Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №560/22210/25
Суддя: Печений Є.В.
Справа № 560/22210/25
РІШЕННЯ
іменем України
14 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позивач обґрунтовує позов тим, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 04.11.2022 по 23.01.2023 та у військовій частині НОМЕР_2 з 24.01.2023 по 19.05.2023 відповідачі обчислювали його грошове забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018. На думку позивача, після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням мали визначатися відповідно до пункту 4 постанови КМУ №704 шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У зв`язку з цим просить здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення і пов`язаних з ним виплат з урахуванням належної розрахункової величини.
Ухвалою від 31.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.
Зазначає, що грошове забезпечення позивача за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 з 04.11.2022 по 23.01.2023 було нараховано і виплачено відповідно до чинного на той час законодавства. На думку відповідача, при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, оскільки саме такий механізм передбачав пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює для військової частини обов`язку здійснювати перерахунок із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. У зв`язку з цим відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_2 , у відзиві проти задоволення позову заперечує та зазначає, що у період проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 24.01.2023 по 19.05.2023 грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося відповідно до чинних нормативно-правових актів. Вважає, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн. При цьому скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, на думку відповідача, не відновило автоматично попередню редакцію пункту 4 постанови №704, а тому підстав для перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023, немає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 04.11.2022 по 23.01.2023, а з 24.01.2023 по 19.05.2023 - у Військовій частині НОМЕР_2 .
Під час проходження військової служби грошове забезпечення позивача обчислювалося виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
08.12.2025 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 04.11.2022 по 23.01.2023, а також пов`язаних із ним виплат, із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Також 08.12.2025 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 24.01.2023 по 19.05.2023, а також інших належних виплат, із застосуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та відповідних тарифних коефіцієнтів.
Станом на день звернення до суду перерахунок грошового забезпечення позивача за вказані періоди відповідачами не проведено.
Позивач вважає, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням повинні були визначатися відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв`язку з цим позивач, вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення за період з 04.11.2022 по 23.01.2023 та Військової частини НОМЕР_2 за період з 24.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Положеннями статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 були внесені зазначені зміни.
За змістом частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - підлягає застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19.10.2022 у справі №400/6214/21 та від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.
Тобто з 29.01.2020 у зв`язку із відновленням дії пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не станом на 01.01.2018.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено у сумі 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено у сумі 2684,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 04.11.2022 по 23.01.2023, а у Військовій частині НОМЕР_2 - з 24.01.2023 по 19.05.2023.
Отже, при обчисленні грошового забезпечення позивача за період з 04.11.2022 по 31.12.2022 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням мали визначатися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704.
За період з 01.01.2023 по 23.01.2023 під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 та з 24.01.2023 по 19.05.2023 під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 відповідною розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.
Натомість відповідачами при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивача застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Тому суд дійшов висновку, що обчислення грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, не відповідає вимогам пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо доводів відповідачів про те, що скасування пункту 6 Постанови №103 не відновило попередню редакцію пункту 4 Постанови №704, суд зазначає, що такі доводи не узгоджуються з наведеними вище правовими висновками Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 після 29.01.2020.
Суд також враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704», яка набрала чинності 20.05.2023. Водночас спірний період проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 закінчився 19.05.2023, тобто до набрання чинності зазначеною постановою.
Тому положення Постанови №481 не змінюють висновків суду щодо порядку обчислення грошового забезпечення позивача за спірні періоди.
Крім того, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) інших складових грошового забезпечення, розмір яких обчислюється виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат.
Разом з тим перерахунку з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, підлягають лише ті додаткові та одноразові види грошового забезпечення, які були фактично нараховані та виплачені позивачу за відповідний спірний період.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 , нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення за період з 04.11.2022 по 23.01.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, діяла протиправно.
Так само протиправними є дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.11.2022 по 31.12.2022 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а за період з 01.01.2023 по 23.01.2023 - із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Військову частину НОМЕР_2 необхідно зобов`язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.01.2023 по 19.05.2023 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Перерахунку також підлягають нараховані та виплачені за відповідні періоди щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених у справі обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.11.2022 по 23.01.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення: за період з 04.11.2022 по 31.12.2022 - із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704; за період з 01.01.2023 по 23.01.2023 - із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із перерахунком нарахованих та виплачених за відповідні періоди щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.01.2023 по 19.05.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.01.2023 по 19.05.2023, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із перерахунком нарахованих та виплачених за цей період щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя Є.В. Печений
Оригінал: reyestr.court.gov.ua