Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №636/8958/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/8958/26 Провадження 3/636/3678/26

Дата 13.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, начальника відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Як убачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення № 8 від 03 вересня 2026 року, старшому лейтенанту медичної служби ОСОБА_1 , який проходить військову службу на посаді начальника відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_1 , ставиться у провину недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану.

01 вересня 2026 року командиром медичної роти військової частини НОМЕР_1 майором медичної служби ОСОБА_2 відповідно до усного розпорядження начальника медичного відділу 10 армійського корпусу майора медичної служби ОСОБА_3 доручено ОСОБА_1 у найкоротший термін здійснити передачу аптечок медичних загальновійськових індивідуальних АМЗІ, аптечок військових Joint First Aid Kit (JFAK) та індивідуальних комплектів першої медичної допомоги RR з обліку медичних пунктів на облік підпорядкованих підрозділів за роздавальною (здавальною) відомістю.

У протоколі зазначено, що станом на 03 вересня 2026 року передача вказаного медичного майна на облік підпорядкованих підрозділів не розпочалася, у зв`язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковано як недбале ставлення до військової служби, що заподіяло шкоду інтересам військової служби та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, подав письмові заперечення на протокол, у яких просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 01 вересня 2026 року йому було усно доведено завдання щодо передачі аптечок та визначено кінцевий строк його виконання - до 14 вересня 2026 року включно.

За його поясненнями, вже 02 вересня 2026 року він надав відповідні вказівки начальникам медичних пунктів батальйонів та дивізіонів щодо передачі аптечок на облік підпорядкованих підрозділів і оформлення необхідних роздавальних (здавальних) відомостей. Після отримання відповідних документів він мав здійснити їх реєстрацію та забезпечити належне оформлення обліку медичного майна.

Заявив, що станом на 03 вересня 2026 року встановлений строк виконання завдання не закінчився, а тому відсутні підстави вважати, що він допустив невиконання або неналежне виконання покладених на нього службових обов`язків.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 долучив до заперечень скриншот робочого листування, який, за його твердженням, підтверджує надання ним відповідних вказівок підпорядкованим підрозділам 02 вересня 2026 року, характеристику, копію грамоти командування оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та копію посвідчення до почесного нагрудного знака.

Крім того, до матеріалів справи долучено накладні від 14 вересня 2026 року, які стосуються прийому-передачі відповідного медичного майна.

ОСОБА_1 також звернув увагу на те, що в протоколі не конкретизовано, які саме службові обов`язки він не виконав, які негативні наслідки настали внаслідок його дій чи бездіяльності та в чому конкретно полягала заподіяна інтересам військової служби шкода.

Суд вислухав пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідив протокол про адміністративне правопорушення, дослідив письмові заперечення та додані до них документи, і дійшов таких висновків.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості є невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, у протоколі, та у доданих матеріалах відсутні відомості про нормативний акт, яким визначається компетенція військової службової особи, коло службових обов`язків, покладених на нього цим актом у встановленому законом порядку, які конкретні обов`язки й у якому порядку він повинен був виконати, у чому саме виявилися допущені ним порушення службових обов`язків, які наслідки спричинили ці порушення та чи перебувають вони у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Згідно п. 4 ст. 24 гл. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, в тому числі, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

У зв`язку з відсутністю у КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.

Згідно ст. 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування. Під невиконанням обов`язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов`язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов`язків.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Суду не надано належних і допустимих доказів, на основі яких можливо було б встановити наявність адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, для вирішення питання про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення необхідно встановити конкретні службові обов`язки, покладені на особу, факт їх невиконання або неналежного виконання, наявність вини та інші обставини, що мають значення для правильної кваліфікації діяння.

Судом установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину те, що станом на 03 вересня 2026 року він не розпочав передачу аптечок медичних загальновійськових індивідуальних АМЗІ, аптечок військових JFAK та індивідуальних комплектів першої медичної допомоги RR з обліку медичних пунктів на облік підпорядкованих підрозділів за роздавальною (здавальною) відомістю.

Разом із тим із наданих ОСОБА_1 пояснень убачається, що він не заперечує отримання відповідного усного розпорядження, проте наполягає на тому, що строк виконання завдання визначений до 14 вересня 2026 року, а необхідні організаційні заходи для його виконання він розпочав 02 вересня 2026 року.

Зазначені доводи мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки стосуються встановлення факту невиконання службового завдання, часу його вчинення та наявності вини особи.

При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 доручено виконати відповідні дії «у найкоротший термін». Водночас у письмових запереченнях він вказує, що фактично доведене до нього завдання передбачало кінцевий строк виконання до 14 вересня 2026 року.

За таких обставин під час розгляду справи необхідно встановити фактичний зміст доведеного до особи розпорядження, визначений строк його виконання та обсяг дій, які ОСОБА_1 мав виконати станом на 03 вересня 2026 року.

Водночас, матеріали справи не містять достатніх належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи особи щодо встановленого строку виконання завдання та підтверджували, що станом на дату, зазначену в протоколі, він допустив винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього службових обов`язків.

Суд також бере до уваги долучений ОСОБА_1 скриншот робочого листування, який, за його поясненнями, підтверджує надання ним 02 вересня 2026 року вказівок підпорядкованим підрозділам щодо передачі медичного майна.

Зазначений доказ підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи та свідчить на користь доводів особи про вжиття нею заходів, спрямованих на виконання отриманого завдання.

Крім того, судом досліджено накладні від 14 вересня 2026 року, долучені до матеріалів справи, які стосуються передачі відповідного медичного майна.

Вказані документи підтверджують здійснення документального оформлення передачі медичного майна станом на 14 вересня 2026 року та узгоджуються з доводами ОСОБА_1 про те, що виконання відповідного завдання здійснювалося в межах визначеного ним строку.

Водночас сам по собі факт оформлення накладних 14 вересня 2026 року не є безумовним доказом відсутності будь-яких порушень, проте в сукупності з іншими матеріалами справи має значення для оцінки обставин виконання службового завдання.

Суд звертає увагу, що складення протоколу про адміністративне правопорушення саме по собі не є беззаперечним доказом вини особи. Викладені в ньому обставини повинні бути підтверджені іншими належними доказами, дослідженими під час розгляду справи.

При цьому загальні посилання в протоколі на недисциплінованість, безвідповідальність, порушення військової дисципліни та подання негативного прикладу для інших військовослужбовців не можуть самостійно підтверджувати наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Такі формулювання не звільняють уповноважену посадову особу від обов`язку конкретизувати, у чому саме полягало невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем покладених на нього службових обов`язків, та надати докази на підтвердження відповідних обставин.

Посилання в протоколі на заподіяння шкоди інтересам військової служби також має оцінюватися з урахуванням конкретного змісту інкримінованого діяння та доказів, які підтверджують обставини, покладені в основу обвинувачення.

Проте матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали змогу встановити, що саме внаслідок винної поведінки ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2026 року було допущено невиконання службового завдання, яке мало бути виконане до 14 вересня 2026 року, або що він безпідставно ухилявся від виконання покладених на нього обов`язків.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновок про винуватість особи не може ґрунтуватися на припущеннях або лише на суб`єктивній оцінці її поведінки іншими посадовими особами.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з урахуванням змісту протоколу, заперечень ОСОБА_1 , наданих ним документів та інших досліджених матеріалів суд дійшов висновку, що належними та достатніми доказами не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд вважає, що вина ОСОБА_1 належним чином та поза розумним сумнівом не доведена, а тому провадження у справі необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283-284, 287-289 КУпАП, суддя

ухвалив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 636/8958/26 (провадження № 3/636/3678/26) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бунін Є.О.