Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №718/2621/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2621/26

Провадження 2/718/1163/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із описаною вище позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, який зареєстрований 28.02.2008 у виконавчому комітеті Валявської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 02.

У сторін неповнолітніх дітей немає.

Крім того, позивач зазначив, що проходить військову службу у складі Збройних сил України, у зв`язку із чим має обмежені можливості для особистого вирішення питання щодо розірвання шлюбу та не має змоги належним чином підтримувати зв`язок із відповідачкою. За таких обставин альтернативний порядок розірвання шлюбу є фактично неможливим, оскільки зв`язок між сторонами відсутній, а можливість їх спільного звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану відсутня. Також позивач зазначив, що не має можливості скористатися електронним способом подання документів через застосунок «Дія» у зв`язку з відсутністю електронного підпису.

Можливість примирення між позивачем та відповідачкою і відновлення між ними сімейних відносин позивач вважає неможливою.

Позивач вважає викладені обставини поважними підставами для розірвання шлюбу, оскільки вирішити це питання в інший спосіб, окрім як шляхом звернення до суду, він не має можливості. Зазначив, що звертався до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з питання отримання дубліката свідоцтва про шлюб, однак отримав усну відмову та рекомендацію звернутися до суду для вирішення питання про розірвання шлюбу, оскільки для оформлення розірвання шлюбу необхідна спільна присутність подружжя.

У зв`язку з вищенаведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представниця позивача Нєдова С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі наказу Південного міжрегіонального центру з надання БПД від 07.05.2026 № Н-БВПД/013/02-07/46, у підготовче судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі..

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву, зі змісту якої слідує, що вона позов визнала та просить справу розглянути без її участі. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1. ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім того, ч.3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб 28.02.2008 у виконавчому комітеті Валявської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 02, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке повторно видано 08.05.2026.

У сторін неповнолітніх дітей немає.

Позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відпускним квитком № 808 від 16.04.2026 року, підписаним тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 . Крім того, позивач має посвідчення ветерана війни № НОМЕР_3 , видане безстроково на підставі п.19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Добровільність шлюбу - це одна з основних його засад, шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка обумовлює його добровільний характер

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст.104, ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження булла взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Під час судового розгляду судом з`ясовані причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, члени якого проживають окремо, подружні стосунки не підтримують.

Враховуючи наведене, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та відповідача.

З огляду на викладене, шлюб підлягає розірванню, а позов - задоволенню.

Згідно з ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідач просила залишити прізвище, яке вона отримала під час реєстрації шлюбу, а тому при реєстрації розірвання шлюбу слід залишити відповідачці існуюче прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до частини першої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові — на позивача, а в разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивач просив залишити судові витрати у вигляді судового збору за ним. З огляду на зазначене, судовий збір стягненню з відповідачки не підлягає та залишається за позивачем.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24,56, 104-105, 110, 112, 114-115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 200, 206, 211, 247,263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, який зареєстрований 28.02.2008 року у виконавчому комітеті Валявської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 02, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко