Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №580/5320/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокусправа № 580/5320/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 262140016726 від 03.09.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності III групи відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з дати первинного звернення з 26.08.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що 03.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення №262140016726 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності. Підставою для відмови було зазначено відсутність в електронній системі на дату розгляду оригіналу виписки з акта огляду МСЕК. Надалі, у процесі досудового врегулювання та листування, Головне управління ПФУ в м. Києві листом від 30.12.2025 №65577-73519/Ш-03/8-2600/25 підтвердило, що до матеріалів електронної пенсійної справи позивача було офіційно долучено виписку з акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 263912, яка надійшла до Головного управління саме 31.01.2024 за №1589/15. Окрім цього, згідно з рішенням експертної команди від 27.03.2026 (Витяг № 189/26/449/В), позивачу встановлено II (другу) групу інвалідності безстроково (загальне захворювання). Також листом від 18.05.2026 № 31880-29278/Ш-02/8-2600/26 Головне управління ПФУ в м. Києві повідомило, що позивач наразі перебуває на обліку як одержувач пенсії в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області, проте виплата належної пенсії по інвалідності з моменту первинного звернення (26.08.2025) так і не здійснюється через наявність не скасованого рішення про відмову, що є протиправним. Також позивач вважає, що протиправні дії та рішення відповідачів завдали їй значної моральної шкоди, яку позивач оцінює у 150 000 грн

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у визначений судом строк відзиву на позов не подало.

Головне управління ПФУ в Черкаській області позов не визнала, надала до суду відзив на позов, в якому зазначило, що заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 262140016726 від 03.09.2025 про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення було надано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області особисто позивачу згідно поданої ним заяви. У заявлених правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало функції з прийняття документів та інформування позивача про результати розгляду заяви про призначення пенсії. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 24.08.2026 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Зупинено провадження в адміністративній справі №580/5320/26 до отримання від Пенсійного фонду України в Черкаській області витребуваних документів.

Ухвалою суду від 29.09.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.09.2026 витребувано від ОСОБА_1 завірені належним чином докази її зареєстрованого місця проживання та відомості про фактичне місце проживання, а також обґрунтування позову в частині позовних вимог до Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області або уточнення позову у цій частині (визначення належного відповідача). Зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних документів.

Ухвалою суду від 14.10.2026 поновлено провадження у справ.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 26.08.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви було призначено Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області, яке рішенням № 262140016726 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності. Підставою для відмови було зазначено відсутність в електронній системі на дату розгляду оригіналу виписки з акта огляду МСЕК.

У подальшому, Головне управління ПФУ в м. Києві листом від 30.12.2025 №65577-73519/Ш-03/8-2600/25 підтвердило, що до матеріалів електронної пенсійної справи позивача було офіційно долучено виписку з акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 263912, яка надійшла до Головного управління 31.01.2024 за №1589/15.

Листом від 18.05.2026 № 31880-29278/Ш-02/8-2600/26 Головне управління ПФУ в м. Києві повідомило, що позивач наразі перебуває на обліку як одержувач пенсії в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області, однак виплата належної пенсії по інвалідності з моменту первинного звернення (26.08.2025) так і не здійснюється через наявність не скасованого рішення про відмову у призначенні пенсії.

Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон N 1058-IV)

Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника

Відповідно до ст. 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно положень статті Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності та за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема для осіб з інвалідністю II та III груп визначено, що у віці від 32 років до досягнення особою 33 років стаж має складати 5 років.

Отже право на призначення пенсії по інвалідності мають особи , які після досягнення 33 роки мають стаж 5 років.

Так позивачці відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності повної дати народження у висновку МСЕК.

Оцінюючи таку позицію відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 постанови правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

4) відомості про місце проживання особи;

До заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

Із аналізу вищезазначених норм судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії заявник має подати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, документи про стаж, індивідуальні відомості про застраховану особу та відомості про місце проживання особи. При цьому, орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК, тобто саме пенсійний орган має додати, зокрема, виписку МСЕК.

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ПФУ в м. Києві листом від 30.12.2025 №65577-73519/Ш-03/8-2600/25 підтвердило, що до матеріалів електронної пенсійної справи позивача було офіційно долучено виписку з акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 263912, яка надійшла до Головного управління 31.01.2024 за №1589/15.

Разом з цим, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглядаючи у порядку екстериторіальності заяву позивача від 26.08.2025 про призначення пенсії по інвалідності, вчиняв дії щодо долучення відповідної виписки з акту огляду МСЕК або звертався за отримання такої до відповідних органів.

Суд зауважує, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, пенсійний орган має оцінювати в сукупності надані заявником документи.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 262140016726 від 03.09.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача від 26.08.2025 про призначення пенсії по інвалідності, прийняти рішення про призначення та виплату їй пенсії по інвалідності саме з 26.08.2025, отже позов у цій частині позовних вимог підлягає до часткового задоволення.

Стосовно позовної вимоги про виплату позивачу моральної шкоди у сумі 150000 грн, суд зазначає наступне.

Як передбачено ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п.56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України) (п. 57).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 1 на користь позивача моральної шкоди у сумі 150000 грн.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 262140016726 від 03.09.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності III групи відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з дати первинного звернення з 26.08.2025.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ