2026 (а.с. 52);

3)№ 35-02/6492, дійсне до 05.09.2026 (а.с. 56).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутня копія свідоцтва № UA232/250902/000637, дійсного, як вказано у оскаржуваній постанові, до 01.09.2026.

На сторінці 2 свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637 (а.с. 52) вказано строки чинності засобів калібрування: у п. 4.1. – до 05.2026, у п. 4.2. – до 12.2025.

Також, згідно з копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/6492 (а.с. 56), найбільша границя зважування становить 15 000 кг; розташування приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі – смуга 2, зворотній напрямок руху, крайня ліва.

Разом з тим, відповідно до копії сертифіката калібрування № UA232/250902/000637 (а.с. 52), розташування приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі – смуга 1, права зворотного напрямку руху.

Заслухавши позицію учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. На підставі ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На справи про адміністративні правопорушення поширюються конституційні гарантії презумпції невинуватості особи, і саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення довести винуватість особи за критерієм «поза розумним сумнівом», відтак, усі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитись на її користь, а в разі оскарження відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності – саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності його дій.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

На вимогу п. 17 зазначеного вище Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на цій ділянці автомобільної дороги.

Зміст постанов про накладення адміністративного стягнення за вчинені правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, повинен відповідати вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 283 ч. 2, ч. 3 КУпАП України постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з постанови головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солом`янчик С.І. серії АВ №00011959 від 04.08.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн на підставі того, що 14.06.2026 о 00:28 год за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька область, Семченко Сергій Сергійович допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. Правил дорожнього руху України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1,562 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон (а.с. 12).

Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Зазначена норма ч. 2 ст. 132-1 КУпАП має відсильний характер, тому безпосереднє відображення змісту та/або елементів конкретного правопорушення постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності є прямим обов`язком суб`єкта владних повноважень, який повинен у конкретному рішенні про притягнення особи до відповідальності вказувати точну підставу, визначену в Правилах дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху України містить підпункти «а», «б», «в», проте у оскаржуваній постанові про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутнє конкретизоване посилання на норму Правил дорожнього руху, порушену особою, на яку накладено адміністративне стягнення, а саме: не зазначено, який саме підпункт пункту 22.5 Правил дорожнього руху України порушено позивачем, якого притягнуто до відповідальності.

Сама по собі неконкретизованість констатованого у постанові порушення Правил дорожнього руху та підстав притягнення особи до відповідальності виключає можливість визнання постанови такою, що винесена правомірно, і цей недолік постанови про накладення на особу адміністративного стягнення не може бути усунений суб`єктом владних повноважень на стадії оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, судом при розгляді справи виявлено також інші порушення, допущені при складанні постанови, що також свідчать про її протиправність.

Так, на сторінці 1 свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637 (а.с. 52), зазначеного у оскаржуваній постанові, міститься вказівка на дату калібрування 29.08.2026-02.09.2025, на сторінці 2 свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637 (а.с. 52, зворот) вказано такі строки чинності засобів калібрування: у п. 4.1. – до 05.2026, у п. 4.2. – до 12.2025. Натомість, відомостей про чинність свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637 до 01.09.2026, як зазначено у оскаржуваній постанові, у справі немає.

У судовому засіданні з метою офіційного з`ясування обставин справи оголошувалась перерва для надання стороні відповідача можливості надати суду додаткові відомості щодо строку дії свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637 (а.с. 52), оскільки його строк дії зазначено у оскаржуваній постанові як до 01.09.2026, проте при дослідженні доказів виявлено розбіжності із даними, зазначеними безпосередньо у вказаному свідоцтві.

Разом з тим, матеріали справи додатковими відомостями щодо строку дії свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637, в якому зазначено про дату калібрування 29.08.2026-02.09.2025, і не вказано про строк дії до 01.09.2026, як це зазначено у оскаржуваній постанові, доповнено не було.

Унаслідок цього, суд дійшов висновку про відсутність чинного станом на 14.06.2026 свідоцтва про повірку технічного засобу UA/232/250902/000637, зазначеного у оскаржуваній постанові, що виключає можливість констатації судом правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення особи до відповідальності.

Також суд ураховує, що згідно з копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/6492 (а.с. 56), найбільша границя зважування становить 15 000 кг, що є на понад півтонни меншим допустимим сертифікованим значенням, аніж зафіксоване в автоматичному режимі та зазначене у оскаржуваній постанові як навантаження на вісь-2 вагою 15 550 кг.

Окрім цього, відповідно до копії сертифіката калібрування № UA232/250902/000637 (а.с. 52), розташування приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі – смуга 1, права зворотного напрямку руху, а згідно з копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/6492 (а.с. 56), розташування приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі – смуга 2, зворотній напрямок руху, крайня ліва, що ставить під обґрунтований сумнів можливість одночасної фіксації одного у того ж порушення на різних смугах руху транспортних засобів.

З урахуванням розподілу обов`язку доказування у цій категорії справ, вказані вище суперечності при об`єктивній оцінці доказів при встановленні обставин справи підлягають тлумаченню на користь позивача; саме орган державної влади повинен демонструвати суспільству точне та безумовне дотримання вимог закону, у тому числі вимог щодо змісту постанов про притягнення особи до відповідальності із точним зазначенням (статті, пункту, підпункту) закону, який така особа порушила.

Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, згідно з якими за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято не на підставі закону, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, з порушенням вимог ст. 283 КУпАП щодо оформлення постанови, а також з порушенням вимог ст. 132-1 КУпАП щодо кваліфікації діяння, що формує склад правопорушення; у постанові не конкретизовано підпункт пункту 22.5 Правил дорожнього руху, який порушено особою, притягнутою до відповідальності; підставою складення постанови стали результати автоматичного контролю технічних засобів з нечинним свідоцтвом про їх повірку, і зазначені недоліки постанови про накладення на особу адміністративного стягнення не можуть бути усунуті на стадії її оскарження.

Встановлені судом фактичні обставини справи, застосовані релевантні положення нормативно-правових актів, констатовані судом порушення відповідачем як суб`єктом владних повноважень процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності склали підстави для висновку суду про те, що права позивача порушено з вини відповідача, постанова про притягнення особи до відповідальності не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, винесена протиправно, а тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову в межах позовних вимог за формулюваннями, визначеними ст. 286 КАС України.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 132-1, 268, 283 КУпАП, статтями 2, 77, 78, 139, 159, 162, 229, 242-247, 255, 257, 268-271, 286, 289, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солом`янчик С.І. серії АВ № 00011959 від 04.08.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, - скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (ІКЮО в ЄДРПОУ: 39816845, адреса: вул. Антоновича, будинок 51, місто Київ, 03150).

Повне рішення суду складено, підписано та проголошено 13.10.2026.

Суддя Турчин-Кука ріна І.В.