Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №200/99/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року справа №200/99/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А.,

секретар судового засідання – Олєнікова О.Г.

за участю: представника позивача – Шандиби І.О.,

представника відповідача 1 - Скіцько С.Ю.,

представника відповідача 2 – Величко І.В.,

представника відповідача 3 - Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 200/99/26 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОН ЛТД" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОН ЛТД" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – відповідач 1), Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі відповідач 2), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі – відповідач 3) про:

- визнання протиправними дій відповідача 1 щодо порядку проведення фактичних перевірок, за результатами яких складено акти фактичних перевірок № 719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року;

- визнання протиправними дій відповідача 2 щодо порядку проведення фактичної перевірки, за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 22293/22-01-09-01/20334631 від 14.11.2025 року;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача 3: за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року № 8563/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 000 000,00 грн; за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року № 8559/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 000 000,00 грн; за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року № 8560/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 000 000,00 грн; за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року № 8565/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 000 000,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо порядку проведення фактичних перевірок, за результатами яких складено акти фактичних перевірок №719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, №720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, №721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року;

- визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо порядку проведення фактичної перевірки, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №22293/22-01-09-01/20334631 від 14.11.2025 року;

- визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року: № 8563/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8559/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8560/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8565/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн.

Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Апелянт щодо порядку проведення перевірки зазначив наступне.

Призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об`єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, який містить покликання на порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати, даний висновок викладений у постанові Верховного суду від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Щодо твердження позивача, що перевірка носить характер документальної перевірки, зазначає наступне.

Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).

Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними. Так само, відсутні будь-які обмеження або заборона у використанні під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

Щодо обставин справи.

Проведеними перевірками (акти від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631, від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631, від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631, від 14.11.2025 № 22293/22-01-09-01/20334631)) встановлено порушення підпункту 230.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 Кодексу, а саме ТОВ «МАКОН ЛТД», станом на 03.11.2025 року, акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п.128-1.2 ст. 128-1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України при визначені перевищення обсягу пального понад 1 000 000 куб. м. враховується обсяг пального отриманого від постачальників безпосередньо в баки спеціальної техніки, а виключається тільки обсяг пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

На думку контролюючого органу, позов не містить правові вимоги щодо протиправності дій чи рішень Головного управління ДПС в Івано Франківській області, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Відповідач 3 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Апелянт зазначив, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 18.03.2024 у справі №420/9909/23, якою названу справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд прийшов до висновку про те, що у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, в якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття змісту інформації, норми які порушуються платником податків та докази, які свідчать про такі порушення, та прийнятих за її наслідками рішень. Визнання протиправним та скасування такого наказу за такого підходу до його оцінки утримує в собі надмірний формалізм. Покликання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі єдину підставу для призначення перевірки, можна вважати достатнім - і такий наказ не можна визнавати незаконним, оскільки таке формулювання не свідчить про порушення вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Крім того, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020 формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.

Отже, ГУ ДПС переконане, що процедуру проведення перевірок, закріплену у пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу, у спірному випадку було дотримано.

У ході фактичної перевірки ТОВ «МАКОН ЛТД» (акти від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631, від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631, від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631, від 14.11.2025 № 22293/22-01-09-01/20334631) встановлено порушення пп. 230.1.2 п. 230 ст. 230 ПК України.

Проведеними перевірками встановлено порушення пп. 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме, ТОВ «МАКОН ЛТД» станом на 03.11.2025 року акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України).

Крім того, ТОВ «МАКОН ЛТД» отримано протягом календарного року пальне в обсягах понад 1000 кубічних метрів, а саме: станом на 16.09.2025 року отримано 1002945,86 літрів пального (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Недотримання однієї з умов, передбачених пунктом «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, свідчить про належність усіх місць зберігання пального платником до акцизних складів, що зумовлює обов`язок його зареєструвати відповідні об`єкти як акцизні склади.

Згідно з роз`ясненням ДПС України наданими у листі від 05.08.2025 № 19184/7/99-0009-03-01-02-07 зазначено, що під час проведення контрольно перевірочної роботи та застосування штрафних санкцій щодо незареєстрованих акцизних складів передбаченими пунктом 128-1.2 статті 128-1 Кодексу необхідно застосувати штрафні санкції до платників податків у розмірі 1 000 000 гривень за кожен акцизний склад, який не зареєстрований у СЕАРПСЕ, а при повторному виявленні такого порушення протягом року необхідно застосовувати штрафні санкції до платників податків у розмірі 2 000 000 гривень за кожен акцизний склад.

Відповідно до пункту 111.4 статті 111 Кодексу особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.

З огляду на викладене, враховуючі приписи діючого законодавства, якими унормовані спірні правовідносини, та, відповідно до висновків викладених Головним управлінням ДПС в Івано–Франківській області та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області у актах перевірки № 719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631 від 14.11.2025 року, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті правомірно та обґрунтовано прийняті податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 17.12.2025 року: № 8559/05-99-09 02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн; № 8560/05-99-09-02/20334631 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн; № 8563/05-99-09-02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн; № 8565/05 99-09-02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду від 6 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 200/99/26 - повернуто заявнику.

Представники відповідачів 1, 2, 3 в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг, проти чого заперечував представник позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

ТОВ “МАКОН ЛТД” має ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме: від 23.02.2024 року № 09030414202400027, від 03.04.2024 року № 09090414202400086, від 17.09.2025 року № 09190424202500078, від 03.04.2025 року № 222204414202500608, що також підтверджується відповідачами по справі.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до п.п 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у період з 03.11.2025 року по 11.11.2025 року на підставі наказу від 03.11.2025 року № 2686-п та направлень від 03.11.2025 року № 4913, № 4914 проведено фактичну перевірку ТОВ “МАКОН ЛТД” за місцем зберігання пального за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько - Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального контроль за виконання якого покладено на органи ДПС, за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631.

За висновками проведеної перевірки встановлено порушення пп. 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме ТОВ “МАКОН ЛТД” станом на 03.11.2025 року акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України).

Крім того, встановлено порушення п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державне регулювання виробництву та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обліку пального та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, фактичним даним, виявлених контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки, а саме за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”), відсутня ємність місткістю 9130 літрів, яка вказана ТОВ “МАКОН ЛТД” в заяві на одержання ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) від 23.02.2024 року № 09030414202400027.

Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631 позивачем на адресу відповідача 1 були скеровані заперечення на акт фактичної перевірки.

11.12.2025 року Головним управління ДПС в Івано-Франківській області надано відповідь на заперечення позивача № 17717/6/09-19-09-01-06 “Про надання відповіді на заперечення”, відповідно до якого зазначено, що комісія з розгляду заперечень на акт фактичної перевірки прийшла до висновку про те, що надане платником податків заперечення на акт фактичної перевірки від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631 та документи надані до даного заперечення, не спростовують порушень норм чинного законодавства, які зазначені в акті фактичної перевірки.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до п.п 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у період з 03.11.2025 року по 11.11.2025 року на підставі наказу від 03.11.2025 року № 2685-п та направлень від 03.11.2025 року № 4909, № 4910 проведено фактичну перевірку ТОВ “МАКОН ЛТД” за місцем зберігання пального за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Дубівці, вул. Залізнична, буд. 1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального контроль за виконання якого покладено на органи ДПС, за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме ТОВ “МАКОН ЛТД” станом на 03.11.2025 року акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України).

Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631 позивачем на адресу відповідача 1 скеровані заперечення на акт фактичної перевірки.

11.12.2025 року Головним управління ДПС в Івано - Франківській області було надано відповідь на заперечення позивача № 17719/6/09-19-09-01-06 “Про надання відповіді на заперечення”, відповідно до якого зазначено, що комісія з розгляду заперечень на акт фактичної перевірки прийшла до висновку про те, що надане платником податків заперечення на акт фактичної перевірки від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631 та документи надані до даного заперечення, не спростовують порушень норм чинного законодавства, які зазначені в акті фактичної перевірки.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до п.п 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у період з 03.11.2025 року по 11.11.2025 року на підставі наказу від 03.11.2025 року № 2687-п та направлень від 03.11.2025 року № 4911, № 4912 проведено фактичну перевірку ТОВ “МАКОН ЛТД” за місцем зберігання пального за адресою: Івано-Франківський р-н, Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального контроль за виконання якого покладено на органи ДПС, за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме ТОВ “МАКОН ЛТД” станом на 03.11.2025 року акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України).

Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631 позивачем на адресу відповідача 1 скеровані заперечення на акт фактичної перевірки.

11.12.2025 року Головним управління ДПС в Івано - Франківській області було надано відповідь на заперечення позивача № 17715/6/09-19-09-01-06 “Про надання відповіді на заперечення”, відповідно до якого зазначено, що комісія з розгляду заперечень на акт фактичної перевірки прийшла до висновку про те, що надане платником податків заперечення на акт фактичної перевірки від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631 та документи надані до даного заперечення, не спростовують порушень норм чинного законодавства, які зазначені в акті фактичної перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі наказу від 04.11.2025 року № 4574-П та направлень на проведення перевірки від 04.11.2025 року № 7087, № 7088 у період з 05.11.2025 року по 14.11.2025 року проведено фактичну перевірку ТОВ “МАКОН ЛТД” (код ЄДРПОУ 20334631) за місцем зберігання пального, що розташоване за адресою: Хмельницька область, Кам`нець- Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” та інших нормативно – правових актів, за результатами якої складено акт перевірки від 14.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631.

У ході фактичної перевірки ТОВ “МАКОН ЛТД” встановлено порушення пп. 230.1.2 п. 230 ст. 230 ПК України.

Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки від 14.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631 позивачем на адресу відповідача 2 скеровані заперечення на акт фактичної перевірки.

Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 14.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631 суду не надано.

На підставі висновків, викладених Головним управлінням ДПС в Івано–Франківській області та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області в актах перевірки № 719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631 від 14.11.2025 року, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення – рішення форми “ПС” від 17.12.2025 року:

- № 8559/05-99-09-02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн;

- № 8560/05-99-09-02/20334631 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн;

- № 8563/05-99-09-02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн;

- № 8565/05-99-09-02/20334631, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

За пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Нормами цієї глави ПК України встановлюється чітке розмежування щодо порядку проведення окремих видів перевірок, зокрема, й щодо місця проведення податкових перевірок.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі 815/1978/18 та від 12 серпня 2021 року у справі 140/14625/20.

З огляду на вищевикладене, контролюючим органом правомірно призначено перевірку позивача.

Суд зазначає, що виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з`ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об`єктів, які використовуються господарюючим суб`єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки.

Отже, на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків.

Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника, тобто у даній справі за місцем зберігання пального.

Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №640/2254/19 вже висловлювався про те, що фактична перевірка може проводитися як за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, так і за місцем розташування господарських та інших об`єктів права власності такого платника.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у справі № 380/13375/21 від 02 березня 2023 року.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області фактична перевірка проводилась за місцями зберігання ТОВ “МАКОН ЛТД” пального, а саме: за адресами: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько - Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”); Івано-Франківський р-н, с. Дубівці, вул. Залізнична, буд. 1; Івано-Франківський р-н, Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430.

За висновками, викладеними в актах перевірки № 719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, № 721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року Головне управління ДПС в Івано–Франківській області вказує, що згідно даних єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.01.2025 року по 16.09.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” було отримано 995874,09 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 – Важкі дистиляти (газойль) (приведених до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 7098,77 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710124512 – Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інші бензини (приведені до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), отже ТОВ “МАКОН ЛТД” отримало протягом календарного року пальне в обсягу понад 1000 куб. м., а саме станом на 16.09.2025 року отримано 1002945,86 літрів пального (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місяцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Головне управління ДПС у Хмельницькій області у акті перевірки від 14.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/203341631 посилається на те, що ТОВ “МАКОН ЛТД” згідно наданих первинних документів на місце зберігання пального (за адресою Кам`янець – Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1) з 04.04.2025 року по 01.11.2025 року отримав 135728 літрів дизпалива. Разом з тим, перевіркою встановлено, що загальний обсяг придбання (отримання) пального ТОВ “МАКОН ЛТД” за період з 01.01.2025 року по 01.11.2025 року згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних склав 1327885,09 літрів пального (з урахуванням коригуючих), в тому числі 1304500,22 літра (за напрямком використання “0”), тобто без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

З аналізу висновків викладених у актах фактичної перевірки, судом встановлено, що під час проведення фактичних перевірок контролюючими органами покладено в основу дані Єдиного реєстру акцизних накладних, зокрема щодо обсягів обігу пального.

Водночас, відповідно до правової природи фактичної перевірки, визначеної Податковим кодексом України така перевірка спрямована на встановлення фактичного стану здійснення господарської діяльності платника податків за місцем її провадження та не передбачає дослідження даних бухгалтерського чи податкового обліку.

Суд наголошує, що дані Єдиного реєстру акцизних накладних є інформаційно-аналітичними відомостями, що формуються на підставі податкової звітності платника податків, а отже їх аналіз належить до предмета документальної перевірки.

Тобто, використання контролюючим органом зазначених даних як основного доказу на підтвердження висновків про обсяги зберігання позивачем отриманого пального або здійснення позивачем реалізації такого пального свідчить про вихід за межі повноважень, визначених для фактичної перевірки.

Фактично контролюючим органом було здійснено аналіз господарських операцій позивача без дотримання поряду проведення документальної перевірки, що є порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Крім того, в контексті викладених обставин та за наведеного правового регулювання місцем проведення фактичної перевірки у цій справі мало б бути фактичне місцезнаходження ємностей, у яких здійснюється зберігання пального, їх наявність чи відсутність та здійснення операцій з пальним, яке знаходиться/знаходилось у цих ємностях, підлягали перевірці, а не інформація отримана з Єдиного реєстру акцизних накладних.

Таким чином суд вважає, що посилання у актах перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на дані отримані з Єдиного реєстру акцизних накладних є протиправним.

Надаючи оцінку, наведеним в актах перевірки твердженням контролюючих органів щодо допущення позивачем порушень вимог п.п. 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України, суд зазначає наступне.

За підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані, зокрема, зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Отже, обов`язок з реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП) має платник податку розпорядник акцизного складу. Невиконання цього обов`язку з вини розпорядника акцизного складу має наслідком притягнення його до відповідальності згідно з пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

За підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поряд з тим не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Тобто, реалізацією пального є фізична передача пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного для власного споживання або промислової переробки, проте передача пального на власні потреби суб`єктом, що не є розпорядником акцизного складу, реалізацією пального не вважається.

За пунктом “б” підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме:

(1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів;

(2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів;

(3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення акцизним складом.

З аналізу наведеного вбачається відсутність обов`язку суб`єкта господарювання реєструвати акцизний склад за умови наявності лише одного окремого критерію відповідності, оскільки повинна бути наявна сукупність критеріїв, зокрема:

- у приміщенні чи території розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна ємність яких не перевищує 200 кубічних метрів;

- суб`єкт господарювання використовує пальне виключно для власних потреб або промислової переробки та не здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам.

- суб`єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення чи території, протягом календарного року отримує пальне у розмірах, що не перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки у місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії).

За статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

З вищенаведеного слідує, що акцизний склад визначений як місце/територія, де розпорядник акцизного складу провадить відповідну господарську діяльність з пальним.

При вирішенні спору суд вважає за доцільне перевірити висновки акту перевірки, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та які зводяться до встановлення порушень позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Відповідно до акту перевірки від 11.11.2025 року № 719/09-19-09-01/20334631 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вказує, що за результатами перевірки ТОВ “МАКОН ЛТД” встановлено наступне: за період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 року, у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового не зареєстровано, та акцизний склад за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”) не зареєстровано. Пальне для власного споживання ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігає за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”) на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер № 09030414202400027, термін дії з 23.02.2024 року до 23.02.2029 року, в резервуарі загальною місткістю 9130 літрів.

Згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.01.2025 року по 16.09.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” було отримано 995847,09 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 – Важкі дистиляти (газойль) (приведених до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 7098,77 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710124512- Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини (приведених до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), отже ТОВ “МАКОН ЛТД” отримано протягом календарного року пальне в обсягах понад 1000 кубічних метрів, а саме станом на 16.09.2025 року отримано 1002945,86 літрів пального (без урахування пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Відповідно до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 15.05.2024 року № 15/5-2 в період з 16.09.2025 року (дата перевищення обсягів понад 1000 куб.м.) по 03.11.2025 року ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ” (код ЄДРПОУ 40956872) поставило ТОВ “МАКОН ЛТД” паливо дизельне за кодом в кількості 129595,49 кг (155599,58 літрів пального приведеного до температури 15 градусів Цельсія), пункт розвантаження: Івано – Франківський р-н, Маріямпіль, вул. Залізнична, 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”).

В період з 16.09.2025 року по 03.11.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігало отримане пальне в місці зберігання пального виключно для потреб власного споживання за адресою: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”), яке буде використане для власних потреб, при цьому акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не було зареєстровано, чим порушено підпункт 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 230.1.2 (б) п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме ТОВ “МАКОН ЛТД”, станом на 03.11.2025 року, акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області в акті перевірки від 11.11.2025 року № 720/09-19-09-01/20334631 вказує на те, що за результатами перевірки ТОВ “МАКОН ЛТД” встановлено, що за період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 року, в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового не зареєстровано.

Пальне для власного споживання ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігає за адресою: Івано – Франківський р-н с. Дубівці, вул. Залізнична, буд. 1 на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер № 09190424202500078, термін дії з 17.09.2025 року в резервуарі загальною місткістю 9130 літрів (вантажний спеціальний вантажозаправник МАЗ 5337 держ. номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , ідентифікатор об`єкту оподаткування - 38400001).

Згідно з даними єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.01.2025 року по 16.09.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” було отримано 995847,09 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 – Важкі дистиляти (газойль) (приведених до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 7098,77 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710124512 – Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інші бензини (приведені до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), отже ТОВ “МАКОН ЛТД” отримано протягом календарного року пальне в обсягах понад 1000 куб.м, а саме станом на 16.09.2025 року отримано 1002945,86 літрів пального (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Відповідно до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 15.05.2024 року № 15/05-2, в період з 16.09.2025 року (дата перевищення обсягів понад 1000 куб. м) по 03.11.2025 року ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ” (код ЄДРПОУ 40956872) поставило ТОВ “МАКОН ЛТД” паливо дизельне за кодом УКТЗЕД 2710194300 в кількості 5876,82 кг (7077,00 літрів пального приведених до температури 15 градусів Цельсія), пункт розвантаження: Івано – Франківський район, с. Дубівці, вул. Залізнична, 1 (акцизна накладна № 461 від 01.11.2025 року).

Відповідно до результатів проведеної інвентаризації пального проведеного на залишку в резервуарі автозаправника МАЗ державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 за адресою: Івано – Франківський район, с. Дубівці, вул. Залізнична, буд. 1 станом на 03.11.2025 року знаходилось паливо дизельне у кількості 5738,00 літрів.

Отже, в період з 16.09.2025 року по 03.11.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігало отримане пальне в місці зберігання пального виключно для потреб власного споживання за адресою: Івано – Франківський р-н, с. Дубівці, вул. Залізнична, 1, при цьому акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не було зареєстровано, чим порушено підпункт 230.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Відповідно до акту перевірки від 11.11.2025 року № 721/09-19-09-01/20334631 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зазначало, що за результатами перевірки ТОВ “МАКОРН ЛТД” встановлено, що за період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 року в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового не зареєстровано; та акцизний склад за адресою: Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430 не зареєстровано.

Пальне для власного споживання ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігає за адресою: Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430 на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання та промислової переробки), реєстраційний номер № 09090412202400086, термін дії з 03.06.2024 року до 03.06.2029 року, в резервуарі місткістю 5м кубічних.

Згідно з даними єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.01.2025 року по 16.09.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” було отримано 995874,09 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 – Важкі дистиляти (газойль) (приведених до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 7 098,77 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710124512 – Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інші бензини (приведені до температури 15 градусів Цельсія) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Відповідно до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 15.05.2024 року № 15/05-2, в період з 16.09.2025 року (дата перевищення обсягів понад 1000 куб. м) по 03.11.2025 року ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ” (код ЄДРПОУ 40956872) поставило ТОВ “МАКОН ЛТД” паливо дизельне за кодом УКТЗЕД 2710194300 в кількості 8333,07 літрів пального приведених до температури 15 градусів Цельсія, пункт розвантаження Надвірнянський р-н. с. Пасічна, вул. Софії Галечко, буд. 430 (реєстр видаткових накладних).

В період з 16.09.2025 року по 03.11.2025 року ТОВ “МАКОН ЛТД” зберігало отримане пальне в місці зберігання пального виключно для потреб власного споживання за адресою: Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430, яке було використано для потреб, при цьому акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не був зареєстрований, що є порушенням підпункту 230.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 ПК України.

В акті перевірки від 14.11.2025 року № 22293/22-01-09-01/20334631 Головне управління ДПС у Хмельницькій області посилається на те, що в ході проведення фактичної перевірки ТОВ “МАКОН ЛТД” встановлено, що товариство здійснює діяльність з надання послуг автомобільних вантажних перевезень. Для здійснення господарської діяльності ТОВ “МАКОН ЛТД” отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за № 222204414202500608 від 03.04.2025 року, термін дії з 04.04.2025 року за адресою: Хмельницька область, Кам`янець – Подольський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1. Для зберігання пального підприємство використовує вантажний спеціальний вантажозаправник МАЗ 5337, держаний № НОМЕР_4 . Договір оренди про надання місця розміщення (стоянки) паливозаправника від 01.04.2025 року № 04/01 укладеного з СФГ “Медобори Поділля”.

Згідно з відомостями про об`єкти оподаткування платника податків (форми 20-ОПП) за адресою Хмельницька область, Кам`янець – Подільський район, село Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1 зареєстрований паливний склад.

ТОВ “МАКОН ЛТД” згідно з наданими первинними документами на місце зберігання пального (за адресою Кам`янець – Подільський район), село Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1) з 04.04.2025 року (дати дії ліцензії) по 01.11.2025 року отримав 135727 літрів дизпалива.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що загальний обсяг придбання (отримання) пального ТОВ “МАКОН ЛТД” за період з 01.01.2025 року по 01.11.2025 року згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних склав 1327885,09 літрів пального (з урахуванням коригуючих), в тому числі 1304500,22 літра (за напрямком використання “ 0”), тобто без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

Перевіркою встановлено, що ТОВ “МАКОН ЛТД” отримало протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 куб.м., та при цьому не зареєструвало в системі електронного адміністрування реалізацію пального та спирту етилового акцизний склад, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Відповідно до актів перевірки, висновки про порушення пункту 230.1 статті 230 ПК України (щодо непроведення реєстрації позивачем акцизного складу) ґрунтуються на тому, що за даними Єдиного реєстру акцизних накладних за період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 рік позивач отримав від постачальників пального для потреб власного споживання в кількості 1002945,86 літрів на склади розташовані за адресами: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”; Івано – Франківський район, с. Дубівці, вул. Залізнична, 1; Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430; та в кількості 1327885,09 літрів на склад за адресою: Хмельницька область, Кам`янець – Подольський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1, що перевищує 1000 метрів кубічних, тобто 1055,5 метрів кубічних (1000 літрів = 1 м3).

Суд враховує, що в пункті “б” підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України законодавець зробив виключення, навівши такі критерії, які дозволяють вважати приміщення або територію такими, що не є акцизним складом, а саме: 1) загальна місткість розташованих ємностей на кожній з них для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб.м; 2) суб`єкт господарювання (не стосується платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб.м (не враховується обсяг пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії); 3) суб`єкт господарювання пальне використовує виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Однак, критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Крім того, сам по собі факт отримання пального в обсягах понад 1000 куб.м не є достатньою обставиною для кваліфікації як зберігання пального без реєстрації акцизного складу, оскільки контролюючим органом повинно враховуватись та обставина, чи зберігається (зберігалося) пальне у таких ємностях, позаяк згідно з пунктом “г” підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без реєстрації акцизного складу, з`ясуванню підлягали такі обставини: місце та спосіб зберігання пального, мета придбання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального.

Суд зазначає, що управліннями ДПС під час проведення фактичних перевірок не встановлено, що позивач використовував отримане пальне не виключно для потреб власного споживання і що він здійснював операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Крім того, суд зазначає, що відповідачами 1, 2 в актах перевірки не зазначено, чи проводились посадовими особами контролюючого органу дії щодо встановлення обставин щодо способу зберігання пального та перевірки залишків такого пального.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ “МАКОН ЛТД” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСТРОНТРАНСАВТО” укладено договір № 20/11 оренди транспортних засобів з екіпажом від 20.11.2023 року, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю транспортні засоби в оперативну оренду, перелік, яких буде визначено у Специфікаціях до цього Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію.

Згідно з первинниими документами, зокрема, Специфікаціями № 1 до зазначеного договору встановлено, що протягом дії договору з урахування додаткових угод позивачу передавалась у користування великовантажна автомобільна техніка: вантажні автомобілі – самоскиди SCANIA, бульдозери гусеничні, екскаватори гусеничні, колісні автогрейдери тощо.

Крім того, між позивачем та ТОВ “АСТРОНТРАНСАВТО” укладений договір № 1/10-24 оренди транспортних засобів з екіпажом від 01.10.2024 року, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю транспортні засоби в оперативну оренду, перелік, яких буде визначено у Специфікаціях до цього Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію.

Відповідно до долучених до матеріалів справи Специфікацій № 1 до зазначеного договору встановлено, що позивачу в оренду були передані вантажні автомобільні самоскиди SCANIA.

Також, між позивачем та ТОВ “АСТРОНТРАНСАВТО” укладений договір № 1/10-24/1 оренди транспортних засобів з екіпажом від 01.10.2024 року відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю транспортні засоби в оперативну оренду, перелік, яких буде визначено у Специфікаціях до цього Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію.

Відповідно до долучених до матеріалів справи Специфікацій № 1 до зазначеного договору встановлено, що позивачу в оренду були передані вантажні автомобільні самоскиди SCANIA.

Між ТОВ “МАКОН ЛТД” (позивач) та ТОВ “АСТРОНТРАНСАВТО” укладений договір № 8/6 оренди транспортних засобів з екіпажом від 08.06.2025 року відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю транспортні засоби в оперативну оренду, перелік, яких буде визначено у Специфікаціях до цього Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію.

Відповідно до долучених до матеріалів справи Специфікацій № 1 до зазначеного договору встановлено, що позивачу в оренду були передані самоскиди Caterpillar, гідравлічні екскаватори на гусеничному ходу для промислового зносу.

Судом встановлено, що у позивача перебуває у користуванні великовантажна автомобільна техніка – спеціальна техніка (вантажні автомобілі – самоскиди, бульдозери гусеничні, екскаватори гусеничні, колісні автогрейдери, гідравлічні екскаватори тощо), яка була передана товариству на підставі вищезазначених укладених договорів.

Позивач посилається на те, що частина обсягу пального, яке було отримане позивачем від постачальника ТОВ “СКУБІ ТРЕЙД” на підставі договору поставки № 11/08 від 11.08.2025 року, у період з 11.08.2025 року по 17.10.2025 року, товариство не зберігало в резервуарі, а заливало безпосередньо в баки спеціалізованої техніки за місцем знаходження техніки, яка була орендована у ТОВ “АСТРОНТРАНСАВТО” за договором оренди транспортних засобів з екіпажом № 20/11 від 20.11.2023 року та договором оренди транспортних засобів з екіпажом № 8/6 від 08.06.2025 року, про що позивач зазначав у запереченнях до актів фактичних перевірок, однак зазначена інформація податковим органом до уваги не приймалася і будь-яка оцінка не надавалася.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначений спосіб поставки ТОВ “СКУБІ ТРЕЙД” позивачу нафтопродуктів, був визначений у п. 3.1 договору поставки № 11/08 від 11.08.2025 року, яким визначено, що заправка в баки спеціальної техніки покупця дизельним паливом здійснюється постачальником безпосередньо по місцю знаходження спеціальної техніки ТОВ “МАКОН ЛТД”.

Згідно долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних виписаних ТОВ “СКУБІ ТРЕЙД” на адресу ТОВ “МАКОН ЛТД” встановлено, що розвантаження нафтопродуктів на підставі договору поставки № 11/08 від 11.08.2025 року здійснювалось за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, буд. 9.

Крім того, за період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 року постачальником ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙ” при розвантаженні пального за адресою: Івано – Франківський район, м. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська) в деякі дні постачання пального здійснювалось постачальником в баки транспортних засобів (спецтехніки) ТОВ “МАКОН ЛТД”, що були орендовані позивачем на підставі договорів оренди транспортних засобів з екіпажом № 20/11 від 20.11.2023 року, № 1/10-24 від 01.10.2024 року та 1/10-24/1 від 01.10.2024 року.

Відповідно до реєстру надходжень пального від ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ” при розвантаженні пального за адресою: Івано – Франківський район, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, видаткових накладних та паливо – заправних відомостей, обсяг пального в розмірі 281960 літрів (приведених до температури 15 градусів Цельсія), при поставках за період з 01.01.2025 року по 10.09.2025 року було заправлено постачальником за вимогою позивача безпосередньо в баки орендованих транспортних засобів, а обсяг пального в розмірі 395465 літрів (приведених до температури 15 градусів Цельсія) в ємність для зберігання пального. За період з 11.09.2025 року по 31.10.2025 року ТОВ “ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ” при поставці пального в с. Маріампіль здійснювало заправку тільки в баки орендованих позивачем транспортних засобів в обсязі 172085 літрів (приведених до температури 15 градусів Цельсія), оскільки ємність для зберігання пального була переміщена позивачем в с. Дубівці Івано – Франківського району.

Як вбачається з інформації вказаної у паливо-заправних відомостях, у період з 01.01.2025 року по 31.10.2025 року частину придбаного пального зливали безпосередньо в паливні баки автомобілів із зазначенням їх державних номерних знаків, що використовуються позивачем для здійснення власної господарської діяльності, а решту у ємність для зберігання.

Суд зазначає, що такі пояснення є логічними і обґрунтованими та вказують на те, що позивач не здійснював операції з реалізації пального (у тому числі з його зберігання) у місцях зберігання, на які має ліцензії, в тих обсягах, в яких він отримав пальне згідно з відомостями Єдиного реєстру акцизних накладних.

Пальне, яке не зберігалося та не транспортувалося у паливоцистернах і не потрапляло у місця зберігання під час приймання поставленого пального, а заливалося з транспорту постачальника транзитом через паливозаправники у баки транспортних засобів, не може враховуватися при визначенні встановлених законом обсягів одержаного пального у звітний період (календарний рік) та облікованого у місці зберігання пального.

Верховний Суд в постанові від 13.07.2022 по справі № 420/14724/20 дійшов висновку, що обсяг пального, заправленого у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої, не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження - розвантаження та зберігання пального у розумінні п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України.

Також, суд зазначає, що позивач дотримався критеріїв, зазначених у п. 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки приміщення та/або території, на яких позивач, як власник або користувач зберігає та використовує пальне виключно для потреб власного споживання не є акцизними складами.

Крім того, у позивача відсутні акцизні склади пересувні, оскільки спеціалізовані транспортні засоби (паливоцистерни та паливозаправники) використовується позивачем лише для переміщення пального для власного споживання, що не спростовується відповідачами, не встановлено під час перевірки та не зазначено в акті перевірки.

Податковим органом неправомірно визначена кількість отриманого позивачем пального за календарний рік шляхом обрахунку загальної кількості пального, отриманого за всіма місцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремо місцю зберігання пального (території розміщення ємностей).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” під “місцем зберігання пального” розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

За частиною 1 ст. 15 цього Закону оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у т. ч. іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За п. п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України “акцизний склад” - це приміщення або територія на митній території України, де “розпорядник акцизного складу” провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

В даному випадку, нормами ПК України, а саме п.п. 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, що свідчить про те, що обов`язковою умовою є відповідна територія, на кожній з якої повинно бути розташовані відповідні ємності, що не повинні перевищувати 200 м.3 і саме на такій території суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів.

За статтею 230 ПК України “акцизні склади” (акцизні склади пересувні) утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Платники податку “розпорядники акцизних складів” зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один “акцизний склад” може бути зареєстрований виключно одним “розпорядником акцизного складу”. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Статтею 128-1 ПК України встановлена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах. Зокрема, відповідно до п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ, відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 грн.

При цьому зазначеною нормою передбачено штрафна санкція за відсутність реєстрації акцизних складів суб`єктом господарювання, а не штрафна санкція за відповідну окрему територію, які використовується товариством для здійснення господарської діяльності.

Суд наголошує, що законодавцем визначено, що саме за відсутність реєстрації акцизних складів застосовується штрафна санкція, тобто визначено множинну складову наявності акцизних складів.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 230.1.2 п. 230.1. ст. 230 ПК України, оскільки в перевіряємий період з 01.01.2025 року по 03.11.2025 року товариством було фактично отримано та оприбутковано дизельного палива у загальній кількості 1002945,86 та 1327885,09 літрів відповідно сукупно на 4 складах/місцях зберігання пального за адресами: Івано-Франківський р-н, с. Маріямпіль, вул. Залізнична, буд. 1, Межигірсько – Маринопільська ділянка вапняку (ділянка “Маринопільська”; Івано-Франківський р-н, с. Дубівці, вул. Залізнична, 1; Івано-Франківський р-н, Надвірнянський р-н, с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 430; Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1, проте кожна окрема перевірка охоплювала лише один з вищевказаних складів.

При цьому, акти фактичних перевірок (кожен акт по кожній з перевірок) містять відомості про кількість отриманого та оприбуткованого пального по кожному окремому складу/місцю зберігання (як окремої території), по яким проводилися перевірки і зазначена в акті кількість отриманого позивачем пального по кожному складу не перевищує 1000 куб.м, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судом під час розгляду даної справи.

Отже, суд вважає, що висновки відповідачів в актах перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є передчасними та такими, що здійснені без врахування всіх обставин, які встановлені судом під час розгляду даної справи, хоча позивач зазначав про зазначені обставини під час подання заперечень на акти фактичних перевірок, оскільки єдиним способом, на підставі якого відповідачі встановлювали наявність зберігання позивачем пального, були відомості Єдиного реєстру акцизних накладних про отримання суб`єктом господарювання пального у 2025 році.

Однак, зазначені відомості не є достатніми доказами підтвердження того, що позивач фактично здійснював операції з реалізації пального та того, що місця зберігання пального є акцизними складами. Акцизні накладні свідчать лише про факт придбання (купівлі) пального, яке позивач використовував у власній господарській діяльності.

В акті перевірки контролюючим органом не зазначено про здійснення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Посилаючись виключно на дані Єдиного реєстру акцизних накладних, надані до перевірки накладні, відповідач не встановив на момент проведення контрольного заходу факт зберігання позивачем пального за вказаний в акті період з перевищенням встановленого ліміту.

Крім того, висновки акту перевірки про кількість пального за місцем зберігання товариства протягом 2025 року є поверхневими, зробленими лише на підставі аналізу акцизних накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, тобто документів, що свідчать лише про надходження пального.

Суд зазначає, що під час перевірки не досліджувались обставини отримання пального, його розвантаження, як саме воно отримувалось, чи одразу по доставленню заливалось у баки відповідної техніки і у якій кількості, чи у паливні баки транспортних засобів, чи була можливість, і в якій кількості, і протягом якого періоду часу заливати пальне у паливні баки транспортних засобів, які перебували у користуванні ТОВ “МАКОН ЛТД”. Тобто, обставини зберігання пального, які відповідно до отриманої Товариством ліцензії на зберігання пального, були обов`язкові для з`ясування, питання про те, чи можна віднести місце зберігання Товариства до акцизного складу, не досліджувались контролюючим органом та в акті фактичної перевірки не встановлені.

З урахуванням наведеного, вбачається, що контролюючий орган не довів наявності у позивача порушень вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки позивач на час перевірки не був розпорядником акцизного складу з огляду на те, що позивач отримав пальне протягом періоду, який перевірявся, що не перевищує 1000 куб.м.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилаються апелянти, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо порядку проведення фактичних перевірок, за результатами яких складено акти фактичних перевірок №719/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, №720/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року, №721/09-19-09-01/20334631 від 11.11.2025 року;

- визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо порядку проведення фактичної перевірки, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №22293/22-01-09-01/20334631 від 14.11.2025 року;

- визнання протиправними та скасовання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області за формою “ПС” від 17 грудня 2025 року: № 8563/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8559/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8560/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн; № 8565/05-99-09-02/20334631 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 200/99/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОН ЛТД" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

А.А. Блохін