Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №580/8391/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокусправа № 580/8391/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2026 №232650004744 про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги позивачу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п.7-1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) нарахувати та виплатити грошову допомогу позивачу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п.7-1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій з підстав роботи позивача у закладі позашкільної освіти. Позивач стверджує, що посада викладача музичної школи включена до переліку педагогічних працівників, а тому позивач має право на отримання вищевказаної виплати.

Ухвалою суду від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

ГУ ПФУ в Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що заява позивача про призначення та виплату грошової допомоги розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 232650004744 від 07.07.2026 про відмову у виплаті грошової допомоги. Копію вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було направлено Позивачу листом.

У заявлених правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало функцію інформування Позивача про результати розгляду заяви. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення грошової допомоги та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, повідомляючи позивача листом про результати розгляду його заяви щодо відмови у виплаті грошової допомоги, не допустило порушення заявленого права позивача та діяло відповідно до норм Порядку № 22-1 щодо такого інформування. Вказаний лист не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушує заявлене право позивача на пенсію, оскільки не містять владних приписів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачем відсутній.

Щодо суті спору вказано, що позивач надала довідку № 39 від 24.06.2026, видану Шполянською дитячою мистецькою школою Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, про те що вона з 06.09.1993 року по теперішній час працює на посаді викладача по класу хореографії Шполянської дитячої школи мистецтв.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», до позашкільних навчальних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Посада, на якій працює позивач, а саме: викладач по класу хореографії відсутня в переліку посад закладів і установ освіти, що дають право на пенсію за вислугу років, тому підстави для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення № 232650004744 від 07.07.2026 про відмову у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи в закладах та установах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років згідно статті55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30.06.2026 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 нарахованих пенсій за віком.

На вказане звернення, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області винесено рішення від 07.07.2026 №232650004744, яким відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказано, що позивач надала довідку № 39 від 24.06.2026, видану Шполянською дитячою мистецькою школою Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, про те що вона з 06.09.1993 року по теперішній час працює на посаді викладача по класу хореографії Шполянської дитячої школи мистецтв.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», до позашкільних навчальних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Посада, на якій працює позивач, а саме: викладач по класу хореографії відсутня в переліку посад закладів і установ освіти, що дають право на пенсію за вислугу років, тому підстави для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі – Перелік №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

З даних трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 суд встановив, що з 06.09.1993 позивач працює на посаді викладача класу фортепіано Шполянської школи мистецтв.

Вказане також підтверджується довідкою Шполянської міської ради від 24.06.2026 №39.

Так, Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема, Розділом 1 «Освіта» передбачено такі установи та посади: Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи, зокрема на посаді учителя.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Отже, позивач працювала на посаді музичного викладача школи мистецтв, тобто була працівником освіти та виконувала роботи, з яким законодавство пов`язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як установлено судом, позивач 02.07.2026 досягла віку 60 років та пропрацювала на посаді викладача музичної школи більше 30 років, а тому має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій.

Тому рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 07.07.2026 №232650004744, яким відмовлено позивачу у виплаті вказаної грошової допомоги є протиправним.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.145 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області (орган ПФУ, в якому перебуває на обліку позивач) нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який прийняв спірне рішення, в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2026 №232650004744 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ