Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/8922/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р.Справа № 520/8922/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 22.05.26 у справі № 520/8922/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 16.05.2026, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області як правонаступника Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності, а саме: періоду з 14.09.1992 по 10.08.1995 (2 роки 10 місяців 27 днів) - робота у Дзержинському Продторзі / АТЗТ «Берізка-92»; періоду з 01.03.2000 по 02.02.2004 (3 роки 11 місяців 2 дні) - робота у ЗАК «Райплодоовощі»; періоду з 15.12.1999 по 15.02.2000 (2 місяці) - робота в ОРП «Дари природи» (як частина періоду 01.07.1996 - 25.02.2000 за записами № 17, № 18 трудової книжки), - у невжитті заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду поданих документів, нерозгляді даних Реєстру застрахованих осіб (Форми ОК-5) щодо страхувальника ЗАК «Райплодоовощі» та самостійного витребування додаткових відомостей;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 зазначені періоди трудової діяльності загальною тривалістю 6 років 9 місяців 29 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого страхового стажу з дня призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за весь минулий період з дня призначення пенсії з урахуванням проведених індексацій, відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 520/8922/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 на посаді вантажника в АТЗТ «Берізка-92», з 16.12.1999 по 15.02.2000 в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 31.12.2002 в ЗАК «Райплодоовоч».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 на посаді вантажника в АТЗТ «Берізка-92», з 16.12.1999 по 15.02.2000 в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 31.12.2002 в ЗАК «Райплодоовоч» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.10.1975 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зарахованого страхового стажу, починаючи з 14.10.2025, здійснивши виплату з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням проведеної індексації пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого страхового стажу, з 09.07.2019 року по 13.10.2025 - залишено без розгляду.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що за поданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою, а саме: 14.09.1992 по 10.08.1995 (2 роки 10 місяців 27 днів) - в запису про прийом на роботу назва роботодавця не відповідає назві на печатці; 01.03.2000 по 01.02.2001 (11 місяців) - в запису про звільнення нечітко написано дату звільнення (2001 рік чи 2004 рік); 15.12.1999 по 15.02.2000 (2 місяці) - в трудовій книжці запис відсутній. Вказує, що цей період роботи перетинається з періодом роботи з 01.07.1996 по 25.02.2000 в ОРП «Дари природи» згідно з записами №№ 17, 18 в трудовій книжці. Отже, Головне Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, а отже, своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком з 09.07.2019 року за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджено рішенням Київського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова №204750004274 від 17.10.2019 та підтверджено представником пенсійного органу у відзиві на позов.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750004274 про перерахунок пенсії, з 01.03.2026 позивачу проведено індексацію пенсії (масовий).

За матеріалами пенсійної справи, страховий стаж позивача визначено як 33 роки 6 місяців 20 днів, коефіцієнт стажу - 0,33500, середньомісячний заробіток - 13 957,98 грн, розмір пенсії за віком (ст. 27) - 4 675,92 грн (13957,98 * 0,33500).

Зміст позову та доданих до нього документів свідчить, що фактично позивач не погоджується з тим, що відповідачем не зараховано до його страхового стажу періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 (2 роки 10 місяців 27 днів) - робота у Дзержинському Продторзі / АТЗТ «Берізка-92»; періоду з 01.03.2000 по 02.02.2004 (3 роки 11 місяців 2 дні) - робота у ЗАК «Райплодоовощі»; періоду з 15.12.1999 по 15.02.2000 (2 місяці) - робота в ОРП «Дари природи».

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 на посаді вантажника в АТЗТ «Берізка-92», з 16.12.1999 по 15.02.2000 в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 31.12.2002 в ЗАК «Райплодоовоч».

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (частини 1 статті 44 Закону).

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оформлено трудову книжку серії НОМЕР_1 від 14.10.1975 року (а.с. 6 - 13).

З 14.09.1992 по 10.08.1995 позивач працював вантажником в АТЗТ «Берізка-92», з 15.12.1999 по 15.02.2000 працював в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 02.02.2004 працював в ЗАК «Райплодоовоч».

В прохальній частині позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області як правонаступника Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності, а саме: періоду з 14.09.1992 по 10.08.1995 (2 роки 10 місяців 27 днів) - робота у Дзержинському Продторзі / АТЗТ «Берізка-92»; періоду з 01.03.2000 по 02.02.2004 (3 роки 11 місяців 2 дні) - робота у ЗАК «Райплодоовощі»; періоду з 15.12.1999 по 15.02.2000 (2 місяці) - робота в ОРП «Дари природи».

Згідно з інформацією по пенсійній справі позивача, страховий стаж позивача складає 33 роки 6 місяців 20 днів, який включає, в тому числі, період з 01.01.2003 по 02.02.2004.

Отже, спірними періодами, які не зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача, є:

- з 14.09.1992 по 10.08.1995;

- з 16.12.1999 по 15.02.2000;

- з 01.03.2000 по 31.12.2002.

У відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано відповідні періоди роботи, оскільки у пенсійного органу виникли питання до записів трудової книжки позивача (в записі про прийом на роботу назва роботодавця не відповідає назві на печатці; в записі про звільнення нечітко написано дату звільнення).

Суд не погоджується з такими твердженнями пенсійного органу, з огляду на таке.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи відповідач посилався на наявність у трудовій книжці виправлень в записі про звільнення з роботи.

Суд звертає увагу, що недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.

Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.

Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року у справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а, а також від 17.01.2023 року у справі №392/1357/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також ураховується при вирішенні цієї справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Як указав Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці чи не зазначення підстави звільнення у трудовій книжці може бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів чи не зазначення підстави звільнення у трудовій книжці.

Окрім цього, відповідачем не вказано жодних підстав, за яких оформлення записів у трудовій книжці робить їх недійсними або сумнівними.

Таким чином, оскільки судом не встановлено недостовірності або неточності вказаних записів, зазначене не може бути підставою для не зарахування спірних періодів роботи позивача до її страхового стажу.

Водночас позивач не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на призначення пенсії за неточності в трудовій книжці, в тому числі, за незазначення в трудовій книжці записів, підписів, оскільки остання заповнюється виключно роботодавцем, а не самим працівником.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.

Тобто, у разі виникнення сумнівів щодо правомірності видачі документів або наявності у них неточностей чи неповної інформації, пенсійний орган наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки таких документів та відповідно встановлення необхідної інформації, зокрема щодо трудового стажу осіб, які звертаються із заявами про призначення пенсії.

Проте матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача, зокрема, щодо спірних періодів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 на посаді вантажника в АТЗТ «Берізка-92», з 16.12.1999 по 15.02.2000 в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 31.12.2002 в ЗАК «Райплодоовоч» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.09.1992 по 10.08.1995 на посаді вантажника в АТЗТ «Берізка-92», з 16.12.1999 по 15.02.2000 в ОРП «Дари природи», з 01.03.2000 по 31.12.2002 в ЗАК «Райплодоовоч» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.10.1975 року.

Доводи апеляційної скарги з зазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 520/8922/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц