Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №580/8931/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокусправа № 580/8931/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Янківська В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Іванов-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

17 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Іванов-Франківській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №231850003504 від 20 березня 2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, 76018) зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи 3 22.08.1992 по 30.06.1996, на посаді укладальником-пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів; 3 01.08.2022 по 31.08.2022, на посаді апаратника приготування медичних мас, період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 13.03.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відсутність атестації робочого місця чи формальні неточності в документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження її конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 24.08.2026 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зокрема зазначило, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу згідно довідки № 34 від 20.02.2026, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 не враховано періоди роботи: з 22.08.1992 по 30.06.1996, оскільки згідно наказу № 41 від 12.05.1995 проатестована посада укладальника-пакувальника таблеточної дільниці, а згідно довідки позивач працювала укладальником пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів; з 01.08.2022 по 31.08.2022, так як згідно наказу № 1 від 02.05.2022 проатестовано посаду апаратника приготування медичних мас цеху супозиторіїв, однак згідно довідки заявниця працювала в цеху № 1. Додатково зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987 згідно диплому серії НОМЕР_1 від 15.07.1987, оскільки виданий зазначенням по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача, необхідно надати довідку про період навчання на денному відділенні та інформацію про перейменування навчального закладу.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

13.03.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Заява позивача про призначення пенсії на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №231850003504 від 20.03.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2.

Відповідно до оскаржуваного рішення, до пільгового стажу не зараховано період з 22.08.1992 по 30.06.1996, оскільки згідно наказу №41 від 12.05.1995 року проатестована посада укладальника-пакувальника таблеточної дільниці, а згідно довідки позивач працювала укладальником-пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів; 01.08.2022 по 31.08.2022, так як згідно наказу №1 від 02.05.2022 проатестовано посаду апаратника приготування медичних мас цеху супозитаріїв, однак згідно довідки позивач працювала в цеху №1. Крім того до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987, згідно диплому серії НОМЕР_1 від 15.07.1987, оскільки виданий із зазначенням по-батькові « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним позивача.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з наведених причин, позивачка звернулась до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідні положення щодо стажу містять й пункти а та б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII).

Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до положень статті 62 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (пункт 9 Порядку №442).

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №348/1079/17.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №620/1534/22.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Застосовуючи такий підхід до вказаних вище обставин, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить необхідні записи щодо спірного періоду її роботи за Списком №2.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 09.10.1987 протягом періоду з 15.06.1992 по 20.06.1993 позивач виконувала роботи з пакування готових лікарських виробів за професією укладальник-пакувальник повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СССР №10 від 26.01.1991. Протягом періоду з 25.03.1996 по 30.06.1996 позивач виконувала роботи з пакування готових - лікарських виробів за професією фасувальник (укладальник-пакувальник) зайнятий на фасовці відкритих препаратів повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Протягом періоду з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач виконувала роботи з приготування медичних мас за професією апаратник приготування медичних мас повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

При цьому записи трудової книжки НОМЕР_2 від 09.10.1987 щодо спірного періоду є послідовними, засвідчені підписами відповідальних осіб та печатками підприємства, а матеріали справи не містять доказів їх недостовірності, виправлення або неналежного оформлення.

Отже, з трудової книжки безпосередньо вбачається як місце роботи позивача, так і структурний підрозділ, а також посада, яку вона обіймав у спірний період.

суд також зазначає, що обов`язок щодо її своєчасного та належного проведення покладається на роботодавця, а не на працівника. Працівник не наділений повноваженнями організовувати атестацію робочого місця, визначати строки її проведення, склад атестаційної комісії або забезпечувати належне оформлення її результатів.

Тому непроведення або несвоєчасне проведення атестації роботодавцем не може саме по собі позбавляти працівника конституційного права на соціальний захист за умови підтвердження його фактичної зайнятості на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Таким чином, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд враховує належно оформлені записи трудової книжки НОМЕР_2 від 09.10.1987, тривалість та безперервність роботи на одному підприємстві.

За таких обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи у достатній мірі підтверджено наявність підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 30.06.1996 на посаді укладальником-пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів та з 01.08.2022 по 31.08.2022, на посаді апаратника приготування медичних мас до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987, суд зазначає таке.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом пунктів а, д частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також:

будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як встановлено судом, причиною відмови у зарахуванні зазначеного періоду до страхового стажу відповідач визначив розбіжність у написанні по батькові позивача, а саме: у дипломі від 15.07.1987 серії НОМЕР_1 зазначено « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті громадянина України « ОСОБА_3 ».

На переконання суду, виявлена відповідачем розбіжність у написанні по батькові позивачки у дипломі не є такою обставиною, яка виключає можливість зарахування періоду навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987 до її страхового стажу. Зазначена розбіжність має очевидно технічний характер та полягає лише у відмінності написання по батькові, тоді як період навчання та інші відомості дають можливість ідентифікувати особу, якій належить диплом.

Суд зазначає, що оформлення документів навчальним закладом, правильність внесення до них персональних даних, а також можливі описки, технічні помилки чи особливості перекладу прізвища, імені або по батькові не залежать від волевиявлення особи, якій належить відповідний документ. Відтак негативні наслідки недоліків оформлення офіційного документа не можуть бути покладені на особу та бути підставою для обмеження її права на пенсійне забезпечення.

Крім того, відповідачем не наведено жодних доказів, які б ставили під сумнів належність диплома саме позивачу або свідчили про те, що документ виданий іншій особі. Сам по собі факт відмінності в одній літері по батькові за відсутності інших розбіжностей не спростовує належності диплома позивачу та не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду навчання до страхового стажу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не зарахував позивачці до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987, оскільки встановлена розбіжність у написанні по батькові не свідчить про належність диплома іншій особі та не впливає на підтвердження факту навчання.

З метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до її страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987.

Враховуючи вищевикладене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 231850003504 від 20.03.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підлягає скасуванню.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі № 348/2160/15-а.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Іванов-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди з 22.08.1992 по 30.06.1996 на посаді укладальником-пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів та з 01.08.2022 по 31.08.2022, на посаді апаратника приготування медичних мас, до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2026 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області №231850003504 від 20 березня 2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Іванов-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди з 22.08.1992 по 30.06.1996 на посаді укладальником-пакувальником, зайнятим на фасовці відкритих препаратів та з 01.08.2022 по 31.08.2022, на посаді апаратника приготування медичних мас, до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2026 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1000(одну тисячу) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА