Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №755/16029/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16029/26

1-кп/755/1825/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026105040001030 від 24.09.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 06.04.2026 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

24.09.2026 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на дитячому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Сірожупанників, 30, в цей час у нього виник протиправний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що перебуває в межах щільної забудови багатоквартирних будинків, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер, грубо порушать спокій громадян та за ними спостерігатимуть сторонні особи з числа жильців прилеглих будинків та перехожих на ґрунті явної зневаги до громадян, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, гучно публічно слухав музику російських виконавців та, незважаючи на складний психологічний стан людей, який зумовлений військовою агресією рф проти України, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, на численні зауваження очевидців, які просили вимкнути музику російських виконавців, взагалі не реагував, а виражався нецензурною лексикою на їх адресу, після чого дістав із кишені учбово-тренувальну гранату з активною чекою «ПІРО-5М» та, витягнувши з неї чеку, кинув її у бік будинку, після чого вказана граната вибухнула та спричинила шумовий ефект, чим викликала паніку і страх у мешканців указаного будинку та перехожих, яка виразилася в реальному побоюванні за життя та здоров`я.

Отже, своїми хуліганськими діями, ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у грубому порушенні спокою громадян, паніці та страху за життя і здоров`я у мешканців багатоквартирного будинку та перехожих громадян, що проходили поряд.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який не працює, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, суд не вбачає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу, оскільки він не має офіційного джерела доходу, водночас покарання у виді пробаційного нагляду вже було призначено ОСОБА_2 , відповідно до попереднього вироку, проте це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову вчинив кримінальне правопорушення, суд не знаходить підстав для призначення покарання у виді пробаційного нагляду та застосування при призначенні покарання ОСОБА_2 положень ст. ст. 69, 75 КК України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду. Вказане покарання ОСОБА_2 не відбув.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначати на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши ОСОБА_2 невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року, за правилами ст. 72 КК України.

У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року, з урахуванням положень ст. 72 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- CD-R диск зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- уламки піротехнічної гранати «ПІРО 5М», знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно направити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: