Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №629/6364/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6364/26

Провадження № 2/629/2504/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у м. Лозова Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/6364/26 за позовом представника ОСОБА_1 -адвоката Старікової Наталії Олексіївни до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Лозівська міська рада Харківської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "1-28" в особі голови правління ОСОБА_11 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 -адвоката Старікової Наталії Олексіївни до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що спірне жиле приміщення - двокімнатна квартира АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду та початково надавалася сім`ї бабусі позивача на підставі рішення (протоколу) виконкому від 29.12.1969 року. Позивач та відповідач є рідними сестрою та братом по батькові. Батько - ОСОБА_3 , помер у ІНФОРМАЦІЯ_4. Позивач зареєстрована у спірній квартирі на постійній основі з 03.03.2005 року, а відповідач був зареєстрований за цією ж адресою 17.03.2005 року. Після смерті батька відповідач повністю втратив інтерес до житла і за вказаною адресою не проживає близько 20 років. Він самоусунувся від утримання квартири, дій щодо вселення не здійснює, особистих речей у ній не має та не бере участі в оплаті комунальних послуг. Поважні причини відсутності відповідача за місцем реєстрації відсутні. Усі витрати щодо утримання квартири, її відновлення до придатного для проживання стану, ремонту та сплати комунальних платежів здійснюються виключно позивачем. Наявність формальної реєстрації відповідача покладає на позивача надмірний тягар з оплати послуг, перешкоджає зміні головного квартиронаймача / переоформленню особового рахунку, а також позбавляє її можливості реалізувати право на приватизацію даного житла. Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

Позивачка та її представник у судове засідання не з"явилися, останній надала заяву у якій прохала суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області та направлення кореспонденції. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву у якій проти задоволення позову не заперечувала.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "1-28" в особі голови правління ОСОБА_11 у судове засідання не з`явився, прохав суд проводити розгляд справи за його відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтями 1,2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. ст.15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом встановлено, що правовий статус спірної двокімнатної квартири АДРЕСА_2 як об`єкта державного житлового фонду, первинно наданого бабусі позивачки - ОСОБА_4 на сім`ю з трьох осіб, що належним чином підтверджується Архівною довідкою від 21.10.2004 року № 544 (а.с.16) та Архівним витягом від 16.02.2026 року № 16-551/89 з рішення виконавчого комітету Лозівської міської Ради від 29.12.1969 року № 27/714 (а.с.17).

Фактичний склад зареєстрованих у жилому приміщенні осіб підтверджено Довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання Лозівської міської ради № 531 від 16.02.2026 року (а.с.13) згідно з якою у квартирі зареєстровані лише дві особи: позивачка ОСОБА_1 (з 03.03.2005) та відповідач ОСОБА_2 (з 17.03.2005).

Наявність родинних зв`язків між позивачкою, відповідачем та первинним наймачем житла належно задокументована наданими суду свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_1 (а.с.23), довідкою про укладення шлюбу батьків № 29-04/69 від 08.02.2005 року (а.с.24), витягом з ДРАЦСГ про народження батька - ОСОБА_3 (а.с.25-26), а також свідоцтвами про народження, шлюби та смерть бабусі ОСОБА_5 (а.с.28-33).

Факт смерті батька сторін - ОСОБА_3 (наймача житла) підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.04.2007 року (а.с.27).

Факт відсутності відповідача ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації понад встановлений законом шестимісячний строк без поважних причин підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів: актом про непроживання від 20.02.2026 року (а.с.79) складеним позивачкою за участю сусідів ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), які засвідчили, що відповідач не проживає у квартирі з 2005 року та особистих речей у ній не має (а.с.); наказом УЖКГ Лозівської міської ради від 22.05.2026 року № 257 (а.с.83-84) та Актом обстеження житлового приміщення від 22.05.2026 року (а.с.85) складеним комісією органу місцевого самоврядування, яким підтверджено факт непроживання відповідача протягом 2025-2026 років; відповідями Виконавчого комітету та УЖКГ Лозівської міської ради на адвокатські запити адвоката Старікової Н.О. № 19/466 від 08.05.2026 року (а.с.86-93).

Суд визнає вказані докази належними, допустимими та достовірними, оскільки вони виходять від компетентних органів та мешканців будинку, узгоджуються між собою і спростовують факт користування відповідачем спірним житлом.

Суд приймає як належні та допустимі докази одноособової участі позивачки у збереженні та відновленні майна, а саме: заяви позивачки про відновлення стану квартири (а.с.34,36-42, 44), включаючи чеки, накладні на будівельні матеріали, акти залучення фахівців, технічні умови КП «Водоканал» від 2008 року та акти заміни приладів обліку (а.с.45-50, 52-57

Фотокартки приміщення, які фіксують технічний стан квартири до проведення ремонтних робіт та після відновлення інженерних мереж (а.с.65-70).

Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів КП «Еко-Сан» від 23.09.2013 року (а.с.58-61), Договір про реструктуризацію заборгованості за послуги з постачання теплової енергії № 12 від 18.02.2026 року (а.с.62-63) з КП «ЖУК» на суму 91 597,21 грн, довідку про розрахунок заборгованості на суму 94 586,42 грн. (а.с.64) та платіжні інструкції, що підтверджують систематичне понесення позивачкою витрат на сплату комунальних платежів (а.с.71-78).

Наведені докази свідчать про те, що позивачка є єдиною особою, яка виконує обов`язки наймача щодо утримання квартири, тоді як відповідач у цих витратах участі не бере.

Наявність порушеного права позивачки підтверджується Повідомленням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 10.02.2006 року № Г-5 (а.с.18-19), Повідомленням про залишення заяви без руху від 05.03.2026 року № 02-13-11/427 (а.с.21-22) та Рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради № 388 від 24.03.2026 року (а.с.20), якими позивачці відмовлено у зміні наймача за договором найму через відсутність згоди зареєстрованого відповідача

Формальна реєстрація відповідача за відсутності фактичного проживання обмежує позивачку у реалізації її права на переоформлення особового рахунку та подальшу приватизацію житла.

Враховуючи те, що відповідач не проживає у спірній квартирі та не приймає участі в утриманні квартири, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 Житлового кодексу України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71,72 Житлового кодексу України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 Житлового кодексу України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі№ 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17, від 19 січня 2022 року у справі №344/9319/19.

Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненнями), роз`яснив, що, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 р. по справі № 815/2309/17 висловив правову позицію: «Таким чином, Суд робить висновок, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що відповідач за місцем своєї реєстрації не проживає.

Оскільки, позивачем не заявлялась вимога про стягнення судового збору з відповідача, то суд не вирішує дане питання.

Керуючись 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Старікової Наталії Олексіївни до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Лозівська міська рада Харківської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "1-28" в особі голови правління ОСОБА_11 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням-задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Інформація про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -

Лозівська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 06716633, адреса: вул.Я.Мудрого, 1, м.Лозова, Харківська область.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "1-28" в особі голови правління ОСОБА_11, адреса: АДРЕСА_4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя Т.О.Каращук