Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №308/10756/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10756/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021 в загальному розмірі 80 999,18 грн, 2 662,40 грн судового збору та 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 03.09.2020 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96717475000, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 99 999,00 грн, зі сплатою плати за користування кредитом, комісій та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Крім того, 21.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97903175000, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 99 500,00 грн, зі сплатою плати за користування кредитом, комісій та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Відповідачка обов`язку щодо повернення кредитів у встановлений строк не виконала.

22.02.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 261, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги у тому числі і за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» складає 80 999,18 грн, з них: за кредитним договором № 96717475000 від 03.09.2020 – 19 718,43 грн, у тому числі 8 152,71 грн – заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн – заборгованість за відсотками, 11 565,72 грн – заборгованість за комісією; за кредитним договором № 97903175000 від 21.07.2021 – 61 280,75 грн, у тому числі 35 909,75 грн – заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн – заборгованість за відсотками, 25 371,00 грн – заборгованість за комісією.

Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідачки досудових вимог про погашення кредитної заборгованості вих. № 23397601 та вих. № 23397602 від 10.07.2026.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачка у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитними договорами, просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021 у загальному розмірі 80 999,18 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. 07.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ухвали суду від 10.08.2026 розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом строк до суду не подано. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. З огляду на викладене, дослідивши наявні у справі матеріали та визнавши їх достатніми для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення за наявними у справі доказами без повідомлення (виклику) сторін. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2020 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96717475000, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 99 999,00 грн на придбання товару (вікна, двері), зі сплатою процентів за користування кредитом, щомісячної комісії за управління кредитом та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків.

Сума кредиту становить 99 999,00 грн (п. 3.1 договору). Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 03.09.2023 (п. 3.6 договору). Розмір ануїтетного платежу становить 4 278,00 грн (п. 3.7 договору), процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних (п. 3.9 договору). Додатком № 1 до договору передбачено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу.

Кредит надається Позичальнику шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів продавця товару – ОСОБА_2 (п. 3.3 договору).

Крім того, 21.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97903175000, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 99 500,00 грн на придбання товару (кухонний комплект) шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів продавця товару – ОСОБА_3 (п.п. 3.1, 3.3 договору). Кредит повинен бути повернутий не пізніше 22.07.2024 (п. 3.6 договору). Розмір ануїтетного платежу становить 2 764,00 грн з моменту укладення договору до 23.05.2022 та 5 003,00 грн – з 24.05.2022 (п. 3.7 договору), процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних (п. 3.9 договору). Додатком № 1 до договору передбачено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 2,25 % від суми наданого кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу, починаючи з 24.05.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори підписані відповідачем власноручно. Підписуючи договори, позичальник підтвердила, що погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» умовами надання споживчого кредиту, його обслуговування і погашення (п. 1.1 договорів). До укладення договорів відповідачу було надано паспорти споживчого кредиту (інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), а також відповідачем заповнено анкету-заявку на надання споживчого кредиту.

Відповідно до виписки за кредитним договором № 96717475000 від 03.09.2020 за період з 03.09.2020 по 22.02.2024, 03.09.2020 АТ «УКРСИББАНК» здійснено надання кредиту згідно кредитної угоди № 96717475000 від 03.09.2020 в сумі 99 999,00 грн. Відповідно до виписки за кредитним договором № 97903175000 від 21.07.2021 за період з 21.07.2021 по 22.02.2024, 21.07.2021 АТ «УКРСИББАНК» здійснено надання кредиту згідно кредитної угоди № 97903175000 від 21.07.2021 в сумі 99 500,00 грн.

Придбання відповідачем товару за рахунок кредитних коштів підтверджується також листами-повідомленнями АТ «УКРСИББАНК» від 03.09.2020 та від 21.07.2021, направленими продавцям товару в рамках договорів про співробітництво.

22.02.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 261, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги у тому числі і за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021.

Факт переходу права вимоги за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021 до позивача підтверджується Витягами з Реєстру боржників до Договору факторингу № 261 від 22.02.2024, актом приймання-передачі Права Вимоги від 22.02.2024 за вказаним договором та копією платіжної інструкції № 75468 від 22.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно з Договором факторингу № 261 від 22.02.2024.

Відповідно до Витягів з Реєстру боржників до Договору факторингу № 261 від 22.02.2024 та розрахунків заборгованості заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» станом на дату звернення до суду з позовом складає: за кредитним договором № 96717475000 від 03.09.2020 – 19 718,43 грн, з них: 8 152,71 грн – заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн – заборгованість за відсотками, 11 565,72 грн – заборгованість за комісією; за кредитним договором № 97903175000 від 21.07.2021 – 61 280,75 грн, з них: 35 909,75 грн – заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн – заборгованість за відсотками, 25 371,00 грн – заборгованість за комісією.

Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідача досудових вимог про погашення кредитної заборгованості вих. № 23397601 та вих. № 23397602 від 10.07.2026, однак вказані вимоги залишилися без відповіді та задоволення.

Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наявні в матеріалах справи виписки за кредитними договорами, сформовані АТ «УКРСИББАНК», та розрахунки заборгованості враховують нарахування та погашення за кредитними договорами, є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши кредитні кошти, відповідач фактично визнала і факт укладення договору і його умови.

Наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до фінансової установи та отримання нею кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідач, будучи повідомленою про зміну кредитора, що підтверджується письмовими доказами, долученими до позовної заяви, платежів на погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами не здійснила.

Досліджені судом докази підтверджують та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договорами про надання споживчого кредиту № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021, укладеними між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021 в загальному розмірі 44 062,46 грн (8 152,71 грн + 35 909,75 грн) є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 36 936,72 грн заборгованості за комісією, з яких 11 565,72 грн – за кредитним договором № 96717475000 від 03.09.2020 та 25 371,00 грн – за кредитним договором № 97903175000 від 21.07.2021.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст ст.11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч.1,2,5 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно положень ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до положень п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно положень додатку 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За положеннями ч.1,2 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитних договорах, укладених між первісним кредитором та відповідачем не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.1,2, ст.11, ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог за кредитними договорами № 96717475000 від 03.09.2020 та № 97903175000 від 21.07.2021 в частині стягнення комісії слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт № 52 наданих послуг від 10.07.2026 та детальний опис наданих послуг до акту № 52 від 10.07.2026 (за кредитним договором № 96717475000), акт № 53 наданих послуг від 10.07.2026 та детальний опис наданих послуг до акту № 53 від 10.07.2026 (за кредитним договором № 97903175000), в яких зазначено перелік наданих послуг та вартість таких, яка становить по 8 000,00 грн за кожним актом, а всього 16 000,00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Зважаючи на складність та категорію справи, суд вважає необґрунтованими та завищеними витрати на усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання та подання до суду позовної заяви.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 44 062,46 грн з заявлених 80 999,18 грн (54,40 %), судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 1 448,31 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 525-527, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96717475000 від 03.09.2020 у розмірі 8 152,71 грн – заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97903175000 від 21.07.2021 у розмірі 35 909,75 грн – заборгованість за тілом кредиту, а всього 44 062,46 (сорок чотири тисячі шістдесят дві гривні 46 копійок) грн.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1 448,31 (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень 31 копійка) грн, а також 4 000 грн у відшкодування витрат за надання професійної правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79029, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка