Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №456/3171/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3171/26

Провадження № 2/456/2000/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника – адвоката Усенка М.І., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 в розмірі 40 200,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача покликається на те, що 16.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 35000-03/2025. На виконання умов кредитного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн строком на 120 днів. Всупереч умовам кредитного договору № 35000-03/2025 від 16.03.2025 відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання в повному обсязі, не здійснював платежів для погашення існуючої заборгованості, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 40 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 16 200,00 грн – сума заборгованості за процентами, 7 500,00 грн – сума заборгованості за штрафом, 1 500,00 грн – заборгованість за комісією.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 в розмірі 40 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 200,00 грн сума заборгованості за процентами, 7 500,00 грн сума заборгованості за штрафом, 1 500,00 грн – сума комісії за видачу кредиту. Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 в загальному розмірі 40 200,00 грн, відтак просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав.

Інших заяв по суті справи, в яких відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у АТ «ПУМБ» інформацію: чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ; інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 15 000,00 грн в період з 16.03.2025 по 21.03.2025.

04.07.2026 представник позивача Усенко М.І. подав клопотання про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи за його відсутності.

23.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності – відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.07.2026. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

30.06.2026 на виконання ухвали суду від 05.06.2026 АТ «ПУМБ» надав витребувані судом докази.

Ухвалою судового засідання від 23.07.2026 розгляд справи відкладено на 03.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою судового засідання від 03.09.2026 розгляд справи відкладено на 13.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 13.10.2026 без участі сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклики суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 35000-03/2025 в електронній формі, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору Y899, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язаний надати позичальнику на його платіжну картку № НОМЕР_3 кредит в розмірі 15 000,00 грн строком на 120 днів, а позичальник зобов`язаний повернути кредит у вказаний строк та сплатити проценти за його користування в розмірі 0,90 % на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісію за видачу кредиту в сумі 1 500,00 грн, що складає 10 % від суми кредиту, денна процентна ставка становить 0,98 %.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору № 35000-03/2025 від 16.03.2025, загальна вартість кредиту становить 32 700,00 грн, до якої входить: сума кредиту за договором в розмірі 15 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 16 200,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн.

Зазначена інформація підтверджується відомостями, які зазначені у паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем ОСОБА_1 16.03.2025 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором W559.

ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало зобов`язання та перерахувало 16.03.2025 ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з кредитним договором № 35000-03/2025 у сумі 15 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_4 , що підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026 за № 3426_260217121700.

Повідомлення АТ КБ «ПУМБ», яке надійшло на адресу суду 30.06.2026, підтверджує факт, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 на яку 16.03.2025 було надходження коштів в розмірі 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що 19.06.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 19062025, відповідно до якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

З акту прийому-передачі реєстру боржників від 19.06.2025 за договором факторингу № 19062025 від 19.06.2025 та з витягу з реєстру боржників від 19.06.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги заборгованості боржника ОСОБА_1 (порядковий номер № 1 718) за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 в розмірі 36 960,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 15 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками – 12 960,00 грн, заборгованість за штрафом – 7 500,00, сума комісії за видачу кредиту – 1 500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 становить 40 200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 15 000,00 грн, заборгованість за процентами – 16 200,00 грн, заборгованість за штрафом – 7 500,00 грн, заборгованість за комісією – 1 500,00 грн.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків сторона відповідача суду не надала.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.3 кредитного договору № 35000-03/2025 від 16.03.2025 у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості.

Водночас, згідно з пунктом 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № № 4928-IX від 14.07.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.

Таким чином, на даний час в Україні діє воєнний стан, відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про наявність заборгованості у відповідача ОСОБА_1 та перехід такої від первісного кредитора до фактора.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Водночас, умови кредитного договору № 35000-03/2025 від 16.03.2025 про сплату відповідачем ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану нарахованого штрафу в розмірі 7 500,00 грн, як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь позикодавця, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, через що являються нікчемними, а тому, у порядку, передбаченому положеннями ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, відтак в частині вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025 підлягають до часткового задоволення. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 32 700,00 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 15 000,00 грн, процентів за користування кредитом в розмірі 16 200,00 грн та комісії за видачу кредиту в розмірі 1 500,00.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судового збору в розмірі 2 662,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь зазначеного позивача з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 165,68 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг № 371 від 11.05.2026; детальний опис наданих послуг до акту № 371 від 11.05.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відтак, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених останнім витрат на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в загальній сумі 6 507,46 грн.

Відтак, з врахуванням складності справи, ціни позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 6 507,46 грн є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності та розумності). Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн, що відповідає критеріям виправданості та справедливості.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 32 700,00 грн (тридцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) заборгованості за кредитним договором № 35000-03/2025 від 16.03.2025, що складається з тіла кредиту в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 16 200,00 грн (шістнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) та комісії за видачу кредиту в розмірі 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 165,68 грн (дві тисячі сто шістдесят п`ять гривень 68 копійок) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачкою до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ідентифікаційний код 35234236; місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН