Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №580/8728/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокусправа № 580/8728/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала позов до Комунального підприємства підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», в якому просить:

1) визнати протиправними дії Комунального підприємства “Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації” щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2026 року;

2) зобов`язати Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 10.08.2026 інформацію з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що листом від 11.08.2026 №152з/1 відповідач надав інформацію, яка є неточною, неповною та недостовірною. Позивач не запитувала у відповідача чи надавав він доступ державному реєстратору до носіїв інформації, що підтверджено змістом запиту: Надати точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав у відмові КП «ЧООБТІ» у наданні запитуваної держреєстратором інформації та вимагання коштів за інформацію. Крім того, відповідач спотворює зміст інформаційного запиту, так як у злочинний спосіб кошти за надання інформації для проведення державної реєстрації вимагаються саме з позивача. А тому, відповідачем грубо порушені законні права та інтереси позивача щодо умисного та свідомого ненадання запитуваної інформації. Вимагання коштів з позивача за запитувану інформацією є зловживанням владою та свідчить про порушення закону з ознаками злочину.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, Інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.08.2026 у встановлений законом строк розглянутий по суті, надіслана відповідь КП «ЧООБТІ» від 11.08.2026 №153з/1 в якій, з посиланням на норми матеріального права, ґрунтовно роз`яснено, що державному реєстратору надані відомості згідно точного змісту запиту (вих.№175/15- 11 від 06.08.2026) та доступ до відповідних носіїв інформації, що містять ці відомості. Таким чином, твердження ОСОБА_1 , що: «КП «ЧООБТІ» не надав «точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав у відмові КП «ЧООБТІ» у наданні запитуваної держреєстратором інформції та вимагання коштів за інформацію» не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 неправильно вважає, що КП «ЧООБТІ» відмовило державному реєстратору у наданні інформації та незаконно вимагає оплату за таку інформацію. У відповіді КП «ЧООБТІ» від 07.08.2026 №84 прямо зазначено: «КП «ЧООБТІ» надає доступ реєстратору до відповідних носіїв інформації, що містять необхідні йому відомості». У цій відповіді відсутня вимога про здійснення державним реєстратором і/ або ОСОБА_1 оплати як умови отримання інформації. У відповіді наведено виключно те, що окремі роботи, пов`язані з обробкою, вибіркою, формуванням та друком відомостей працівниками КП «ЧООБТІ», виконуються на платній основі.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вона просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 та судові витрати присудити Комунальному підприємству «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ 03357139, за рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивачем подано до суду заперечення на заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить у задоволенні заява про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

10 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» зі запитом, в якому зазначила, що 06.08.2026 року за №175/15-11 до Уманського відділку КП «БТІ» держреєстратором надіслано запит з проханням надати інформацію за ким та на підставі яких документів була проведена реєстрація права на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулось до 01.01.2013 року та просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав у відмові КП «ЧООБТІ» у наданні запитуваної держреєстратором інформації та вимагання коштів за інформацію.

Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» листом від 11.08.2026 №153з/1, розглянуло інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2026 та зазначило, що відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність; Запит має право подавати державний реєстратор при наявності двох подій: 1) відбувається проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року 2) у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав У відповіді що надало КП «ЧООБТІ» зазначено що підприємство надає доступ реєстратору до відповідних носіїв інформації, що містять необхідні йому відомості. Тобто реєстратору не відмовлено в отриманні інформації. У відповіді, що надало КП «ЧООБТІ», не має жодної вимоги щодо оплати державним реєстратором послуг. Повідомляється про можливість, на платній основі, обробити, провести вибірку, сформувати та надрукувати відомості.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача, звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII “Про інформацію” інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII “Про інформацію” встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України від 15.08.2020 №2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративний суд від 29.09.2016 №10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям “відображеності та задокументованості” і є публічною.

Згідно із статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею двадцятою Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» зі запитом, в якому зазначила, що 06.08.2026 року за №175/15-11 до Уманського відділку КП «БТІ» держреєстратором надіслано запит з проханням надати інформацію за ким та на підставі яких документів була проведена реєстрація права на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулось до 01.01.2013 року та просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав у відмові КП «ЧООБТІ» у наданні запитуваної держреєстратором інформції та вимагання коштів за інформацію.

Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» листом від 11.08.2026 №153з/1, розглянуло інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2026 та надало на нього відповідь.

Позивач вважає, що відповідачем грубо порушені її законні права та інтереси щодо умисного та свідомого не надання запитуваної інформації.

Суд зазначає, що інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.08.2026 у встановлений законом строк розглянутий по суті, надіслана відповідь КП «ЧООБТІ» від 11.08.2026 №153з/1 в якій, з посиланням на норми матеріального права, ґрунтовно роз`яснено, що державному реєстратору надані відомості згідно точного змісту запиту (вих.№175/15- 11 від 06.08.2026) та доступ до відповідних носіїв інформації, що містять ці відомості.

У своєму запиті ОСОБА_1 вимагає від КП «ЧООБТІ» роз`яснення дій з наведенням «правових підстав відмови» в наданні інформації державному реєстратору.

Підставами і предметом адміністративного позову є не оскарження державним реєстратором дій КП «ЧООБТІ» щодо запиту від 06.08.2026 №175/15-11 на який надана відповідь від 07.08.2026 №84, а оскарження ОСОБА_1 дій КП «ЧООБТІ» щодо розгляду її власного звернення від 10.08.2026 на яке їй надана відповідь від 11.08.2026 №153з/1.

З огляду на викладене, за наслідками розгляду цієї справи, суд не встановив у діях відповідача ознак протиправності чи надання ним недостовірної чи неповної інформації.

Крім того, суд зазначає таке.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що відсутність порушеного права, яке на час розгляду справи необхідно захистити, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із ч.1 ст.139 КАС України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА