Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №725/6675/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/6675/26

Провадження № 2/727/3785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді - Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020 у розмірі 17 750,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та відповідачкою в електронній формі укладено кредитний договір № 1632888, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідачки, однак відповідачка у встановлений договором строк кредит не повернула, комісію та проценти не сплатила.

29.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідачки становить 17 750,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 11 250,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту - 1 500,00 грн; пеня та штрафи не нараховувалися. Направлена відповідачці претензія від 01.04.2026 залишилася без виконання, що й зумовило звернення до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

01.09.2026 представник відповідачки - адвокат Роскрут В.В. у межах встановленого судом строку подала через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала частково - в розмірі 7 250,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 250,00 грн - заборгованість за процентами, а в задоволенні решти вимог просила відмовити.

Відзив мотивовано тим, що сторони кредитного договору погодили сплату процентів за користування кредитом у фіксованому розмірі 2 250,00 грн за 15 днів строку кредитування з датою повернення кредиту 08.04.2020, тоді як відповідно до відомості про щоденні нарахування первісний кредитор нараховував проценти і після спливу строку кредитування. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідачка вважає, що право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування.

Щодо комісії за надання кредиту відповідачка зазначила, що надання кредитних коштів є обов`язком кредитодавця, а не послугою, яка надається позичальнику; умови договору не містять переліку додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено комісію, а тому підстави для її стягнення відсутні. На підтвердження своєї позиції послалася, зокрема, на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Крім того, відповідачка просила розподілити судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки справа є типовою, незначної складності, щодо неї існує стала судова практика, а заявлена сума є неспівмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи.

Відповідь на відзив позивач до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи здійснюється судом за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

24.03.2020 між ТОВ «Мілоан» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 1632888 (індивідуальна частина) (далі - кредитний договір), за умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 15 днів з 24.03.2020, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін (дату) - 08.04.2020 (пункти 1.1-1.4 договору).

Згідно з п. 1.5 кредитного договору загальні витрати позичальника за кредитом (без урахування суми кредиту) становлять 3 750,00 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 8 750,00 грн. Складовими загальних витрат є: комісія за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 30,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1), та проценти за користування кредитом у розмірі 2 250,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка становить 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6).

Пунктом 2.2.3 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, яка є незмінною протягом усього строку фактичного користування кредитом, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, якщо позичальник всупереч умовам договору продовжує користуватися кредитом; у разі невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту проценти з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4, продовжують нараховуватися протягом 60 днів, після чого їх нарахування може бути зупинене або припинене товариством в односторонньому порядку. Цим же пунктом визначено, що проценти за стандартною (базовою) ставкою в період прострочення нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Додатком № 1 до кредитного договору (Графік розрахунків) визначено єдину дату платежу - 08.04.2020 - та загальну суму до сплати 8 750,00 грн, з яких кредит - 5 000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн, проценти - 2 250,00 грн. Аналогічні відомості містить анкета-заява на кредит № 1632888 від 24.03.2020, у якій сума до повернення визначена в розмірі 8 750,00 грн, а дата повернення кредиту - 08.04.2020.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору відповідь про прийняття пропозиції укласти договір (акцепт) надається позичальником шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника. Довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 підтверджується, що відповідачку ідентифіковано, а акцепт договору підписано нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором «J21797», надісланим 24.03.2020 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який зазначено в кредитному договорі як номер позичальника.

Платіжним дорученням № 17072836 від 24.03.2020 підтверджується перерахування ТОВ «Мілоан» на платіжну картку відповідачки кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн з призначенням платежу «Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1632888».

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 24.03.2020 відповідачці надано кредит у сумі 5 000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту в сумі 1 500,00 грн; проценти нараховувалися щоденно по 150,00 грн з 25.03.2020 по 07.06.2020 включно, тобто за 75 днів, на загальну суму 11 250,00 грн. З них за 15 днів у межах строку кредитування (з 25.03.2020 по 08.04.2020) нараховано 2 250,00 грн, а за 60 днів після спливу строку кредитування (з 09.04.2020 по 07.06.2020) - 9 000,00 грн. Погашень заборгованості відомість не містить.

29.12.2020 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор), від імені якого діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності від 16.07.2020, укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передав (відступив), а новий кредитор прийняв за плату належні кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників (п. 1.1); права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами договору (п. 6.2.3).

Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 29.12.2020 кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників щодо 13 237 боржників із загальною сумою заборгованості 205 618 183,98 грн. Платіжною інструкцією № 20806 від 29.12.2020 підтверджується сплата ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ТОВ «Мілоан» 5 446 965,03 грн як плати за відступлення права вимоги згідно з договором № 58-МЛ. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 (порядковий номер 9838) до нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020 на загальну суму 17 750,00 грн, з яких залишок за тілом кредиту - 5 000,00 грн, за процентами - 11 250,00 грн, за комісією - 1 500,00 грн, за штрафами/пенею - 0,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020 станом на 14.04.2026 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 17 750,00 грн, платежів на погашення заборгованості відповідачка не здійснювала.

Відповідачка факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн та неповернення кредиту не заперечує.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що без використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманого позичальником за допомогою листа на адресу електронної пошти або смс-повідомлення, кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Встановлені судом обставини свідчать, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі з додержанням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачка не заперечує, договір недійсним не визнавався, а тому відповідно до ст. 204, 629 ЦК України він є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Пунктом 3.2.6 кредитного договору сторони погодили право позикодавця відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника. Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, акт приймання-передачі Реєстру боржників, платіжна інструкція про оплату відступлених прав та витяг з Реєстру боржників у сукупності підтверджують, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020. При цьому з огляду на положення ст. 514 ЦК України право вимоги перейшло до позивача в обсязі і на умовах, що існували у первісного кредитора, а отже, обсяг цих прав визначається умовами кредитного договору та вимогами закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Факт отримання відповідачкою кредиту в сумі 5 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням № 17072836 від 24.03.2020 та відповідачкою не заперечується. Доказів повернення кредиту матеріали справи не містять. Відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідачки проценти за користування кредитом у розмірі 11 250,00 грн, нараховані за період з 25.03.2020 по 07.06.2020, з яких 2 250,00 грн - за 15 днів строку кредитування та 9 000,00 грн - за 60 днів після спливу строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно; після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, а тому кредитор має право вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування.

Судом встановлено, що сторони кредитного договору визначили строк кредитування - 15 днів з 24.03.2020 та термін повернення кредиту і сплати процентів - 08.04.2020 (пункти 1.3, 1.4 договору), а також погодили розмір процентів за користування кредитом у межах цього строку у фіксованій сумі 2 250,00 грн (п. 1.5.2 договору). Цю ж суму процентів та загальну суму до повернення 8 750,00 грн відображено в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору, та в анкеті-заяві на кредит. Будь-яких угод про продовження строку кредитування (пролонгацію) матеріали справи не містять.

Отже, після 08.04.2020 право первісного кредитора нараховувати проценти за користування кредитом на підставі ст. 1048 ЦК України припинилося, а заявлені позивачем 9 000,00 грн, нараховані за період з 09.04.2020 по 07.06.2020, не є платою за правомірне користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд також враховує, що п. 2.2.3 кредитного договору, на який фактично спирається нарахування процентів після 08.04.2020, одночасно іменує такі нарахування процентами за користування кредитом та надає позикодавцю право на власний розсуд визначати їх правову природу - як процентів за користування кредитом або як процентів, передбачених ст. 625 ЦК України. Така умова суперечить положенням пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2 договору та Графіку розрахунків, якими строк кредитування, кінцеву дату сплати процентів та їх фіксований розмір визначено однозначно, а тому допускає кілька варіантів тлумачення щодо підстав і розміру процентів, які має сплатити позичальник.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит, як тлумачення умов договору, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору під час вирішення спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про таке тлумачення. У цій справі Верховний Суд, витлумачивши на користь споживача нечіткі умови договору, дійшов висновку, що стягненню підлягають проценти в розмірі, погодженому сторонами в додатку до договору на весь строк кредитування.

Відповідачка уклала кредитний договір як фізична особа для задоволення власних потреб, тобто є споживачем фінансової послуги. З огляду на наведене, тлумачачи умови кредитного договору на користь споживача, суд виходить з того, що сторони погодили обов`язок відповідачки сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2 250,00 грн за строк кредитування з 24.03.2020 по 08.04.2020, що відповідає умовам п. 1.5.2 договору, Графіку розрахунків та анкеті-заяві. При цьому суд не здійснює зміни умов договору чи зменшення розміру процентів з мотивів несправедливості договірних умов, а визначає обсяг зобов`язання відповідачки відповідно до змісту договору та вимог закону.

Позивач у межах цієї справи заявив вимогу про стягнення саме процентів за користування кредитом, а не процентів річних чи інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог, тому підстави для оцінки заявлених сум як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відсутні.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2 250,00 грн, а у стягненні процентів у розмірі 9 000,00 грн, нарахованих після спливу строку кредитування, слід відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідачки 1 500,00 грн комісії за надання кредиту, встановленої п. 1.5.1 кредитного договору.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує, що станом на дату укладення кредитного договору (24.03.2020) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на той час) дія цього Закону не поширювалася на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Оскільки кредитний договір укладено на строк 15 днів, суд не застосовує до спірних правовідносин положення вказаного Закону, на які посилалися як позивач, так і відповідачка, та вирішує спір на підставі норм ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором є надання грошових коштів позичальникові, а обов`язком позичальника - повернення кредиту та сплата процентів. Отже, плата за користування кредитом законодавцем визначена у формі процентів (ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Видача кредиту є виконанням кредитодавцем власного договірного обов`язку, а не самостійною послугою, що надається позичальнику та підлягає окремій оплаті.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то такі дії, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійними послугами, що замовляються та підлягають оплаті позичальником; такі операції відповідають економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюються при виконанні прав і обов`язків за кредитним договором.

Кредитний договір не визначає, які саме дії чи послуги, відмінні від самої видачі кредиту, надаються позичальнику за встановлену п. 1.5.1 комісію. Позивач, на якого відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України покладено обов`язок доведення обставин, на які він посилається, не надав доказів надання відповідачці будь-якої окремої послуги, за яку могла б нараховуватися комісія, відповідь на відзив не подав та доводів відповідачки в цій частині не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що комісія за надання кредиту є платою за виконання кредитодавцем власного обов`язку з видачі кредиту, а не за надану позичальнику послугу, а тому підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в розмірі 1 500,00 грн відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020 в загальному розмірі 7 250,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 2 250,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог (9 000,00 грн процентів та 1 500,00 грн комісії) слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на суму 7 250,00 грн, що становить 40,85 % від ціни позову (7 250,00 ? 100 / 17 750,00).

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн з урахуванням коефіцієнта 0,8, визначеного ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією № 37349 від 12.06.2026. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 087,47 грн (2 662,40 ? 40,85 %).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8 000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025; акт наданих послуг № Д/26589 від 14.04.2026 на суму 8 000,00 грн та детальний опис наданих послуг до нього, згідно з яким адвокатом надано усну консультацію, здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення та подання позовної заяви загальною тривалістю 6 год 30 хв.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті.

Оцінюючи доводи відповідачки щодо неспівмірності витрат, суд враховує, що справа є малозначною, типовою для категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, не потребувала значного обсягу доказів та формування нової правової позиції. Водночас відповідачка просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу саме до суми, визначеної пропорційно розміру задоволених вимог. З урахуванням критеріїв реальності, розумності та співмірності, суд вважає, що розподіл витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог забезпечує належний баланс інтересів сторін, а тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 267,61 грн (8 000,00 ? 40,85 %).

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 1632888 від 24.03.2020 у розмірі 7 250 грн 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом - 2 250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 1 087 грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 267 грн 61 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Танасійчук