Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/9209/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9209/26

н/п 2/953/5022/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

при секретарі Тютюновій В.О.,

за участі позивача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, -

У С Т А Н О В И В:

07.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, у якій позивач просить:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 458 400,84 грн, нарахованої станом на 30.04.2026 року у виконавчому провадженні № 55873867 на підставі судового наказу Київського районного суду м. Харкова № 640/1146/18 від 19.02.2018 року.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , встановлених судовим наказом Київського районного суду м. Харкова № 640/1146/18 від 19.02.2018 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Судовим наказом Київського районного суду м. Харкова № 640/1146/18, виданим 19.02.2018 року, з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника.

Також зазначив, що на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові перебуває виконавче провадження № 55873867 з виконання вказаного судового наказу. Станом на 30.04.2026 року державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 458 400,84 грн. На підставі цього розрахунку виконавцем також нараховано виконавчий збір у розмірі 45 842,08 грн. та штраф у розмірі 229 200,42 грн.

Протягом періоду, за який нараховано заборгованість, він тяжко хворів (декомпенсований Синдром Туретта F95.2), що підтверджується медичними документами, та з об`єктивних причин не міг працевлаштуватися й мати заробіток.

Відповідно до витягу № 174/26/1737/В від 24.06.2026 року, йому встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання пов`язане з військовою службою) з вираженим обмеженням працездатності та потребою в постійному сторонньому догляді.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28.02.2019 у справі № 640/8978/17 встановлено порядок його участі у вихованні (спілкуванні) дітей та зобов`язано матір надавати інформацію про них. Зокрема, суд постановив: "Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні (спілкуванні) дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: щонеділі з 09-00 год. до 15-00 год. без обмеження місця прогулянок. Зобов`язати ОСОБА_2 надавати інформацію ОСОБА_1 щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування, лікування дітей, а у разі настання таких змін, повідомляти ОСОБА_1 про це негайно."

Окрім цього, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2019 у справі № 640/8978/17 він є стягувач, а боржника (матір дітей - ОСОБА_2 ) оголошено в розшук у зв`язку з невиконанням судового рішення та переховуванням дітей.

Постановою державного виконавця від 30.04.2021 виконавчий документ про встановлення порядку його спілкування з дітьми було повернуто стягувачу (йому) у зв`язку з тим, що боржника ( ОСОБА_2 ) та дітей не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Таким чином, з 2019 року і до цього часу місцезнаходження боржника ( ОСОБА_2 ) та дітей невідоме, що повністю унеможливлює будь-яку передачу коштів на їхнє утримання, а самі аліменти втратили своє цільове призначення.

Зазначив, що заборгованість у розмірі 458 400,84 грн. виникла не через його умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків, а виключно через виняткові поважні обставини: підтверджену медичними документами тяжку тривалу хворобу, що призвела до встановлення ІІ групи інвалідності (захворювання пов`язане з військовою службою) з вираженим обмеженням працездатності та потребою в постійному сторонньому догляді, а також через тривале перебування стягувача у розшуку та приховування дітей, що позбавило його об`єктивної можливості здійснювати виплати безпосередньо на потреби дітей.

Вказав, що стягнення з нього заборгованості в такому розмірі є несправедливим, неправомірним і таким, що суперечить принципам сімейного законодавства України.

Ухвалою судді від 09.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи, за клопотанням позивача витребувані докази.

16.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій Позивач просить: - Забезпечити позов ОСОБА_1 у цивільній справі № 953/9209/26; - Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 55873867, яке перебуває на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкритого на підставі судового наказу Київського районного суду м. Харкова № 640/1146/18 від 19.02.2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 953/9209/26.

Ухвалою суду від 17.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів.

20.08.2026 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про долучення доказів направлення копії позовної заяви та додатків відповідачу ОСОБА_2

25.08.2026 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про долучення доказів та письмові пояснення.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того пояснив, що готовий сплачувати аліменти, коли ці кошти будуть надходити цілеспрямовано дітям, а не щоб кошти знаходилися на депозитному рахунку виконавчої служби. На теперішній час йому не відомо де знаходяться його діти, відповідач перебуває у розшуку, тому вважає, що є недоцільним стягувати з нього аліменти. Також вказав, що на даний час йому встановлена 2 група інвалідності, необхідне лікування за кордоном, а тому просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку із відсутністю адресата за адресою доставки. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Представник третьої особи: Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції особи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у їх відсутність.

Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши надані докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2009 року по 28.10.2013, який був розірваний на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2013.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом № 640/1146/18, виданим Київським районним судом м. Харкова 19.02.2018 року, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника.

Постановою головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Потій А.М. від 05.03.2018 за заявою стягувача відкрито виконавче провадження ВП № 55873867 з примусового виконання судового наказу № 640/1146/18 виданого Київським районним судом м.Харкова 19.02.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 25.01.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

З інформації начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Романінець від 25.08.2026 №211712 вбачається, що відповідно до даних АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 55873867 по виконанню судового наказу № 640/1146/18 виданого 19.02.2018 Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 25.01.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. 05.03.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55873867. 30.10.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 07.08.2019 державним виконавцем винесено: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. 01.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, мінімальна сума витрат складає - 204,00 грн. За період примусового виконання рішення було стягнуто грошові кошти у сумі 4 896,60 грн. 30.10.2018 на депозитний рахунок відділу від боржника, ОСОБА_1 , надійшли кошти у сумі 530,00 грн., які перераховані: - кошти у розмірі - 51,00 грн. перераховані на відповідний рахунок Харківське міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як витрати Виконавчого провадження; - кошти у розмірі - 479,00 грн. перераховані на відповідний рахунок ОСОБА_2 , як заборгованість за виконавчим документом. 14.06.2019 на депозитний рахунок відділу від боржника, ОСОБА_1 , надійшли кошти у сумі 204,00 грн., які перераховані на відповідний рахунок ОСОБА_2 , як заборгованість за виконавчим документом. 01.06.2020 на депозитний рахунок відділу від боржника, ОСОБА_1 , надійшли кошти у сумі 153,00 грн., які перераховані на відповідний рахунок Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як витрати виконавчого провадження; 01.12.2025 та 21.04.2026 за результатами опрацювань платіжних інструкцій на депозитний рахунок відділу за виконавчим провадженням №55873867 надійшли кошти в розмірі - 1 890,51 грн. та 2 119,09 грн. - загальна сума - 4 009,60 грн. які на теперішній час знаходяться на рахунку Відділу. Вищезгадані суми враховані при здійсненні державним виконавцем розрахунку заборгованості. 05.03.2026, з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем направлено вимогу стягувачу ОСОБА_2 , про надання реквізитів для перерахування стягнутих коштів аліментам. Станом на теперішній час відповіді від стягувача не надходило. Згідно з розрахунку заборгованості станом на 01.08.2026 року заборгованість зі сплати аліментів складає - 485 208,72 грн. Сума виконавчого збору становить 48 520,87 грн. Також у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про добровільну або безпосередню сплату боржником, ОСОБА_1 аліментів напряму стягувачеві ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27, ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Також згідно зі ст. 8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право пред`явити позов з вимогою зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Отже, платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами у разі, якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або інших обставин, що мають істотне значення та можуть бути безумовною підставою для звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що протягом періоду, за який нараховано заборгованість, він тяжко хворів, що підтверджується медичними документами, та з об`єктивних причин не міг працевлаштуватися й мати заробіток. Відповідно до витягу № 174/26/1737/В від 24.06.2026 року, йому встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання пов`язане з військовою службою) з вираженим обмеженням працездатності та потребою в постійному сторонньому догляді.

Разом з цим надані позивачем докази не підтверджують вище вказані доводи позивача. Так, надана суду копія Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №174/26/1737/В від 24.06.2026 про встановлення позивачу другої групи інвалідності з 24.06.2026 по 01.03.2027 не може слугувати підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментах, яка утворилася у період 2018-2026 роки, оскільки не свідчить про відсутність обов`язку з утримання власних неповнолітніх дітей, на утримання яких позивачем за вказаний вище період сплачено грошові кошти в сумі 4 896,60 грн.

Щодо посилання позивача на незадовільний стан здоров`я, судом з наданих доказів, зокрема виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2204/321 про перебування на стаціонарному лікуванні в період з 03.07.2026 по 04.08.2026 та консультативного висновку спеціаліста від 11.08.2026 встановлено, що позивач дійсно має проблеми зі здоров`ям. Проте, жодних даних про те, що в період з 01.01.2018 він мав застереження щодо працевлаштування, суду не надано.

Також суд не може взяти до уваги посилання позивача на перебування ОСОБА_2 у розшуку та приховування нею дітей у цивільній справі №640/8978/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя обоса: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми батьком, який проживає від них окремо.

Так, з листа Головного управління Національної поліції в Харківській області №3395аз-2026 від 14.08.2026 вбачається, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 30.10.2018 по 15.01.2019 перебувала у розшуку, оголошеному Харківським районним управлінням поліції № 1 (далі — ХРУП № 1) ГУНП в Харківській області, як особа, що зникла безвісти. 15.01.2019 розшук було припинено у зв`язку з встановленням її місцезнаходження. З 04.03.2020 по теперішній час вона перебуває у розшуку, оголошеному ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, як цивільний відповідач. Неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - також перебували у розшуку, оголошеному ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області як особи, що зникли безвісти. Проте, 15.01.2019 розшук було припинено у зв`язку з встановленням їх місцезнаходження, і на теперішній час вони у розшуку не перебувають. Згідно з даними міжвідомчої бази ЦП «Аркан» встановлено, що ОСОБА_2 разом із дітьми 05.09.2018 виїхала за межі України рейсом «Київ - Тель- Авів» та до теперішнього часу не поверталася.

Крім того, відповідно до приписів ст. 197 СК України, такі обставини не є істотними, і не впливають на обов`язок батька утримувати своїх дітей та, відповідно, не є підставою для звільнення від заборгованості по аліментам.

Отже, наведене дає підстави вважати, що позивач, маючи можливість утримувати дітей та сплачувати аліменти, фактично ухиляється від обов`язку, визначного приписами ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України.

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до частини восьмої цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір (чинний на час розгляду справи).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року в справі № 756/13754/14-ц.

Разом з тим, сам по собі розмір заборгованості за аліментами за період з січня 2018 по 01.08.2026 у розмірі 485 208,72 грн. сторонами не оспорений, і позивач питання про зміну розміру заборгованості за вказаний період не ставив та таких вимог не заявляв, у зв`язку з чим суд не перевіряє правильність обчисленої державним виконавцем заборгованості з урахуванням положень ст.194 СК України.

Поряд з тим, позивач не ставив питання невідповідності вимогам закону розміру обчисленої заборгованості за певний період, вимагаючи звільнення його взагалі від заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України, вимоги про що судом згідно ст. 4, ч.1 ст.13 ЦПК України розглянуто в заявлених позивачем межах з урахуванням принципу диспозитивності за ч. 3 ст. 13 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав, передбачених ч. 2 ст. 197 СК України для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах у даній справі не вбачається. Позивачем не спростовано розмір нарахованої заборгованості по аліментах і не доведено наявності обставин, які є суттєвими та могли б бути підставою для звільнення його від сплати існуючої заборгованості по аліментах, які стягнуті з нього за рішенням суду та від сплати аліментів.

Отже, зазначені позивачем у позовній заяві доводи не можуть розцінюватись судом як обставини, що мають істотне значення, тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору оскільки є інвалідом 2 групи, у зв`язку з чим витрати по судовому збору компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вул. Куликівська, буд. 12, м. Харків, 61002.

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Суддя Колесник С.А.