Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №644/8513/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/8513/26

Провадження № 2-о/644/219/26

13.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Сібільової К.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Калінової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Адвокат Чирик Сергій Володимирович, який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою, заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Трофімовка Качірського району Павлодарської області Казахської РСР, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Трофімовка Качірського району Павлодарської області Казахської РСР. Свідоцтво про народження втрачене. Мати ОСОБА_3 , дата та місце народження не відомі, проживала у місті Дружківка Донецької області, Україна, померла у 2021 році. За життя була документована паспортом громадянина України. Батько ОСОБА_4 , помер коли заявнику було 16 років. У Заявника є сестра та два брати ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер у місті Дружківка від хвороби приблизно у 2020 році, був документований паспортом громадянина України. ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , документована паспортом громадянина України, останнє відоме місце проживання – м. Дружківка, спілкування не підтримують. ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , чи був документований паспортом громадянина України заявнику не відомо, спілкування не підтримують. У 1965 році заявник разом з батьками переїхала до міста Дружківка Донецької області, де вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Ця ж адреса місця проживання заявника вказана у формі 1 (заяві на видачу паспорта громадянина колишнього СРСР). У місті Дружківка заявник навчалася у середній школі № 3, закінчила 8 класів. Документ про освіту втрачений. Архівна інформація щодо підтвердження факту навчання відсутня, що підтверджується відповіддю Дружківської міської військової адміністрації № 01/327/26 від 20.01.2026 року.

Після закінчення школи, приблизно у 1973 році, заявник почала працювати на Машинобудівному заводі м. Дружківка, де працювала близько 5–6 років, після чого була переведена до цеху озеленіння цього ж заводу, де працювала приблизно до 1984 року. Загалом на заводі працювала орієнтовно до 1996 року. У 2024 році в межах ліквідаційної процедури документи з кадрових питань були передані до Дніпровської міської ради. Архівною довідкою Управління архівної справи Дніпровської міської ради від 23.04.2026 року № 4/5-635 підтверджується наступні періоди працевлаштування заявника – 14.11.1989 року по 11.11.1990 року та з 16.09.1991 року по 04.12.1991 року. У 1975 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , 1957 року народження. Після державної реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_9 . У шлюбі прожили близько року та розлучилися. Від цього шлюбу заявник має доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку міста Дружківка Донецької області. Вона документована паспортом громадянина України, місце її проживання заявнику не відоме, спілкування не підтримують. У період з 1979 по 1982 рік заявник проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , 1952 року народження. Від цих відносин заявник має сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Дружківка, який зник безвісти 20 квітня 2025 року. У 1986 році заявник вийшла заміж за ОСОБА_13 , 1952 року народження. Після державної реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_14 . У шлюбі прожили близько року та розлучилися. Заявник була документована паспортом громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданим 08.01.1987 року Дружківським районним відділом внутрішніх справ Донецької області. Місце проживання заявника було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 15.05.1987 по 12.04.1996 року, що підтверджується відповіддю Дружківської міської ради № 156/0.21302/1-26 від 16.01.2026 року. У 1997 році у зв`язку з тяжкою хворобою доньки заявник продала квартиру, після чого проживала у місті Дружківка без реєстрації, орендувала житло, виконувала випадкові підробітки. На початку 2000-х років заявник переїхала до села Просянка Харківської області, де проживала без реєстрації близько 15 років. З 2015 року заявник разом з сином ОСОБА_12 проживали без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . У 2023 році заявник була евакуйована волонтерами до села Зернове Харківської області, де проживала за адресою: АДРЕСА_4 . З 30.01.2026 року заявник перебуває на обліку у КЗ «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» та проживає за адресою АДРЕСА_5 . До кримінальної відповідальності не притягувалася. З урахуванням викладеного вбачається, що заявник постійно проживала на території України як станом на 24 серпня 1991 року, так і станом на 13 листопада 1991 року. У лютому 2026 року заявник звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України. Відповідно до відповіді ГУ ДМС України в Харківській області було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України та проходження процедури набуття громадянства України, оскільки відсутній оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про реєстрацію місця проживання. Таким чином, встановлення факту постійного проживання на території України необхідне заявникові для звернення до органів Державної міграційної служби України з метою встановлення належності до громадянства України та в подальшому оформлення паспорта громадянина України. У ОСОБА_2 не має будь-якої іншої можливості, аніж в судовому порядку встановити факт її постійно проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року)

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 08.07.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник заявника у судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви, поданої адвокатом Чириком С.В., в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Трофімовка Качірського району Павлодарської області Казахської РСР, на території України станом на 24 серпня 1991 року не заперечувала і при вирішенні заяви покладалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши представника заявника та заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15 травня 1987 р. по 12.04.1996 р. була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується листом виконкому Дружківської міської ради від 16.01.2026 р.

Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області від 22.01.2026 р., за даними картотеки заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМУ у м. Києві та Київської області, виявлено заяву на ім`я ОСОБА_2 (на російській мові), ІНФОРМАЦІЯ_1 , документувалася паспортом серії НОМЕР_1 дата видачі 08.01.1987 року Дружківським районним відділом внутрішніх справ Донецької області , що також підтверджується заявою ОСОБА_2 про видачу паспорта, з якої вбачається, що остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Трофімовка Качірського району Павлодарської області, руська, з 23.04.1986 р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 , 1952 р.н., мати ОСОБА_15 , батько ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 01/327/26 від 20.01.2026 р., указом Президента України від 30 березня 2022 року № 188/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області», утворена Дружківська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області. Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 78, ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження Дружківської міської ради, секретаря Дружківської міської ради. Дружківського міського голови достроково припинені, Дружківського міського голову та секретаря міської ради звільнено. Посадові особи виконавчого комітету Дружківської міської ради на вимогу закликів начальника Донецької обласної військової адміністрації та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» у зв`язку з воєнними діями на території України були вимушені евакуюватися з міста, Всі внутрішньо розпорядчі документи (рішення Дружківської міської ради, рішення виконавчого комітету Дружківської міської ради, розпорядження міського голови, посадові інструкції, особисті справи, положення про відділи, журнали реєстрації вхідних та вихідних листів звернень га запитів, архівні документи, накази та інше) евакуйовано. Дружківська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області не володіє жодним документом створеним Дружківського міською радою, виконавчими органами та посадовими особами міської ради, окрім електронних копій рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови та інших документів які були оприлюдненні на офіційному сайті Дружківської міської ради - druisp.gov.ua до 23 лютого 2022 року. Зазначено, що з 1968 р. по 1986 р. освітній заклад № 3 міста Дружківки Донецької області, мав статус восьмирічної школи, тому атестати не видавалися. При реорганізації закладу в навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня-дитячий садок» № 3 Дружківської міської ради Донецької області ряд документів було передано на зберігання до закладу загальної середньої освіти гімназії №7, а саме: книги обліку бланків видачі свідоцтв про восьмирічну освіту 1979-1991, 1991-2002. 2002-2005. Після закінчення школи або вибуття учня особова справа зберігається в архіві 3 роки згідно зі статтею 494 Переліку типових документів наказу МОН «Про затвердження єдиних зразків обов`язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності». Таким чином, Дружківська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області не має змоги надати копії документів, щодо підтвердження навчання ОСОБА_2 , 1957 р.н., в середній школі № 3 м. Дружківка Донецької області у зв`язку з фактичною відсутністю останніх.

Як вбачається з наданої інформації Управління архівної справи Дніпропетровської міської ради № 4/5-635 від 23.04.2026 р., в архівному фонді «Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» в особових справах звільнених працівників за 1990, 1992 роки є відомості про те, що « ОСОБА_2 » (так у документах мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_8 : 14 листопада 1989 року прийнята на Дружківський машинобудівний завод в «цех № 7 стропольщиком по третьему разряду», табельний № 6624 (Наказ (розпорядження) № 2001 від 13 листопада 1989 року); 11 листопада 1990 року звільнена за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП УРСР, табельний № 6624 (Наказ № 2167 від 30 листопада 1990 року); 16 вересня 1991 року прийнята на Дружківський машинобудівний завод в «цех № 7 стропольщиком по третьему разряду», табельний № 6624 (Наказ (розпорядження) № 1425 від 16 вересня 1991 року); 04 грудня 1991 року звільнена за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП УРСР, табельний № 6624 (Наказ № 187 від 03 лютого 1992 року), також надано довідку про зміну назви підприємства № 16 від 15.10.2025 р., з якої вбачається, що Дружківський орден Леніна машинобудівний завод імені 50-річчя Радянської України (Міністерство вугільної промисловості СРСР «СОЮЗВУГЛЕМАШ») перетворений у Відкрите акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (Наказ Мінвуглепрому України № 299-а від 28.06.1996 та наказ № 1 від 06.08.1996). Відкрите акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод (Наказ № 184 від 24.05.2011), накази та особові картки форми П-2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі сімейний стан зазначено: одружена, чоловік 1952 р.н., дочка 1976 р.н., син 1980 р.н., освіта 8 класів.

Відповідно до листа Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 27.03.2026 р., розглянуто заяву ОСОБА_2 від 27.02.2026 щодо встановлення належності до громадянства України та документування паспортом громадянина України. За результатами розгляду встановлено наступне. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначені Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ (далі - Закон) та Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок). Відповідно до статті 3 Закону громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності 24.08.1991 або за станом на 13.11.1991 постійно проживали на території України, або особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991 і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. Перевіркою викладеної у звернені інформації та доданих документів встановлено, що ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 , виданого 08.01.1987 Дружківським РВВС Донецької області у зв`язку зі зміною прізвища на підставі паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 , виданого 19.11.1982 Дружківським ГОВД. Паспортний документ до заяви не додано. За інформацією виконавчого комітету Дружківської міської ради, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 15.05.1987 по 12.04.1996. Отже, факт постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року підтверджується архівними обліковими документами. Таким чином, є підстави вважати ОСОБА_2 громадянином України відповідно до статті 3 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України». Разом з цим, пунктом 9 Порядку передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має в паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) паспорт громадянина колишнього СРСР. У разі втрати паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка про перебування особи в громадянстві колишнього СРСР станом на 24 серпня 1991 року, оформлена територіальним підрозділом Державної міграційної служби України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року. Враховуючи викладене, у разі виконання вимог законодавства України про громадянство та наявності необхідних документів із заявою про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_2 можете звернутися до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

З 30.01.2026 р. по 30.07.2026 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у КЗ «Харківський міський центр реінтеграції бездобних осіб», що підтверджується довідкою КЗ «Харківський міський центр реінтеграції бездобних осіб», що також підтверджується посвідченням про взяття на облік бездобної особи № 81 від 30.01.2026 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є особи, що постійно проживали на території України, станом на 24 серпня 1991 року, а також особи, які проживали на території України, станом на 13 листопада 1991 року і не були громадянами інших держав.

За змістом Указу Президента України № 215/2001 від 27 березня 2001 року, зазначений факт має бути підтверджено відповідним рішенням суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року, проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно з п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону, особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає, зокрема, судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України, станом на 24 серпня 1991 року.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено перелік фактів, які встановлюються судом в порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт.

Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт проживання заявника на території України, за станом на 1991 рік підтверджується долученими до справи доказами у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Листом Верховного Суду України, від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України, або набрання чинності Законом, від 18 січня 2001 року «Про громадянство України», є підставою для оформлення належності до громадянства України, відповідно до Закону України «Про громадянство України».

Для встановлення факту належності до громадянства України, залежно від підстав цього встановлення, предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України, станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України, станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України, станом на 24 серпня 1991 року, або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала, станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо. У зазначених справах як заінтересовані особи повинні брати участь відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України» також Указом Президента України, від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України, від 27 березня 2001 року № 215 та у відповідності до норм Закону України «Про громадянство України», вказане рішення разом з іншими документами є підставою для отримання громадянства України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо необхідності встановлення юридичного факту постійного проживання на території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України до 24 серпня 1991 року (на час проголошення незалежності України) та 13 листопада 1991 року (на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України»).

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Трофімовка Качірського району Павлодарської області Казахської РСР, на території України до 24 серпня 1991 року (на час проголошення незалежності України) та 13 листопада 1991 року (на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України»).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

заявник ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 ;

заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, ЄДРПОУ 37764460, м. Харків, вул. Римарська, буд.24.

Суддя Я.М. Ритов