Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №520/5740/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 520/5740/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРИПІЛЛЯ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 01.05.26 по справі № 520/5740/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРИПІЛЛЯ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними дій суб"єкта владних повноважень, спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретного управлінського волевиявлення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (далі по тексту – ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправними:

- дії ГУ ДПС у Харківській області щодо неприйняття загальної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) за звітній період 2026 рік № 9038427021 від 20 лютого 2026 року, а загальну податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) за звітній період 2026 рік № 9038427021 від 20 лютого 2026 року вважати поданою та прийнятою ГУ ДПС у Харківській області 20.02.2026;

- дії ГУ ДПС у Харківській області щодо не підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) платником єдиного податку четвертої групи, зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області відновити в реєстрі платників єдиного податку інформацію про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) платником єдиного податку четвертої групи;

- судові витрати, понесені позивачем, покласти на ГУ ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій відповідача, які полягають у неприйнятті загальної податкової декларації ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» з єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік з виключенням з реєстру платників єдиного податку, оскільки підставою для відмови у прийнятті податкової декларації згідно з пунктом 49.11 статті 49 ПК України є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів, що не мало місця у спірних правовідносинах. У свою чергу прийняття фактично отриманої податкової декларації, яка складена з дотриманням вимог статті 48 ПК України, є обов`язком контролюючого органу.

Звернув увагу, що відповідно до роз`яснення щодо заповнення рядка 8 основної частини декларації, яке наведене безпосередньо у самій формі декларації, у вказаному рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.01.2024 року № 48) (КАТОТГ), який і був зазначений позивачем у поданій декларації.

А відтак, необґрунтованим є твердження контролюючого органу про те, що позивачем у загальній податковій декларації від 20.02.2026 № 9038427021 було допущено технічну помилку, а саме в обов`язкових реквізитах замість правильного коду КАТОТТГ – UA63120270010096107 (код територіальної громади адміністративно територіальної одиниці за місцем знаходження, податкова адреса Товариства) було вказано код КАТОТТГ - UA53060230000098362, який є кодом територіальної громади у Полтавській області за місцем знаходження земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в обробітку Товариства.

До того ж, зауважив, що з метою коригування даної технічної помилки позивачем 27.02.2026 до ГУ ДПС у Харківській області було подано Уточнюючу загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер 9044778755), що залишилось поза увагою контролюючого органу.

За таких обставин, зважаючи на відповідність поданої позивачем загальної податкової декларації № 9038427021 від 20 лютого 2026 року вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, відсутні і правові підстави для застосування до ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України та не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік з виключенням з реєстру платників єдиного податку.

Серед іншого, послався на висновки Верховного Суду у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17 при розгляді подібних адміністративних справ.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 по справі №520/5740/26 позов - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі №520/5740/26 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 45632929) задовольнити в повному обсязі; судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 45632929) покласти на ГУ ДПС у Харківській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для розгляду справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Наполягав, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки доводам позивача про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених під час останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, зокрема, бути платником єдиного податку четвертої групи. Однак, податкова перевірка позивача з вказаного питання відповідачем не проводилася. Більше того, рішення у передбаченій податковим законом формі не приймалося та позивачу не направлялося, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для виключення ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» з реєстру платників єдиного податку.

Переконував, що у загальній звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на/за 2026 рік вочевидь допущено саме технічну помилку, при цьому, позивач подавав аналогічну податкову звітність за місцем розташування земельних ділянок і надав пояснення контролюючому органу про причини помилки. РПри цьому, розрахунок та сплата податкових зобов`язань були здійснені платником податків своєчасно та у повному обсязі, що відповідає вимогам статті 57 ПК України. Відтак, відмова відповідача у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на/за 2026 рік з підстав невідповідності поданої податкової звітності нормам статей 48 та 49 ПК України є протиправною.

Повідомив про намір понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Повідомив, що ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» було надано ГУ ДПС у Харківській області загальну податкову декларацію четвертої групи на 2026 рік від 20.02.2025 № 9038427021 в обов`язкових реквізитах якої був зазначений код за КАТОТТГ територіальної громади UA53060230000098362, який не повідає жодному з територіальних громад Харківської області. Отже, враховуючи порушення вимог абзацу 4 пункту 48.4 статті 48 та пункту 49.8 статті 49 ПК України в частині зазначення обов`язкового реквізиту (КАТОТТГ територіальної громади за місцем реєстрації платника) та приписи пункту 48.7. статті 48 ПК України вищевказаній звітності присвоєна ознака «історія подання», про що повідомлено платника листом від 25.02.2026 № 9340/6/20-40-04-13-06 (протягом п`яти робочих днів).

Зауважив, що твердження ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» про подання «уточнюючої загальної» декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік є таким, що не відповідає дійсності, оскільки звітність від 27.02.2026 № 9044778755 подана як «Загальна звітна» Податкова декларація єдиного податку 4 групи на 2026 рік (докази додавались до суду першої інстанції).

Відповідно до частини 3 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою приватного права-резидентом України, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під кодом – 45632929; на обліку у якості платника податків за основним місцем знаходиться в ГУ ДПС у Харківській області; земельних ділянок – об`єктів справляння єдиного податку з платника четвертої групи на території Харківської області не має (на яку поширюється територіальна юрисдикція контролюючого органу системи ДПС України - ГУ ДПС у Харківській області).

20.02.2026 для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік позивач направив до ГУ ДПС у Харківській області засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, зокрема, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

У складеній позивачем загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи було зазначено код адміністративно територіальної одиниці за місцем розташування земельних ділянок за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.01.2024 № 48; КАТОТТГ) – UA53060230000098362.

Код за КАТОТТГ – UA53060230000098362 не належить жодній з територіальних громад Харківської області.

Рішенням ГУ ДПС у Харківській області у формі листа 25.02.2026 № 9340/6/20-40-04-13-06 податкова звітність позивача не була визнана у якості податкової декларації.

27.02.2026 позивач вдруге подав до контролюючого органу загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Доказів подання позивачем до контролюючого органу жодних уточнюючих декларацій з єдиного податку платника четвертої групи за 2026 рік матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що позивачем у межах спірних правовідносин не пізніше 20.02.2026 не було подано належно оформленої декларації платника єдиного податку четвертої групи, котра б не містила істотних та суттєвих перепон / перешкод в адмініструванні єдиного податку.

Рішенням ГУ ДПС у Харківській області у формі листа від 04.03.2026 № 10788/6/20-40-04-13-06 позивачу було не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Не погодившись із вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, так як заявник у межах спірних правовідносин належно оформленої загальної звітної податкової декларації з єдиного податку платника четвертої групи до суб`єкта владних повноважень не подав, вчинивши тим самим порушення підпункту 295.9.1 статті 295 ПК України, тобто діяння котре згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України виключає вчинення контролюючим органом правомірного управлінського волевиявлення з приводу підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

За висновком суду, не подання передбаченої пунктом 295.9.1 статті 295 та пунктом 298.8.1 статті 298 ПК України податкової звітності визначено законодавцем у якості окремої підстави для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації особи у якості платника єдиного податку, а встановлення самого факту неподання учасником суспільних відносин до контролюючого органу документу обов`язкової податкової звітності (за виключенням випадку застосування міри юридичної відповідальності згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України) не зумовлює проведення будь-якого заходу податкового контролю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з вимогами пунктів 299.1, 299.2 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За приписами пункту 298.8 статті 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.9 цієї статті.

На виконання положень підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця - з дати смерті такої фізичної особи;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Зі змісту наведених норм податкового законодавства вбачається, що підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України.

Разом з цим, у пункті 299.10 статті 299 ПК України не містить норми, відповідно до якої подання платником загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, після 20 лютого поточного року, має наслідком втрату статусу платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15, від 08 грудня 2021 року у справі № 580/2725/19.

При цьому, наслідки несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Колегією суддів встановлено, що для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» до ГУ ДПС в Харківській 20.02.2026 засобами електронного зв`язку подало подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (реєстраційний номер 9038426698), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний номер 9038423407), загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (реєстраційний номер 9038427021) та загальний розрахунок частки (реєстраційний номер 9038424347).

27 лютого 2026 року ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» на адресу відповідача було направлено лист-пояснення № 27-02/1 від 27.02.2026 року в якому повідомлено, що у поданій до контролюючого органу загальній податковій декларації від 20.02.2026 № 9038427021 було допущено технічну помилку, а саме в обов`язкових реквізитах замість правильного коду КАТОТТГ – UA63120270010096107 (код територіальної громади адміністративно територіальної одиниці за місцем знаходження, податковою адресою Товариства) вказано код КАТОТТГ - UA53060230000098362, який є кодом територіальної громади у Полтавській області за місцем знаходження земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в обробітку позивача.

При цьому, з метою коригування даної технічної помилки позивачем в цей же день 27.02.2026 року до ГУ ДПС у Харківській області було подано загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер 9044778755) із виправленими у ній показниками.

Вказана загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи була прийнята відповідачем 27.02.2026 о 14 год 42 хв, реєстраційний номер документа №9044778755, про що свідчить квитанція № 2 та не заперечує відповідач.

Водночас, оскільки у загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи з додатками (реєстраційний номер 9038427021), яка була подана 20.02.2026, позивачем в обов`язкових реквізитах замість правильного коду КАТОТТГ - UA63120270010096107 (код територіальної громади адміністративно територіальної одиниці за місцем знаходження, податковою адресою Товариства) вказано код КАТОТТГ - UA53060230000098362, який є кодом територіальної громади у Полтавській області за місцем знаходження земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в обробітку позивача, контролюючий орган дійшов висновку про не подання позивачем у складі документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, у зв`язку з чим не підтвердив підприємству статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, про що повідомив ТОВ "АПК ТРИПІЛЛЯ" листом № 9340/6/20-40-04-13-06 від 25.02.2026.

На переконання колегії суддів, у спірних правовідносинах має місце саме несвоєчасне (27.02.2026) подання ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, а не подання такої декларації взагалі, а тому передумови для застосування до позивача наслідків, передбачених статтею 299 ПК України, у спірних правовідносинах не виникли.

При цьому, колегія суддів враховує, що за висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.01.2019 у справі № 814/1394/15 та від 10.12.2019 № 806/499/16, податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

У свою чергу, позивач, діючи як добросовісний платник податку, виявивши, що у поданій первинно загальній податковій декларації допущено механічну описку, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, 27.02.2026 направив загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік.

Доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, про те, що позивачем не було подано уточнюючої податкової декларації жодним чином не впливає на підтвердження статусу платника єдиного податку, адже питання уточнення законодавчо віднесено до змісту декларації та не до зміни її типу чи форми шляхом її уточнення.

Схожі висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17.04.2025 по справі № 520/17030/23.

Також, підлягає врахуванню при розгляді цієї справи, що обставини невідповідності позивача вимогам підпункту 4 пункту 291.4 ПК України, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки.

Так, відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності останнього вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу.

Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки такого платника податку та встановлених в ході останньої порушень, які свідчать про неможливість перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Оскільки позивач у 2025 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи, що сторонами не спростовується, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, хоч і з запізненням на 7 днів, однак були подані позивачем та прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями.

Посилання апелянта на неподання позивачем звітності 20.02.2025, а саме загальної податкової декларації, як на підставу для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку є неправомірним, оскільки положеннями ПК України у такому випадку встановлено повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.

Проте, як доречно зауважив апелянт, рішення про анулювання реєстрації ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку податковим органом не приймалось, а лист ГУ ДПС у Харківській області № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач всупереч наведеної норми права, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення у вигляді листа № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026 про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ», а відтак наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів вважає, що саме вказане рішення має безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи, відносно якої його складено, а не дії, як помилково зазначив позивач.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а).

Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18).

З огляду на встановлення у цій справі протиправності рішення у вигляді листа № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026 про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ», колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним та не призведе до остаточного вирішення спору, у зв`язку із чим, з метою поновлення прав позивача, здійснює вихід за межі позовних вимог та зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення у вигляді листа № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026 про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» та, як наслідок, зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області відновити в реєстрі платників єдиного податку інформацію про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» платником єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи, що суб`єктом владних повноважень фактично реалізовано його компетенцію шляхом винесення рішення № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо не підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) платником єдиного податку четвертої групи, слід відмовити.

Надаючи оцінку діям ГУ ДПС у Харківській області щодо неприйняття загальної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) за звітній період 2026 рік № 9038427021 від 20 лютого 2026 року, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 49.8 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ; код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

Згідно із пунктом 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, у разі подання платником податку податкової декларації з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 ПК України, контролюючий орган має право відмовити у прийнятті такої податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57) затверджено форми податкових декларацій платника єдиного податку.

За змістом примітки до податкової декларації платника податку четвертої групи, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57), у рядку 8 декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 січня 2024 року № 48), за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація. При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.02.2026 позивачем було подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками (реєстраційний номер 9038427021), а тому у рядку 8 податкової декларації потрібно зазначати код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

Натомість, позивачем в обов`язкових реквізитах податкової декларації замість правильного коду КАТОТТГ - UA63120270010096107 (код територіальної громади адміністративно територіальної одиниці за місцем знаходження, податковою адресою Товариства) вказано код КАТОТТГ - UA53060230000098362, який є кодом територіальної громади у Полтавській області за місцем знаходження земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в обробітку позивача.

А відтак, у контролюючого органу були наявні правові підстави для неприйняття такої податкової звітності платника податку.

За таких обставин, відсутні правові підстави для визнання протиправними дій ГУ ДПС у Харківській області щодо неприйняття загальної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) за звітній період 2026 рік № 9038427021 від 20 лютого 2026 року, та вважати загальну податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 44632929) за звітній період 2026 рік № 9038427021 від 20 лютого 2026 року поданою та прийнятою ГУ ДПС у Харківській області 20.02.2026, що має наслідком відмову у задоволенні такої позовної вимоги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено у пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції не встановив належним чином всі фактичні обставини у даній справі, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі № 520/5740/26 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).

Згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 6656 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 9984 грн.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання юридичною особою позову немайнового характеру, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року - 3328,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги ТОВ «АПК ТРИПІЛЛЯ» (задоволення однієї вимоги немайнового характеру та похідної вимоги) та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про часткове задоволення позову, керуючись статтею 139 КАС України, з огляду на подання позову та апеляційної скарги у електронній формі, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн (3328*0,8) та апеляційної скарги у розмірі 3993,60 грн (2662,40*1,5).

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 по справі № 520/5740/26 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області у вигляді листа № 10786/6/20-40-04-13-06 від 04.03.2026 про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік Товариству з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, будинок 46, код ЄДРПОУ 43983495) відновити в реєстрі платників єдиного податку інформацію про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (61165, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 4, оф. 603/А, код ЄДРПОУ 45632929) платником єдиного податку четвертої групи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, будинок 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРИПІЛЛЯ» (61165, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 4, оф. 603/А, код ЄДРПОУ 45632929) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3993,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко