Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №607/21674/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Справа №607/21674/26 Провадження №3/607/5933/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – неповнолітнього ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, які надійшли з Відділу поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , студента ІІІ курсу ЗУНУ,

за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2026 о 17 год. 45 хв. неповнолітній ОСОБА_1 в с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул. Об`їзна, 34, керував транспортним засобом марки та моделі «BMW 520I», номерний знак НОМЕР_1 , не перереєстрованим в Україні в установленому порядку протягом 10 діб з моменту його переобладнання зі встановленням обладнання для роботи на газовому паливі, чим порушив вимоги пункту 30.1 Правил дорожнього руху та абзац 1 пункту 33 Постанови Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Окрім цього, 29.09.2026 о 17 год. 45 хв. неповнолітній ОСОБА_1 в с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул. Об`їзна, 34, керував транспортним засобом марки та моделі «BMW 520I», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/21674/26 (провадження №3/607/5933/2026) та №607/21679/26 (провадження №3/607/5936/2026) щодо неповнолітнього ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

В судовому засіданні неповнолітньому ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. При розгляді справи неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, за викладених у складених щодо нього протоколах обставин, визнав повністю.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з вимогами пункту 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 33 вказаного Порядку перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, встановлення або припинення права узуфрукта державного/комунального майна на транспортний засіб, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Згідно з вимогами пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №784362 та серії ЕПР1 №784377 від 29.09.2026, складених у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 ; рапортах ПОГ СВГ ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гнатіва І; довідці т.в.о. заступника ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вишовського С.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі судом приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались за участі неповнолітнього ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

За наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 , які мали місце 29.09.2026 о 17 год. 45 хв. в с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул. Об`їзна, 34, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, не перереєстрованим в Україні в установленому порядку; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому неповнолітнього ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений положеннями ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП не закінчився.

Вирішуючи питання про накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 17 років.

Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Водночас, враховуючи характер вчинених неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дані про його особу, суддя вважає, що застосування щодо ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, визначених положеннями ст. 24-1 КУпАП заходів впливу не буде дієвим та достатнім для досягнення мети виховного впливу та попередження вчинення ним нових правопорушень.

За наведеного, суддя доходить висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суддя у відповідності до пункту 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає вчинення правопорушень неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як видно, у даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, що вказує на необхідність накладення стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень у сфері транспорту, дані про його особу, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність останнього, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 33-36, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/21674/26 (провадження №3/607/5933/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та №607/21679/26 (провадження №3/607/5936/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №607/21674/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук