Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №755/15649/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15649/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040002018 від 24.08.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, військовозобов`язаного, перебуваючого в цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 16.12.2025 Деснянським районним судом м. Києва, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

потерпілої: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , у період часу з 06 год. 00 хв. 24 серпня 2026 року по 08 год. 30 хв. 24 серпня 2026 року, тобто під час дії воєнного стану, який введено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 станом на 30 діб, який неодноразово продовжено, перебував за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, 15, біля житлового будинку, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до сховища, а саме до автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, що на праві власності належить потерпілій ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану з проникненням до сховища, діючи з корисливих мотивів, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, та через вікно передніх правих дверцят автомобіля проник до салону вказаного транспортного засобу, що є сховищем майна потерпілого. Після цього, ОСОБА_3 перебував невстановлений період часу у салоні вищевказаного автомобіля та звідки таємно викрав: планшет Lenovo Tab M8 (4Gen) 4/64 LTE (ZAD10087UA) сірого кольору (SNIMEI НОМЕР_6, вартістю 3519 гривень 50 копійок, портативну акустичну колонку JBL Flip6, imei: JBLFLIP6GREY, сірого кольору вартістю 3110 гривень 00 копійок, мультитул Intertool HT-0540, вартістю 364 гривень 65 копійок, навушники Samsung Galaxy Bads3 Pro SM-R630, s/n (L) RFAXC097P1W, s/n (C), RF2XB0Q1ETZ, вартістю 3640 гривень 00 копійок, а також особисті речі потерпілої, які матеріальної цінності не становлять, а саме відео реєстратор чорного кольору та лампи ближнього та дальнього світла H7 в коробці фірми «SHAFER», які належать ОСОБА_7 .

Після чого ОСОБА_3 салон автомобіля покинув, утримуючи при собі вищевказані речі, направився у невідомому напрямку та з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_7 на загальну суму 10 634 гривень 15 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, дав покази, підтвердив вищевикладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.

Вказав, що дійсно, 24.08.2026 року приблизно о 06 годині він був за адресою: м. Київ, бул. Дарницький, 15, де помітив автомобіль «Renault Megane», в якому було відкрите вікно. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він через відкрите вікно викрав речі потерпілої, які зазначені в обвинувальному акті, після чого залишив місце вчинення злочину. Згодом цього ж дня його затримали працівник поліції, яким він добровільно видав викрадені речі. Крім того, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілої.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях "Рінгвольд проти Норвегії" від 11 лютого 2003 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, "Абу Зубайда проти Литви" від 31.05.2018 року, а також "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" від 08.07.2004 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 161/20739/24 від 28 січня 2026 року, в якій зазначено, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, передбачену у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК суд не може ще раз врахувати ні повторності, ні рецидиву злочину при призначенні покарання як обставину, що обтяжує покарання.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне виключити зазначену в обвинувальному акті обтяжуючу обставину - рецидив.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 11.07.2019 року перебуває під диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, стан відміни, раніше неодноразово судимий, має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом І чи ІІ групи, спосіб життя, позицію сторони обвинувачення, сторони захисту щодо необхідної міри покарання; позицію потерпілої щодо відсутності претензій до обвинуваченого; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України частково приєднавши до покарання за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.12.2025 року, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень) як ним самим так і іншими особами.

Дане остаточне покарання (позбавлення волі), визначене ОСОБА_3 на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 24.08.2026 року, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України його попереднє ув`язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження вирішено, згідно положень ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Деснянським районним судом м. Києва від 16.12.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України, та остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 6 (шести) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 24.08.2026 року, зарахувавши попереднє ув`язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати за проведення експертиз в сумі 8 183 гривні 12 коп., а саме:

-за проведення судової експертизи (висновок експерта від 09.09.2026 №СЕ-19/111-26/49092-Д) у сумі 3369 грн. 52 коп.;

-за проведення судової експертизи (висновок експерта від 04.09.2026 №СЕ-19/111-26/47448-ТВ) у сумі 4813 грн. 60 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.08.2026 року на майно, а саме на: паспорт громадянина України № НОМЕР_2 ; витяг з державного демографічного реєстру та довідку ВЛК № 2026-0122-1530-447300 від 22.01.2026; мобільний телефон марки «Redmi», IMEI: НОМЕР_3 , з мобільним номером телефону НОМЕР_4 у чорному силіконовому чохлі; сумку синього кольору з візерунком повітряних кульок, в середині якої сумка чорного кольору, в якій шнурки чорного кольору; грошові кошти в сумі 28 гривень; металевий годинник бренд «Daniel Klein»; шкіряний гаманець для документів; банківську картку «Ukrsibbank» № НОМЕР_5 ; годинник марки металевий марки «Fuyhe»; колонку JBL Flip 6 сірого кольору; відеореєстратор автомобільний чорного кольору без маркувань; бездротові навушники Samsung Galaxy RF2XB0Q1ETZ; дротові навушники білого кольору з пластиковим кейсом чорного кольору; габаритні вогні у вигляді ламп автомобіля в пластиковому футлярі марки «SHAFER»; мультитул бренду «Intertool» в тканевому чохлі; планшетний пристрій Lenovo Tab M8 сірого кольору (4Gen) 4/64 LTE, IMEI: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Nubia», із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- сліди пальців рук (руки) з розмірами 13х24 мм, 19х21 мм, 8х27мм, 15х18 мм та сліди папілярного узору руки з розмірами 20х29 мм, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск з відеозаписами із камер спостереження, які розташовані за адресами: м. Київ, вул. А.Соловяненка - Юності, які перебувають у власновті КП «Інформатика», події, що сталась в період часу з 06 год. 00 хв. по 06 год. 25 хв 24.08.2026, що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «Redmi», IMEI: НОМЕР_3 , з мобільним номером телефону НОМЕР_4 у чорному силіконовому чохлі; сумку синього кольору з візерунком повітряних кульок, в середині якої сумка чорного кольору, в якій шнурки чорного кольору; грошові кошти в сумі 28 гривень; металевий годинник бренд «Daniel Klein»; шкіряний гаманець для документів; банківську картку «Ukrsibbank» № НОМЕР_5 ; годинник марки металевий марки «Fuyhe»; дротові навушники білого кольору з пластиковим кейсом чорного кольору; мобільний телефон марки «Nubia», передані до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, згідно квитанції № 026769 - повернути засудженому ОСОБА_3

- колонку JBL Flip 6 сірого кольору; відеореєстратор автомобільний чорного кольору без маркувань; бездротові навушники Samsung Galaxy RF2XB0Q1ETZ; габаритні вогні у вигляді ламп автомобіля в пластиковому футлярі марки «SHAFER»; мультитул бренду «Intertool» в тканевому чохлі; планшетний пристрій Lenovo Tab M8 сірого кольору (4Gen) 4/64 LTE, IMEI: НОМЕР_6 ; передані до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, згідно квитанції № 026769 - повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя