Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №607/22423/25
Суддя: Багрій Т. Я.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2026 Справа №607/22423/25 Провадження №1-кп/607/1038/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , представника цивільного позивача ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача ОСОБА_9 дистанційно – в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12025211040001507, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Теофілівка Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_10 », зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше несудженого,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
встановив:
Водій ОСОБА_4 29 серпня 2025 року близько 02 год. 33 хв. керував автопоїздом у складі тягача марки «VOLVO», моделі FH 480, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S01», p.н. НОМЕР_2 і їхав по автомобільній дорозі М09 в напрямку від м.Львова до м.Тернополя. Під час руху ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів 1.5 ч.1 та 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (надалі - ПДР) та вимог абзацу 6 частини 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та смугу руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не примушувати інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху та швидкість, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю та здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Унаслідок вказаних дій та в порушення вимог п.п.10.1, 11.3 ПДР водій ОСОБА_4 у продовження такого руху, перед зміною напрямку руху - виїзду на зустрічну смугу, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди, чи небезпеки іншим учасникам руху та надалі на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, які розділені суцільною лінією дорожньої розмітки, допустив виїзд на смугу зустрічного руху. У вказаний період часу в зустрічному напрямку, своєю смугою до м.Львів, рухався автомобіль марки «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 . Своїми діями, які не відповіли вищевказаним вимогам пунктів ПДР, а також у порушення вимог розділу 34. Дорожня розмітка, 1. Горизонтальна розмітка, 1.1. (вузька суцільна лінія) ПДР, ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі тягача марки «VOLVO», моделі FH 480, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S01», р.н. НОМЕР_2 , на 5 км + 900м вищезазначеної дороги, навпроти зупинки громадського транспорту «с.Довжанка», виїхав на смугу для зустрічного руху, перетнувши дорожню горизонтальну розмітку 1.1, яку в дорожній обстановці перетинати було заборонено та допустив зіткнення передньої бокової лівої частини керованого автопоїзда у складі тягача марки «VOLVO», моделі FН 480, р.н НОМЕР_4 із напівпричепом Schmitz S01, р.н. НОМЕР_2 із передньою боковою лівою частиною автомобіля «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження, у вигляді закритої травми грудної порожнини у виді забиття обох легень, що супроводжувалась розвитком "малого" правобічного гемотораксу (накопичення крові у плевральній порожнині), із зовнішніми ушкодженнями - "підшкірними гематомами" грудної клітки, гострого пошкодження нирок, з приводу чого проводились сеанси замісного гемодіалізу, закритої травми правої половини тазу та правої нижньої кінцівки у виді переломів задньої стінки кульшової багатоуламкового головки стегнової кістки і її вивиху та зовнішніми ушкодженнями - "масивною підшкірною гематомою" стегна, чисельними саднами гомілки, які за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння (п.п. 2.1., 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (о) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995). Порушення водієм ОСОБА_4 вимог горизонтальної розмітки 1.1. (розділ 34 «Дорожня розмітка» ) та пунктів 1.5 ч. 1, 2.3 (б, д), 10.1, 11.3 ПДР, а також вимог, які наведенні в абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 та абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», перебуває у прямому причинному зв?язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.
В порядку передбаченому ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.
Потерпілий ОСОБА_11 надав показання: 29 серпня 2025 року він керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» та їхав автомобільною дорогою сполученням Волочиськ – Львів. Він виїхав на об”їзну дорогу в напрямку до міста Львів. Приблизно в 02 год. 30 хв., проїжджаючи біля села Довжанка помітив, що автомобіль марки «VOLVO», який рухався навпроти, різко звернув на його смугу руху. В цей момент він натиснув на гальма, але не уникнув зіткнення. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження. Після зіткнення до нього підійшов ОСОБА_4 , який викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. ОСОБА_4 відшкодував йому заподіяну шкоду, тому він не має жодних претензій до нього. Просить суворо не карати ОСОБА_4 і не позбавляти його права керувати транспортними засобами. Він відмовляється від цивільного позову до ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди в сумі 450 000 грн.
В порядку передбаченому ч.2 ст.349 КПК України, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються. Суд постановив ухвалу допитати лише обвинуваченого ОСОБА_4 . Також, судом прийнято рішення дослідити докази долучені до позову щодо підтвердження заявлених позовних вимог.
В суді обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: 29 серпня 2025 року в 02 год. 33 хв. він транспортним засобом марки VOLVO, р.н НОМЕР_1 із напівпричепом Schmitz та рухався по автомобільній дорозі в напрямку від м. Львів до м. Тернопіль. Під час керування автомобілем він відволікся і допустив виїзд на смугу зустрічного руху по якій їхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» і відбулося зіткнення. Після ДТП він підійшов до потерпілого щоб надати йому допомогу. Через деякий час приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги. Він відшкодував потерпілому ОСОБА_11 завдану йому шкоду. Все було, як зазначено в обвинувальному акті. Він нічого не заперечує. У вчиненому щиро кається.
Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини, надані ним і потерпілим ОСОБА_11 показання є належними і допустимими доказами його винуватості. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно. За таких обставин ОСОБА_4 необхідно визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, молодий вік і те, що він раніше не суджений, досудову доповідь філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області Тернопільського районного відділу від 20 квітня 2026 року, де зазначено, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а також, обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини, сприяння встановленню істини, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_11 .
Крім цього, в порядку передбаченому ч.2 ст.66 КК України, суд визнає такою, що пом`якшує покарання, обставину - клопотання потерпілого ОСОБА_11 , який просить суворо не карати ОСОБА_4 і призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі у виді штрафу та не позбавляти його права керувати транспортними засобами.
Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
Суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_4 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, з врахуванням особи винного і кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, йому доцільно призначити основне покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді штрафу, з призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.
Представник цивільного позивача ТОВ «АГРОБІЗНЕС» адвокат ОСОБА_8 звернулася до суду з цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Уточнивши позовну вимогу вона просить стягнути з ОСОБА_12 на користь ТОВ «АГРОБІЗНЕС» 29549 грн. 37 коп. для відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», НОМЕР_3 та стягнути з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ТОВ «АГРОБІЗНЕС» 750 000 грн. матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу «Mercedes-Benz», НОМЕР_3 , а також 8750 грн. витрат на проведення транспортно-трасологічної експертизи. Представник цивільного позивача ТОВ «АГРОБІЗНЕС» адвокат ОСОБА_8 25.06.2026 року подала заяву про відмову від позову в частині стягнення з ОСОБА_12 на користь ТОВ «АГРОБІЗНЕС» 29549 грн. 37 коп. матеріальної шкоди. У заяві зазначено, що ОСОБА_12 добровільно відшкодував шкоду, тому претензій до нього немає.
Також, потерпілий ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди в сумі 450 000 грн. Проте, 25.06.2026 року він подав заяву про відмову від нього, у зв`язку із добровільним відшкодуванням моральної шкоди.
За змістом ч.1, ч.5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/роз моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
В порядку передбаченому п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відмова потерпілого ОСОБА_11 від позову до ОСОБА_12 про стягнення 450 000 грн. моральної шкоди є добровільною, тому підлягає до прийняття. Отже, провадження у справі в цій частині треба закрити. Аналогічно, відмова ТОВ «Агробізнес» від позову до ОСОБА_12 про стягнення 29549 грн. 37 коп. матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля марки «Mercedes-Benz», НОМЕР_3 є добровільною, тому підлягає до прийняття. Отже, провадження у справі в цій частині також необхідно закрити.
Крім того, ТОВ «АГРОБІЗНЕС» заявлено цивільний позов до АТ «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення 750 000 грн. матеріальної шкоди спричиненої внаслідок ДТП та 8750 грн. витрат на проведення транспортно-трасологічної експертизи. Проте, представник цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «ІНГО» ОСОБА_9 позов заперечив, пояснивши, що обов`язок страховика відшкодувати шкоду виникає при настанні страхового випадку; рішення суду про визнання особи винною у вчиненні злочину і заподіяння нею шкоди немає, тому на даний час не настав страховий випадок в розумінні ст.5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; рахунок-фактура не є доказом понесення витрат, а платіжного документу позивачем не надано; оскільки, позов подано однією юридичною особою до іншої юридичної особи спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суб`єктний склад учасників цього матеріально-правового спору в частині позовних вимог ТОВ «АГРОБІЗНЕС» до АТ «Страхова компанія «ІНГО» складають юридичні особи. Тобто, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування є за своєю правовою природою господарсько-правовим спором між двома суб`єктами господарювання (юридичними особами), який підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України окремим позовним провадженням. Вказані позовні вимоги ґрунтуються не на деліктних зобов`язаннях (завданні шкоди злочином), а на договірних зобов`язаннях у сфері страхування, які регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умовами страхового полісу. Страхова компанія в даному випадку не є заподіювачем шкоди у розумінні КК України чи ст.1166 ЦК України.
Згідно з п.1, 6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при здійсненні господарської діяльності, та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання, зокрема щодо відшкодування шкоди та виконання договірних зобов`язань, якщо сторонами у таких спорах є виключно юридичні особи та/або фізичні особи — підприємці.
За змістом ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Спір що виник між двома юридичними особами щодо виконання зобов`язань за договором страхування/виплати страхового відшкодування підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому необхідно закрити провадження у справі за позовом ТОВ «АГРОБІЗНЕС» до АТ «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 750 000 грн. і витрат на проведення експертизи в розмірі 8 750 грн., на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Закриття провадження із зазначених підстав не позбавляє ТОВ «АГРОБІЗНЕС» права звернутися з відповідним позовом до АТ «Страхова компанія «ІНГО» для захисту своїх порушених прав до належного господарського суду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Сторона захисту не заявила заперечень щодо розміру витрат на залучення експерта і підстав для їх стягнення. Отже, з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути в користь держави Україна витрати на залучення експертів, які зазначено в обвинувальному акті та підтверджені довідками про вартість експертиз.
В порядку передбаченому ч.4 ст.174 КПК України арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2025 року (ЄУН – 607/18035/25) на: напівпричіп марки та моделі «Schmitz S 01», державний номерний знак НОМЕР_6 , номер шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 29.08.2023 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ; сідловий тягач марки та моделі «Volvo FH 480», державний номерний знак НОМЕР_9 , номер шасі (кузова) НОМЕР_10 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 від 04.04.2023 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ; автомобіль марки та моделі «Mercedes-Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_12 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 від 29.01.2013 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», код ЄДРПОУ 30915832, що розташоване за адресою с.Токи вул.Токи, 1 Підволочиського району Тернопільської області, необхідно скасувати.
В порядку передбаченому ст.100 КПК України речові докази - напівпричіп марки та моделі «Schmitz S 01», державний номерний знак НОМЕР_6 , номер шасі (кузова) НОМЕР_7 та сідловий тягач марки та моделі «Volvo FH 480», державний номерний знак НОМЕР_9 , номер шасі (кузова) НОМЕР_10 , необхідно повернути власнику ОСОБА_12 ; автомобіль марки та моделі «Mercedes-Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_12 , треба повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес».
Керуючись статями 8, 59, 62, 63, 129 Конституції України, статтями 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, статями 50, 63, 65, 66, 67, 72, 286 КК України, суд,-
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді штрафу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 000 (сто п`ятдесят три тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Прийняти відмову ОСОБА_11 від цивільного позову до ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
Прийняти відмову цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» від цивільного позову до ФОП ОСОБА_12 . Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» до ОСОБА_12 про стягнення 29549 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 37 (тридцять сім) копійок майнової шкоди, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень майнової шкоди і 8750 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень витрат на проведення транспортно-трасологічної експертизи, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, роз`яснивши цивільному позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» право звернутися з позовом до суду в порядку господарського судочинства.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави Україна 17 828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2025 року (ЄУН – 607/18035/25) на:
- напівпричіп марки та моделі «Schmitz S 01», державний номерний знак НОМЕР_6 , номер шасі (кузова) НОМЕР_7 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 29.08.2023 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ;
- сідловий тягач марки та моделі «Volvo FH 480», державний номерний знак НОМЕР_9 , номер шасі (кузова) НОМЕР_10 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 від 04.04.2023 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ;
- автомобіль марки та моделі «Mercedes-Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_12 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 від 29.01.2013 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», код ЄДРПОУ 30915832, що розташоване за адресою: вул. Токи, 1, с. Токи Підволочиського району Тернопільської області.
Речові докази:
- напівпричіп марки та моделі «Schmitz S 01», державний номерний знак НОМЕР_6 , номер шасі (кузова) НОМЕР_7 та сідловий тягач марки та моделі «Volvo FH 480», державний номерний знак НОМЕР_9 , номер шасі (кузова) НОМЕР_10 , повернути власнику ОСОБА_12 ;
- автомобіль марки та моделі «Mercedes-Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_12 , повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», код ЄДРПОУ 30915832, що розташоване за адресою: вул. Токи, 1, с. Токи Підволочиського району Тернопільської області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Головуючий суддяОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua