Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №580/8982/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на доступ до публічної інформації

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №580/8982/26

Суддя: Валентина ЯНКІВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокусправа № 580/8982/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала позов до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», в якому просить:

1) визнати протиправними дії комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 11 серпня 2026 року;

2) зобов`язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 11.08.2026 року інформацію з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач відмовив у задоволенні інформаційного запиту в частині надання повної копії трудової книжки ОСОБА_2 , оскільки запитувана в цій частині інформація належить до інформації з обмеженим доступом, тобто надано неточну та неповну інформацію.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, що із адміністративним позовом не подано доказів про порушення права ОСОБА_1 на публічну інформацію про трудову діяльність ОСОБА_2 на посаді директора і/або виконуючого обов`язки директора КП «ЧООБТІ». Отже не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дії КП «ЧООБТІ» в частині надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 11.08.2026 щодо інформації про трудову діяльність ОСОБА_2 на посаді директора і/або виконуючого обов`язки директора КП «ЧООБТІ та зобов`язання КП «ЧООБТІ» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 11.08.2026 року інформацію з урахуванням висновків суду. трудова книжка це документ, що містить унікальні персональні дані щодо фізичної особи, підтверджує трудову діяльність такої особи-працівника і слугує для встановлення загального стажу, безперервного і спеціального стажу. Має вигляд паперової книги зазвичай в синій обкладинці. Безперешкодний доступ до трудової книжки мають сам працівник та його поточний або потенційний роботодавець (але лише за згодою самого працівника), а також органи Пенсійного фонду України.

Відповідачем подано до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ 03357139, судові витрати в розмірі 40 000,0 гривень - як витрати професійну правничу допомогу.

Позивачем подано до суду заперечення на заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить у задоволенні заява про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 ( надалі - Позивач) звернулась до комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо трудової діяльності директора КП «ЧООБТІ» ОСОБА_2 та надати копію трудової книжки. 2.Інформацію прошу надати у п я`тиденний термін на еадресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 та поштову адресу: АДРЕСА_2.

Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», розглянувши Ваш інформаційний запит від 11 серпня 2026 щодо надання інформації про трудову діяльність директора КП «ЧООБТІ» ОСОБА_2 та копії її трудової книжки, зазначило таке. Щодо інформації, безпосередньо пов`язаної з виконанням ОСОБА_2 повноважень директора КП «ЧООБТІ», повідомленоо, що ОСОБА_2 : з 01.07.2014 по 26.06.2024 - обіймала посаду директора КП «ЧООБТІ» на підставі рішення Черкаської обласної ради від 27.06.2014 № 32-19/VІ та наказу від 01.07.2014 №60-К§1; з 27.06.2024 по 03.02.2025 - обіймала посаду виконуючої обов`язки директора КП «ЧООБТІ» на підставі розпорядження голови Черкаської обласної ради від 13.06.2024 № 166-р та наказу від 27.06.2024 № 30-К§1; з 04.02.2025 по теперішній час - обіймає посаду директора КП «ЧООБТІ» на підставі рішення Черкаської обласної ради від 24.01.2025 № 27- З/УІІ та наказу від 04.02.2025 № 9-К§1. Водночас надання повної копії трудової книжки призведе до розголошення персональних даних ОСОБА_2 про її трудову діяльність за періоди, які не пов`язані з виконанням нею повноважень директора КП «ЧООБТІ», доступ до яких не передбачений законом. Враховуючи викладене, на підставі пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у задоволенні інформаційного запиту в частині надання повної копії трудової книжки ОСОБА_2 відмовлено, оскільки запитувана в цій частині інформація належить до інформації з обмеженим доступом.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо не надання їй повної копії трудової книжки ОСОБА_2 , тому звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32 , частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено, що вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім`ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 1 Закону № 2939-VI).

Публічною інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (частина перша статті 6 Закону № 2939-VI).

Тобто за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом (частина друга статті 1 Закону № 2939-VІ). Таким законом є Закон № 2939-VІ, положеннями статті 6 якого встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша), та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційною інформацією є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина четверта статті 13 Закону № 2939-VI).

Згідно з частиною другою статті 7 цього ж Закону розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина 2 статті 19 Закону № 2939-VI).

Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що з аналізу статті 6 Закону № 2939-VI слідує, що розпоряднику інформації надана можливість обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону №2939-VI.

Верховний Суд звертав увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону №2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16 та інших.

Отже, віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом не є автоматичною підставою для відмови у наданні інформації. Розпорядники зобов`язані застосовувати «трискладовий тест» при розгляді запиту. Необґрунтована відмова надати інформацію є незаконною.

Відповідно до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20.05.2020 № 631-IX, Україна взяла на себе відповідальність із виконання зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина перша статті 2).

Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Приписи статті 5 цієї Конвенції передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу.

Таким чином, в першу чергу, державний орган повинен розглянути запит, якщо ця інформація у нього є.

Статтею 6 цієї Конвенції визначено форми доступу до офіційних документів:

у разі надання доступу до офіційного документу заявник має право обрати чи ознайомитися з оригіналом або копією, чи отримати копію цього документу в будь-якій доступній формі або форматі за своїм вибором, якщо тільки висловлене побажання не є невиправданим (частина перша);

у разі обмеження доступу до деякої інформації, що міститься в офіційному документі, державний орган повинен, тим не менш, надати доступ до решти інформації, що у ньому міститься. Будь-які пропуски у документі повинні бути чітко позначені. Однак, якщо часткова версія документа вводить в оману або не має сенсу, або покладає явно необґрунтоване навантаження на орган щодо оприлюднення решти документу, у такому доступі може бути відмовлено (частина друга).

У пунктах 57 та 58 Пояснювального звіту до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18.09.2009 деталізовано ситуації у випадках, якщо обмеження поширюється тільки на частину інформації, що міститься в документі, то інша частина документа, як правило, має бути надана. У такому документі треба чітко вказувати, де саме було видалено інформацію та в якому обсязі. За можливості, у рішенні також треба вказувати обмеження, згідно з яким було зроблено кожне видалення. Що стосується паперових документів, то частини інформації, на які поширюється обмеження, можна видаляти або затирати на копіях таких документів. Якщо оригінал документа є електронним, то треба надати новий документ або паперову копію з чітким зазначенням того, які частини було видалено (наприклад, залишивши відповідні розділи порожніми).

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.02.2025 у справі №420/20384/23.

Застосовуючи ці підходи до обставин цієї справи суд зазначає, що відмовляючи заявнику в наданні копії запитуваного ним документу, відповідач, будучи розпорядником цієї інформації, зазначив, що відмовлено в наданні повної копії трудової книжки ОСОБА_2 , оскільки запитувана в цій частині інформація належить до інформації з обмеженим доступом, відповідач не розглянув можливість надання запитуваної копії документу, що стосувалася суті запиту, закривши (затушувати) конфіденційні дані (інформацію про третіх осіб, попередні місця роботи тощо).

Обираючи спосіб захисту, суд враховує, що позивач у позові просила зобов`язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 11.08.2026 року інформацію. Однак, виходячи з мотивів, з яких суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної відмови, відповідно до яких ця відмова надана відповідачем не у відповідності до норм Закону № 2939-VI, то суд вважає, що належним способом захисту порушеного права на отримання позивачем запитуваної інформації є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на отримання публічної інформації з дотриманням вимог Закону № 2939-VI, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із ч.1 ст.139 КАС України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 07 серпня 2026 року.

Зобов`язати Комунальне підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (18031, вулиця Університетська, будинок 33/1, місто Черкаси, код ЄДРПОУ 03357139) повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07 серпня 2026 року, з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua