Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №636/2916/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2916/26 Провадження 3-зв/636/14/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича про відвід судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова Ігоря Валерійовича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (справа № 636/2916/26),

в с т а н о в и л а:

В провадженні судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова І.В. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні 12.10.2026, яке проводилося в режимі відеоконференції, з розгляду вказаної справи представник ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко В.В. заявив відвід головуючому судді Карімову І.В.

В подальшому електронною поштою та через систему «Електронний суд» 12.10.2026 надійшла заява адвоката Сидоренка В.В. про відвід судді Карімову І.В., яка обґрунтована наступним.

Чугуївським міським судом Харківської області в складі судді Карімова Ігоря Валерійовича здійснюється розгляд справи № 636/2916/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 1, 7 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності серед іншого має право заявляти клопотання. Положеннями КУпАП не передбачено спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Рішенням Ради суддів №34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією. 7 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях неодноразово констатував, що норми КУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, тому адміністративні правопорушення підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (п. п. 21-22 рішення від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України"). Найближчою за правовою природою суміжною галуззю процесуального права є кримінальне процесуальне право. Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі- тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Білуха проти України", "Бочан проти України", "Газета "Україна-центр" проти України" та ін.

Захисником ОСОБА_1 адвокатом Сидоренко В.В. було подано ряд клопотань по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зокрема клопотання про виклик в судове засідання поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Клопотання про виклик поліцейського було мотивовано тим, що в матеріали справи не містять доказів того, що поліцейські встановлювали у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння. Перед тим як запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння поліцейські навіть не повідомили йому ознаки сп`яніння. Згідно з п. п. 3. 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 був направлений не до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 те, що відмова від проходження огляду прирівнюється за наслідками до керування транспортним засобом в стані сп`яніння. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 містяться відео, які є не повними, відеозйомка велась не безперервно, що підтверджується нарізкою відеофайлів. На відео відсутнє першочергове спілкування поліцейських з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про зупинення провадження по справі, яким прохав: розглянути клопотання без його участі; - провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно мене за ч. 1 ст. 130 КУпАП зупинити до моменту звільнення з військової служби; в разі відмови в задоволенні даного клопотання, розгляд справи відкласти на іншу дату та час. Така позиція була мотивована тим, що проходить військову службу і в разі відмови в задоволені клопотання про зупинення прохає відкласти розгляд справи для можливості прибути до суду для надання пояснень по справі. Всі подані клопотання сторони захисту були спрямовані на повне та всебічне з?ясування всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки складений адміністративний матеріал містив значну кількість процесуальних порушень та недоліків.

Проте, в судовому засіданні по справі 12.10.2026 суддя Карімов І.В. відмовив в задоволенні клопотань сторони захисту. Крім того, клопотання про зупинення провадження по справі суддя взагалі не розглянув, а повідомив, що його буде розглянуто в нарадчій кімнаті при прийнятті постанови. На це захисник зауважив, що не може так бути, оскільки при відмові в задоволені такого клопотання, ОСОБА_1 прохає відкласти розгляд справи. Суддя відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про виклик поліцейського, а клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі взагалі не розглянув, чим позбавив сторону захисту та ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя та права на справедливий розгляд справи об?єктивним та безстороннім судом.

Таким чином, поведінка судді, яка спрямована на порушення прав та свобод учасників справи, порушення суддею приписів чинного законодавства та основоположних принципів та засад судочинства, та зокрема принципу правової визначеності, є грубим нехтуванням гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вказані мною відомості є тими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді по даній справі. Така поведінка судді Карімова І.В.. перешкоджає належному та справедливому розгляду даної справи незалежним і безстороннім судом, як це гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина, прийнятою 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року та набрала чинності 11.09.1997 року, та викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості особи, яка здійснює правосуддя. Зважаючи на порушення суддею Карімовим І.В. прав на доступ до правосуддя, вважаю, що не забезпечивши достатні гарантії для виключення будь якого розумного сумніву з приводу безсторонності судді, неможливо досягти дієвості судового розгляду при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, через що наявні обґрунтовані підстави для відводу судді по даній справі.

Відтак, вважає, що суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов Ігор Валерійовича не може здійснювати правосуддя в даній справі, оскільки подальша його участь в судовому розгляді лише перешкоджатиме належному та об`єктивному вирішенню даної справи та надалі порушуватиме права ОСОБА_2 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на доступ до правосуддя. Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Просить відвести суддю Чугуївського міського суду Харківської області Карімова І.В. та передати справу про адміністративне правопорушення № 636/2916/26 про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляд іншому складу суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Чугуївського міського суду Харківської області від 12.10.2026 заява розподілена судді Золотоверхій О.О.

У зв`язку із надходженням заяви про відвід судді, на запит судді надано для огляду матеріали справи № 636/2916 (провадження 3/636/1572/26).

ОСОБА_1 та його адвокат Сидоренко В.В. до суду не з`явилися, про місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання та/або про розгляд справи в режимі відеоконференції не надходило.

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., якому заявлено відвід, пояснень не надав.

Згідно ч.3 ст. 65 ЗУ «Про правотворчу діяльність» суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом: 1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини; 2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливість та порядок заявлення та розгляду питання про відвід судді у справах про адміністративні правопорушення. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права, зокрема, положення КПК України щодо порядку заявлення та розгляду заяв про відвід.

Зазначаю, що згідно положень ч. 3 ст. 81 КПК України, не прибуття в судове засідання особи, якій заявлено відвід, не є перешкодою для його вирішення по суті.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суддя, перевіривши доводи заяви, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №636/2916/26, встановила наступне.

26.03.2026 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 (протокол серії ЕПР1 №614118 від 13.03.2026).

Адвокат Сидоренко В.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 03.07.2026 подав до суду ряд клопотань, в т.ч. про виклик поліцейського Шандиба О.І.

07.07.2026 ОСОБА_1 надав заяву про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням ним військової служби.

Відповідно до матеріалів справи інспектор Шандиба О.І. викликалася у судове засідання, призначене на 12.10.2026.

Відповідно до протоколу судового засідання від 12.10.2026 у повторному виклику інспектора судом відмовлено на місці, щодо інших клопотань прийнято рішення вирішити їх у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Поряд з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному випадку суд застосовує принцип аналогії, та для вирішення питання відводу керується вимогами КПК України.

Статтею 75 КПК України визначені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь в цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. В складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Таким чином, на думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз змісту доводів, якими заявник обґрунтовує заявлений судді Карімову І.В. відвід, дає підстави для висновку про те, що приводом для цього стала незгода заявника з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи № 636/10586/25, зокрема - рішенням про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.

Таким чином, підстави, передбачені КПК України, з яких суддя не має права брати участь в розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні.

Керуючись статтями ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, ст.ст. 245, 283 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича про відвід судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова Ігоря Валерійовича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (справа № 636/2916/26), - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Золотоверха