Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №718/1088/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1088/26

Провадження 2/718/478/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Мінів О.І.

секретаря судових засідань Анучкіної О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань, у режимі відео конференції, в порядку загального позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін, цивільну справу №718/1086/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МП РЕСУРС», інтереси якого представляє Висотюк Євгеній Петрович до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту,-

з участю учасників провадження:

представника позивача Висотюк Є.П.,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

У квітні 2026 року до Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ТзОВ «МП РЕСУРС», інтереси якого представляє адвокат Висотюк Є. П., до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Свої вимоги мотивує тим, що ТзОВ «МП Ресур» є власником спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26.04.2019 року на видобування корисних копалин загальнодержавного на Ленковецькому родовищі Мамаївська ділянка, що знаходиться на відстані 0,3 км на захід від околиці м.Чернівці Чернівецької області. Метою користування надрами є видобування піщано-гравійної суміші придатної до будівельних робіт. Строк дії спеціального дозволу становить 20 років (до 25.04.2039). Ліцензійна площа Ленковецького родовища Мамаївської ділянки становить 27,1000 га.

Зазначає, що з кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, що є складовою технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТОВ «МП Ресурс» за межами населених пунктів на території Мамаївської сільської ради (за межами с.Стрілецький Кут), географічні координати Ленковецького родовища Мамаївської ділянки на 0,9835 га накладаються на координати земельної ділянки з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, загальною площею 0,9835 га.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №406483668 від 04.12.2024 року, право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, площею 0,9835 га, належить – ОСОБА_1 , яке також підтверджується Інформацією з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.04.2026 року. Цільове призначення земельної ділянки - 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Посилається на те, що Ленковецьке родовище Мамаївська ділянка, щодо якої видано спеціальний дозвіл, знаходиться на відстані 0,3 км на захід від околиці м.Чернівці Чернівецької області, має площу 27,100 га та обмежується географічними координатами встановленими в спеціальному дозволі, а тому користування земельною ділянкою в межах географічних координат спеціального дозволу неможливе без оформлення права користування цією земельною ділянкою.

З метою встановлення сервітуту в позасудовому порядку (вчинення дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін), 13.03.2025 року, позивач надіслав на адресу відповідача письмову пропозицію щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355 за вих..20/А від 24.04.2025 року, яку відповідач отримав 26.04.2025 року. Однак, станом на день звернення до суду, жодних відповідей прийняття чи або неприйняття пропозиції) від відповідача не надходило, що свідчить про те, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо умов встановлення сервітуту.

Разом з тим, основними умовами, які позивач запропонував (пропонує) відповідачу при встановленні земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером: 7322588500:03:002:0355 є: оплатний сервітут, а саме нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, відповідно до Витягу №НВ-9961282982026 від 07.04.2026 року становить 30 332,10 грн.. Таким чином, 12% від нормативної грошової оцінки становить 3639,85 грн.; строковий сервітут, а саме, оскільки термін дії спеціального дозволу на користування надрами №6340 від26.04.2019 року становить 20 років, то позивач вважає за справедливе встановити строковий земельний сервітут на час дії спеціального дозволу на користування надрами №»6340 від 26.04.2019р. з можливістю його автоматичного продовження у разі продовження дії чи зміни спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26.04.2019р.; обмежений сервітут за видом користування, а саме: встановити земельний сервітут виключно для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (піщано-гравійної суміші) на Ленковецькому родовищі Мамаївська ділянка та пов`язаних з цим робіт дій.

З посиланням на відповідні норми законодавства, оскільки сторони не досягли згоди щодо встановлення сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, тому просить встановити строковий оплатний земельний сервітут з оплатою 3639,85 грн. на вказаній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на користь ТзОВ «МП Ресурс» для видобування піщано-гравійної суміші. (а.с.1-4)

06.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ноцький О.В. подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилається на їх безпідставність. Крім того, зазначає, що позивачем невірно визначене сутності спору та порушено процедуру подання позову до суду. Зазначає, що досудове врегулювання спору між сторонами не відбулося, адже відповіді на лист із пропозицією він, як представник, не отримував від позивача. Відсутнє посилання на неможливість задоволення іншим способом законних вимог ТОВ «МП Ресурс», які пов`язані із здійсненням господарської діяльності. (а.с.43-45)

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи.

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження, судове засідання призначено на 18.05.2026.(а.с.36)

06.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ноцький О.В. скерував на адресу суду відзив на позовну заяву. (а.с.43-45)

07.05.2026 ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області постановлено судові засідання у справі проводити в режимі відео конференції, за участю представника позивача адвоката Висотюк Є.П.(а.с.49-50)

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 07.07.2026 (а.с. 59)

30.07.2026 представник відповідача адвокат Ноцький О.В. скерував до суду клопотання про зупинення провадження у справі з підстав того, що на розгляді в Чернівецькому окружному адміністративному суді перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування спеціального дозволу на користування надрами МП Ресурс. Тож до ухвалення рішення у справі Чернівецьким окружним адміністративним судом, дана справа розглядатись не може. (а.с.65-67)

03.08.2026 від представника позивача Висотюка Є.П. надійшло до суду заперечення на клопотання(а.с.95-96)

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.08.2026, відмовлено у клопотанні представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ноцького О.В. про зупинення провадження у справі, оскільки від розгляду та вирішення адміністративної справи не залежить розгляд даної цивільної справи (а.с.101-102)

Позиція учасників провадження.

Представник позивача адвокат Висотюк Є.П. У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що ще до подання позову до суду відповідачу було направлено лист-пропозицію щодо добровільного врегулювання спору. Однак відповідач жодних дій, спрямованих на врегулювання спору в добровільному порядку, не вчинив, а його поведінка не свідчить про намір досудового врегулювання спору. У зв`язку з цим позивач зазначив, що змушений звернутися за судовим захистом своїх прав, оскільки добровільне врегулювання спору не відбулося, а ефективним способом захисту в цій ситуації є ухвалення відповідного судового рішення. А в інший спосіб задоволити потребу МП Ресурс неможливо.

Представник відповідача – адвокат Ноцький О.В. в судовому засіданні 03.08.2026 року заперечив щодо позовних вимог, наполягав на тому, що даний цивільний позов не може бути розглянутий до ухвалення рішення Чернівецьким окружним адміністративним судом рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ТОВ МП Ресурс про скасування спеціального дозволу на користування надрами.

У подальшому відповідач ОСОБА_1 та її представник — адвокат Ноцький О. В. — у наступні судові засідання не з`являлися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце їх проведення.

Адвокат Ноцький О. В. двічі подавав клопотання про відкладення судового засідання з різних причин. Однак 09.10.2026 суд відмовив у задоволенні чергового клопотання про відкладення судового засідання та постановив продовжити розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Отже, суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Матеріалами справи встановлюється, що право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, площею 0,9835 га, належить відповідачці ОСОБА_1 , яке також підтверджується Інформацією з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.04.2026 року, а також Витягом з Державного реєстру речових прав №406483668 від 04.12.2024 року. Цільове призначення земельної ділянки - 01.03 для ведення особистого селянського господарства. (а.с.18-19)

ТзОВ «МП Ресурс» є власником спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26.04.2019 року, на видобування, у тому числі, видобування піщано-гравійної суміші придатної для будівельних робіт на Ленковецькому родовищі Мамаївська ділянка, із визначеними координатами, що знаходиться на відстані 0,3 км на захід від околиці м.Чернівці (колишнє с.Ленківці), площа 27,1 га, строк дії спеціального дозволу становить 20 років.(а.с.7)

Згідно з розробленою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яке поширюється право сервітуту, географічні координати Ленковецького родовища Мамаївської ділянки на 0,9835 га накладаються на координати земельної ділянки з кадастровим номером 7322588500:03:002:0355, загальною площею 0,9835 га, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.04.2026 року, а також Витягом з Державного реєстру речових прав №406483668 від 04.12.2024 року. (а.с.8-17)

ТзОВ «МП Ресурс» у квітні 2025 р. звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією укладення договору про встановлення земельного сервітуту Вих.№20/А від 24.04.2025р., в якій повідомив останню про наявність спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26.04.2019р. та висловив пропозицію укласти земельний сервітут на вищезгадану земельну ділянку з оплатою у розмірі 3370,66 грн. на рік – 12% від нормативної грошової оцінки, яка відповідно до витягу №НВ-99449333642025 від 26.02.2025 року становить 28 088,80 грн.(а.с.20-21)

Відповідно до рекомендованого повідомлення вбачається, що позивачем скеровано на адресу місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 (а.с.22)

Матеріали справи містять також примірник договору, який запропоновано «МП Ресурс» до укладення. (а.с.24-27)

Із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Ресурс», ідентифікаційний код: 42404998, місцезнаходження юридичної особи: Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с-ще Неполоківці, вул..Припрутськав,42а, зареєстроване в реєстрі 29.03.2025, директор – керівник Бобок Р.В. (а.с.29)

Норми права, які застосував суд, мотиви з яких виходив суд та оцінка суду.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За приписами ч.1 ст.13 та ч.1 ст.14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Згідно зі ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Приписами ст.373 ЦК України обумовлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

За приписами ч.1-3 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Так, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ч.1-3 ст.79 ЦПК України).

Пунктом а) ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Положеннями статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Стаття 99 ЗК України передбачає види права земельних сервітутів, крім інших, (п.в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу.

За змістом ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 401 ЦК України передбачено, що користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ст.402 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проєктом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення (ч.4 ст.66 ЗК України).

Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту має бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами. Якщо ж до звернення до суду не вчинялися дії щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, відсутнє звернення до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то в суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (Див. постанову Верховного Суду у постанові від 05.11.2024 року у справі №923/898/21).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 7322588500:03:002:0355) щодо якої позивач просить встановити сервітут, належить до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки 0,9835 га, місце розташування Чернівецька область, Чернівецький район, Стрілецько-Кутська сільська рада, форма власності приватна, власником якої є ОСОБА_1 .

Оскільки сторони не дійшли згоди в позасудовий спосіб щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, позивач в порядку, визначеному законодавством, звернувся до відповідача з вказаним позовом, який з урахуванням встановлених обставин підлягає до задоволення, оскільки з урахуванням спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26 квітня 2019 року на користування надрами, у тому числі, у тому числі, видобування піщано-гравійної суміші придатної для будівельних робіт на Ленковецькому родовищі Мамаївська ділянка, із визначеними координатами, що знаходиться на відстані 0,3 км на захід від околиці м.Чернівці (колишнє с.Ленківці), площа 27,1 га, куди входить і спірна земельна ділянка, копалини і родовища під поверхнею земельних ділянок, належать народу України, а права власника від імені народу здійснюють органи державної влади (Верховна Рада, Кабмін, Держгеонадра) та органи місцевого самоврядування.

Основною причиною непогодження ОСОБА_1 із укладенням згаданого вище договору є неузгодження розміру оплати за користування земельною ділянкою.

Дійсно, згідно із ч.3 ст.403 ЦК України особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У той же час законодавчим актом не встановлено ані мінімального, ані максимального розміру плати за користування землею за договором сервітуту. Також законодавство не містить положень щодо залежності такої плати від нормативної грошової оцінки землі або інших кількісних показників. Тому сторони договору сервітуту визначають розмір та порядок визначення такої плати на свій розсуд. При цьому, сторони не позбавлені права визначити інший розмір плати за встановлення сервітуту за згодою сторін у спосіб укладення договору про встановлення сервітуту. Однак, якщо такої згоди не досягнуто, такий розмір повинен визначити суд за належних обґрунтувань.

Так, за змістом п.289.1 ст.289 ПК і ч.1 ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст.1 ЗУ «Про оцінку земель»).

Відповідно до положень ст.18 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч.1 ст.23 цього Закону).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог ст.206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Разом з тим, в контексті викладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що останній визначив у розмірі 3639,85 грн. в ставці 12% від нормативно-грошової оцінки землі, оскільки мотивований аналог щодо плати за договором оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, при чому запропоновано верхню граничну межу.

Зокрема відповідачем не долучено доказів, що земельні ділянки приносили останній будь-який заробіток.

Оскільки в договорі обумовлено, що після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами, земельна ділянка, на яку встановлено земельний сервітут, підлягає рекультивації, яка проводиться відповідно до норм чинного законодавства України. Вид рекультивації земельної ділянки, на яку встановлено сервітут, визначається за домовленістю з власником за письмовим зверненням Сервітуріарія (п.9).

Отже, суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

За наведених обставин суд вважає, що доводи позивача знайшли своє підтвердження, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 328,00 грн., згідно квитанції №875 від 09.04.2026 року.

На підставі ст.ст.13,14, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 373,401 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 133, 141, 247, 263-265, 267-268, 273, 280-289, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, та ст.ст. 1, 78, 81, 98, 99, 100, 206 Земельного кодексу України, ст.ст.13, 18 Закону України «Про оцінку земель», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МП РЕСУРС», інтереси якого представляє Висотюк Євгеній Петрович, до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту - задовольнити.

Встановити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Ресурс» строковий оплатний земельний сервітут на земельній ділянці площею (площа сервітуту) 0,9835 га (кадастровий номер: 7322588500:03:002:0355; цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; загальна площа: 0,9835 га, місце розташування: на відстані 0,3 км на захід від околиці м.Чернівці Чернівецької області, яка належить громадянці ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЕ №349169, виданий 27.11.2008, виданик: Кіцманська районна державна адміністрація), для видобування піщано-гравійної суміші придатної для будівельних робіт на Ленковецькому родовищі Мамаївська ділянка з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту виготовлений ТОВ «Глобус КО» (межі сервітуту), на строк дії спеціального дозволу на користування надрами №6340 від 26 квітня 2019 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 3 639 (три тисячі шістсот тридцять дев`ять) гривень 85 копійок, яка виплачується одним платежем за звітний рік до 31 грудня кожного календарного року в грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок власника землі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МП РЕСУРС», судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Кіцманський районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування учасників провадження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МП РЕСУРС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42404998, юридична адреса: 59330, вул.Припрутська,42а, с-ще. Неполоківці, Чернівецького району Чернівецької області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2026.

Суддя: О.І. Мінів