Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №638/14940/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14940/26

Провадження № 2-о/638/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Харченко К. О.,

розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Панченко Анни Сергіївни, заінтересована особа Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація куп`янського району Харківської області про встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Панченко Анни Сергіївни, заінтересована особа Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація куп`янського району Харківської області в якій заявник просить Встановити факт, що належна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на праві приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована Куп`янським бюро технічної інвентаризації про що зроблено запис у реєстрову книгу № 63 за реєстровим № 9842.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване Куп`янським міжміський бюро технічної інвентаризації і записано у реєстрову книгу № 63 за реєстровим №9842.

У зв`язку з збройною агресією Російської Федерації та активними бойовими діями квартира зазнала пошкоджень/руйнувань. З метою отримання компенсації за програмою «єВідновлення» згідно з Порядком № 381 та Порядком № 600 заявники звернулись 09.06.2026 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Однак рішенням державного реєстратора від 15.06.2026 № 85349385 у проведенні реєстраційних дій відмовлено. Підставою відмови стало те, що на запит реєстратора Куп`янська міська військова адміністрація повідомила про неможливість надання відомостей та підтвердження архівних даних КП «Куп`янське БТІ», оскільки приміщення підприємства пошкоджене, архів залишився у зоні активних бойових дій під постійними обстрілами, діяльність підприємства зупинена, а обстеження будівлі є неможливим.

Заявники позбавлені можливості позасудовим шляхом внести відомості про належне їм майно до ДРРП, що перешкоджає реалізації їх права на отримання компенсації за пошкоджене/знищене майно. Спору про право власності немає.

Ухвалою судді від 06.07.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку окремого провадження.

Заявники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно, причини неявки не повідомили.

13.10.2026 до суду від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Панченко Анни Сергіївни та заявників надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Департаменту реєстрації Харківської міської ради подала до суду письмові пояснення від 22.07.2026, в яких просила розглянути справу відповідно до норм матеріального та процесуального права без участі представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Водночас зазначила, що рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій від 15.06.2026 № 85349385 є законним та обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України. При цьому, із посиланням на роз`яснення Міністерства юстиції України від 12.11.2025 за № 163244/ПІ-Л-4807/8.4.4, не заперечувала, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України реалізація державним реєстратором п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є ускладненою або навіть неможливою. В такому випадку дійсно суд може встановити відповідний факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно уповноваженим суб`єктом державної реєстрації, і як наслідок досягається мета, закріплена в Законі, – підтвердження державної реєстрації права власності певної особи на нерухоме майно. Таким чином рішення суду про встановлення факту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що було здійснено бюро технічної інвентаризації, може бути підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону.

Представник Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області 28.09.2026 надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

12.10.2026 представником заінтересованої особи, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - Заявники) належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 21.01.1994.

Вказана у свідоцтві про право власності квартира зареєстрована Куп`янським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за Заявниками про що зроблено запис у реєстрову книгу № 63 за реєстровим № 9842.

Згідно з технічним паспортом квартира АДРЕСА_1 , має загальну площу 47,4 кв м та житлову площу 26,1 кв м.

Судом встановлено, що заявники звертались до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою від 09.06.2026 № 73539100 про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Однак, як слідує із рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гвоздович А.І. за результатами розгляду заяви від 09.06.2026 № 73539100 про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, установлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій.

Зокрема, у своєму рішенні державний реєстратор вказує, що на виконання п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна, в результаті чого встановлено, що інформація про реєстрацію у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

На запит Департаменту реєстрації Харківської міської ради отримано відповідь від Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, з якої слідує, що 24.02.2022 російська федерація розпочала пряму збройну агресію проти України. Місто Куп`янськ Харківської області знаходилось під окупацією з 24.02. по 09.09.2022. За цей час окупаційна «влада» вкрай деструктивно поводилась з комунальним майном, технікою, інженерними системами, що забезпечують життєдіяльність громади. Роботу органів місцевого самоврядування Куп`янської громади під час окупації було унеможливлено. Зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської громади, було визначено КП «Куп`янське БТІ». Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013. На даний час адміністративне приміщення КП «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.

Вирішуючи питання обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності таких умов: якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За приписами ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник зобов`язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених ст. 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

Положення п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV передбачають, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вказане Тимчасове положення втратило чинність 01.01.2013 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Крім того, 03.08.2004 набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сферою регулювання якого є відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1952-IV реєстрація об`єктів нерухомості проводилася комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру.

Отже, з огляду на момент виникнення у заявника права власності на нерухоме майно, таке право підлягало державній реєстрації в органах бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Водночас, у цій справі державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо реєстрації за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно за період з моменту виникнення у заявника такого права і до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані від БТІ до місцевих органів державної реєстрації прав.

Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт реєстрації за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп`янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на належне ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно призвели до ситуації, коли заявники не мають можливості реалізовувати свої правомочності як власники майна, зокрема, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Положенням ст. 41 Конституції України гарантовано непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б ставили під сумнів право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану квартиру чи наявність реєстрації права власності на нерухоме майно за будь-якою іншою особою.

Надані заявником документи підтверджують набуття ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно з свідоцтва про право власності на житло від 21.01.1994.

Крім того, на зазначеному правовстановлюючому документу міститься відмітка про державну реєстрацію права органом БТІ, що відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виникнення відповідних прав у заявників.

22.05.2023 набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі – Закон № 2923-ІХ).

Вказаним Законом визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381.

Згідно з п. 6 вищевказаного Порядку компенсація надається виключно за умови, що відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 13 цього ж Порядку закріплено, що для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку, серед іншого, переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію.

Механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону № 2923-ІХ визначений Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600.

Зокрема, у п. 13 даного Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна.

Згідно з п. 24 вказаного Порядку, проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, як для отримання компенсації для відновлення об`єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як визначено ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, факт, що належна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 , згідно з свідоцтва про право власності на житло від 21.01.1994 зареєстрована Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації за заявниками, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 63 за реєстровим № 9842 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Встановлення факту, про який просять заявники, має для них юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації речового права на нерухоме майно та подальшого отримання компенсації за втрачене житло за програмою «єВідновлення».

Виходячи з викладеного, враховуючи, що встановлення факту має для заявників юридичне значення, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265,293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Панченко Анни Сергіївни, заінтересована особа Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація куп`янського району Харківської області про встановлення юридичного факту – задовольнити.

Встановити факт, що належна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації про що зроблено запис у реєстрову книгу № 63 за реєстровим № 9842.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2026 року

Суддя Т. В. Штих