Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №609/853/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

Суд: Шумський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №609/853/26

Суддя: Катерняк О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/853/26

2/609/761/2026

14 жовтня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради, вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

учасники справи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 05 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шумського районного суду з позовом до відповідача Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті її тітки ОСОБА_2 , а саме: на земельні ділянки та житловий будинок.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_2 і після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із: права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,0639га, кадастровий номер 6125885400:01:001:0976, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,8366га, кадастровий номер 6125885400:01:001:0330, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті померла зробила розпорядження, згідно якого призначила позивачку спадкоємцем усього належного їй майна, склавши заповіт. Позивачка зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_2 вона прийняла як така, що постійно на день смерті проживала з нею в одному господарстві. Позивачка зверталась у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки постійне місце проживання спадкоємця зі спадкодавцем не підтверджено відповідними документами і у шестимісячний термін позивачка не подала заяву про прийняття спадщини. З цих підстав позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті тітки ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок та земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 01 вересня 2026 року.

4. Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року підготовче засідання відкладено на 23 вересня 2026 року по причині неявки в підготовче засідання відповідача.

5. Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд справи по суті на 14 жовтня 2026 року.

6. Сторони в судове засідання не з`явились, однак подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

7. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

9. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області.

10. Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, виданого на підставі Рішення виконкому Великозагайцівської сільської ради від 20.02.2003 №16 та відповідно до Реєстраційного напису на документи про право особистої власності вбачається, що житловий будинок в цілому по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та зареєстровано в Шумському бюро технічної інвентаризації за №433.

11. Відповідно до довідки №28 від 12.02.2026, виданої КП «Шумське бюро технічної інвентаризації» про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування вбачається, що об`єкт нерухомості – житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_2 зареєстрований в бюро технічної інвентаризації. Станом на 31.12.2012 право власності на майно зареєстровано в КП «Шумське БТІ» за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого згідно рішення виконкому Великозагайцівської сільської ради №16 від 20.02.2003.

12. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №026429 від 14.04.2011 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100173832026 від 12.02.2026 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 06.08.2009 №291 є власником земельною ділянки площею 0,0639га, кадастровий номер 6125885400:01:001:0976, розташованої на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

13. Крім того, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №026428 від 14.04.2011 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100173842026 від 12.02.2026 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 06.08.2009 №291 є власником земельною ділянки площею 2,8366га, кадастровий номер 6125885400:01:001:0330, розташованої на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

12. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила певне розпорядження, склавши заповіт, який посвідчено секретарем Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області 11.07.2017 та зареєстровано в реєстрі за №16, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Заповіт станом на 10.02.2026 не змінено і не відмінено.

13. Своєю Постановою від 12 березня 2026 року державний нотаріус Кременецької державної нотаріальної контори Віталій Остапчук відмовив позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок та земельні ділянки, по тій причині, що постійне місце проживання спадкоємця зі спадкодавцем не підтверджено відповідними документами і у шестимісячний термін, який починається з часу відкриття спадщини, спадкоємець не подала заяву про прийняття спадщини.

14. На підтвердження постійного місця проживання спадкоємця із спадкодавцем, позивачка долучила до позовної заяви Довідку Великодедеркальської сільської ради №33 від 10.02.2026, відповідно до якої слідує, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті постійно мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . разом з нею до дня смерті проживала без реєстрації її племінниця ОСОБА_1 , яка здійснювала за нею догляд та вела спільне господарство.

ІV. Оцінка Суду.

15. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

16. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

17. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

18. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

19. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

21. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

22. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

23. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

24. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

25. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

26. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

27. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

28. Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

29. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як слідує із досліджених матеріалів справи, померла ОСОБА_2 зробивши відповідне розпорядження, заповіла позивачці ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, склавши заповіт за реєстровим номером 16, що посвідчений 11 липня 2017 року секретарем Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

30. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як слідує із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 постійно проживала на день смерті без реєстрації з померлою ОСОБА_2 в одному господарств, а відтак у відповідності до ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину за заповітом.

31. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

32. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. Г Земельного кодексу України.

33. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок та земельні ділянки, як спадкове майно за заповітом, після смерті тітки ОСОБА_2 .

Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивача пов`язується з правом спадкування.

34. Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

35. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

36. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

37. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

38. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, відповідач Великодедеркальська об`єднана територіальна громада в особі Великодедеркальської сільської ради не заперечувала проти задоволення позовних вимог, тому право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

39. Позивачка у разі задоволення позову просила не стягувати з відповідача сплачений нею при подачі позову судовий збір.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1233, 1235, 1268, 1270, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом – задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із: - права власності на земельну ділянку площею 0,0639га кадастровий номер 6125885400:01:001:0976 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Матвіївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області; - права власності на земельну ділянку площею 2,8366га кадастровий номер 6125885400:01:001:0330 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Матвіївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області; - права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .

3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 14 жовтня 2026 року.

Реквізити сторін

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Великодедеркальська об`єднана територіальна громада в особі Великодедеркальської сільської ради, код ЄДРПОУ 04393999, адреса місцезнаходження: Тернопільська область, Кременецький район, с. В.Дедеркали, вул. Шевченка, 2.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua