Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №461/6186/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6186/26

Провадження №3/461/2308/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Божик М.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП у Львівській області відносно, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець

за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2026 року о 22 год. 13 хв. у м. Львів на вул. Городоцька, буд. 32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі та щиро покаявся.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Об`єктом правопорушення, передбаченого вказаною статтею є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п.2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться в:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738449 від 05.08.2026 року;

-відеозаписах з нагрудних камер поліцейських;

-довідкам інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Христини Попович від 06.08.2026 р., з яких вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, під системи «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 отримав 04.10.2022 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 , статус якого «підлягає вилученню» також відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що постановою від 16.12.2025 року Шевченківським районним судом м. Львова ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 16.12.2025 року правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУПАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, з урахуванням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, майнового стану та ступеню винуватості ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Разом з цим, додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не буде застосовано, оскільки, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 та посвідченням УБД серії НОМЕР_4 , та його щире каяття. З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення без оплатного вилучення транспортного засобу.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 221, 280, 283-284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Початок строку відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Д. Мироненко